This version of the page http://www.zustrich.lviv.ua/zustrich_14_charneckyj1.html (0.0.0.0) stored by archive.org.ua. It represents a snapshot of the page as of 2006-09-27. The original page over time could change.
Бібліотека. Важко виразити словами

 


Важко виразити словами

    Блаженний Миколай Чарнецький є найбільш відомою постаттю серед новомучеників української Церкви ХХ ст. Чудові квіти, запалені свічки і лампадки, а найважливіше - щирі молитви людей перед вівтарем блаженного - все це щодня можемо зауважити у храмі свщмч. Йосафата на вул. Замарстинівській у Львові. І це є свідченням живої присутності Миколая Чарнецького у храмі та наслідком численних ласк, які отримуємо за його посередництвом. Яскравим прикладом цього є запропонований лист молодої особи.

    Слава Ісусу Христу!
    Дякую Богові за дар мого життя і за ті ласки й дари, які Він милостиво та щиро уділяє всім людям. Дякую за моїх батьків і рідних та за всіх людей, які є безпосередньо біля мене.
    Знаю, що немає нічого випадкового у нашому житті, треба лише належно користати з тих можливостей, які даються нам, і приймати їх.
    Народилась я у Львові, тут мій дім, мої батьки і рідні, проте зараз я проживаю у Києві. Якось серпневого дня приїхала до мене колишня викладачка зі Львова. Вона мала багато справ, тому я запропонувала купити для неї квиток на поїзд. Коли вона давала мені свій паспорт, то у ньому я зауважила ікону блаженного священномученика Миколая Чарнецького. Чомусь вона мене зацікавила. Галина Петрівна - так звали мою викладачку - розповіла про українського святого та про свою присутність під час перенесення його мощей до храму свщмч. Йосафата. Тоді я пригадала, що саме Галина Петрівна порекомендувала мене в аспірантуру до Києва, куди я переїхала майже шість років тому.
    Квиток я купила дуже швидко, а коли поверталася на роботу, то ще раз, перевіряючи його, розкрила паспорт. Тоді вперше в житті я щиро звернулася до Бога, читаючи маленьку молитовку. Я просила Його, щоб за посередництвом блаженного Миколая уділив мені ласку зустрічі з Віктором, щоб у нього все склалося благополучно, бо на той час він поїхав додому у зв'язку з певними труднощами, і я дуже хвилювалася за нього. Дякуючи Богові, того ж дня увечері ми зустрілися. Це було для мене чимось надзвичайним, я щиро вірила і надіялась, що все складеться добре, хоча якісь страхи все ж закрадались до мого серця.
    Напевно, можна сказати, що написане мною є незначне. Але саме у цей час я пережила щось дуже велике і надзвичайне. Пережила своєрідне визволення від страху і неспокою, що було для мене дуже необхідним... Я не можу підібрати влучних слів, я просто дякую Господеві...
    Дякую, Боже, за все, за Твоїх святих, за блаженного священномученика Миколая Чарнецького, за заступництвом якого ми, і зокрема я, отримали так багато ласк!
    Боже, Ти знаєш, що найбільше я зараз потребую налагодження мого особистого життя і прагну, щоб усі мої наміри, думки, дії і слова були на Твою славу! Миколаю Чарнецький, випроси в Ісуса Христа, Господа нашого, благословення для Віктора і для мене, щоб ми створили щасливу християнську сім'ю, прошу про ласки та дари для усієї моєї родини. Господи, дякую тобі за все, нехай буде на все Твоя пресвята воля!

Наталія