Складається враження, що чим сутужніше єдиній професійній команді України, тим палкіше її підтримують уболівальники. На трьох домашніх матчах «Сокола» в нинішньому чемпіонаті Білорусі київські фанати повністю заповнювали трибуни ковзанки «Авангард», розрахованої на 700 місць, а пара сотень людей ще й стояли (і це при тому, що вхід тепер платний — по 5 грн.). Такого не спостерігалося навіть на старті попередніх першостей, коли «Сокіл» виглядав значно потужніше. Активізується й організована група підтримки — молоді чоловіки виготовили біло-сині шарфи кольорів клубу й активно поводяться під час ігор.
А от про зростання уваги до хокею з боку української влади поки що доводиться лише мріяти. Фанати «Сокола» навіть вивісили плакат: «Загубився, шукаю господаря. Омельченка й Павленка не пропонувати. Український хокей». Утім з цього приводу можна посперечатися. Хіба винен Омельченко в тому, що давав якісь гроші на хокей, а новий мер цього не робить? Так, Сан Санич — досі президент Федерації хокею України, але що ж то за федерація, якщо її члени майже одностайно обирають президентом того, хто навіть не приходить на звітно-виборчу конференцію? Тож винуватець нинішнього скрутного становища — сама ФХУ, яка звикла до подачок і не навчилася в сучасних умовах заробляти гроші.
Те саме можна сказати й про Павленка. Молодий «спортивний» міністр нароздавав забагато обіцянок, зокрема, вже минуло десять місяців відтоді, коли пан Юрій заявив, що за рік у столиці буде сучасний льодовий палац. Слова, слова...
Водночас не держава ж має займатися фінансовими проблемами професійного клубу. Тут закиди вже стосуються керівництва «Сокола», яке ніяк не спроможеться знайти спонсорів абощо. У таких випадках у цивілізованому світі верхівка подає у відставку, надаючи іншим шанс проявити себе на керівній ниві. А у нас виходить за хохляцькою звичкою: сам не гам — і іншим не дам.
Справа дійшла й до Президента країни. На зустрічі з головним тренером «Сокола» та збірної Олександром Сеукандом у травні Віктор Ющенко обіцяв допомогу, але поки що у клубі її не відчутно. Тренер устиг заявити про це в кількох інтерв'ю, і його таки, здається, почули. Позавчора ввечері пана Сеуканда запросили на зустріч із главою держави, де розглядатимуть конкретні питання існування «Сокола» та національної команди...
А тим часом київська хокейна молодь загартовується і прогресує в іграх із більш класними білоруськими командами. Олександр Сеуканд із кожним матчем випробовує дедалі більше нових кадрів: Кириченка, Буточнова, Легачова, братів Черненків, Невєрова, Рослякова, Молчуна, Кубрака. Минулої п'ятниці «соколята» програли чинному чемпіону — «Юності» — лише в овертаймі, у неділю відстояли нічию зі срібним призером ВЧБ, «Динамо», а позавчора нарешті здобули першу перемогу — над мінським «Кераміном». «Сокіл» вдало захищався, особливо ж слід відзначити воротарів Селиверстова й Ворошнова. Вадим у середині другого періоду не зміг продовжити матч через травму, але його гідно замінив молодший напарник, кремезний Микола Ворошнов. Разом вони впоралися із 35 кидками суперників, а один із восьми київських «пострілів» виявився результативним. У середині третього періоду нападаючий другої ланки Олександр Панченко знайшов свій шанс на добиванні.

ТАБЛО

Відкритий чемпіонат Білорусі. Екстра-ліга
7-й тур. «Юність» — «Німан» — 2:3, «Динамо» — «Брест» — 5:1, «Гомель» — «Хімволокно» — 1:3, «Вітебськ» — «Металург» — 2:4, «Сокіл» — «Керамін» — 1:0 (0:0, 0:0, 1:0; шайба: Панченко (Благий), 51).
Турнірне становище: «Хімволокно» — 14 (6 матчів), «Німан» — 12 (6), «Динамо», «Металург» — 11 (7), «Керамін» — 10 (6), «Вітебськ» — 10 (7), «Хімік-СКА» — 9 (6), «Гомель» — 7 (6), «Юність» — 6 (7), «Сокіл» — 6 (6), «Брест» — 3 (6).

Андрій Фоменко (Україна Молода, 22.09.2006)