Щось зачастила останнім часом збірна України за кордон, виступивши протягом дев'яти місяців на більшій кількості турнірів, ніж за кілька попередніх років. У квітні на виїзді двічі зіграла з командою Польщі, потім судомно намагалася втриматися у групі А чемпіонату світу, а нещодавно несподівано їздила на Кубок Данії. І ось гостинні поляки знову запросили до себе. Ми, звичайно, не горді (а до того ж бідні), тому харчами не перебираємо. І вчора з вискоком вирушили до міста Катовіце, де сьогодні й завтра проведемо два матчі з національною збірною Польщі. Так подивишся, й справді, не порожні звуки злітають з вуст керманичів вітчизняного хокею, коли вони поважно заявляють про зростання нашого авторитету на євроарені.
Усе на свої місця розставить час, причому найближчий, адже вже в лютому на українських "авторитетів" чекатимуть німці, норвежці та білоруси, у боротьбі з якими сперечатимемося за путівки на Олімпіаду-2002.
Національна збірна - це візитна картка країни, верхівка хокейної піраміди, і хоча навколо неї та всередині повинна панувати нормальна обстановка, де там...
Як уже повідомляла "УМ", на нещодавньому засіданні Федерації хокею виконком розширив тренерський штаб збірної, приєднавши до "старожилів" Богданова і Сеуканда "новачка" - Куликова. Згоден, рішення напрошувалося давно: куликовський "Беркут" навесні став кращим клубом СЄХЛ і України, він - лідер нинішньої першості, у його складі близько десяти потенційних збірників. Але ж потрібно було призначити людину на таку відповідальну посаду цивілізованим шляхом, а не за традицією: "проголосували - забули". Не повірите, але Федерація справді забула (чи, може, не вважала за потрібне) повідомити про це двох інших тренерів збірної.
Ну з Богдановим зрозуміло: до Польщі він все одно не приїде. Але ж його київський "намісник" Сеуканд, який і мав формувати складдля поїздки у Катовіце, дізнався про появу "колеги"... з газет.

"Ситуація й справді дика, - почав телефонну розмову з кореспондентом "УМ" головний тренер "Сокола" пізно ввечері напередодні від'їзду до Польщі. - У всіх цивілізованих країнах головний тренер особисто підбирає собі команду помічників. Але якщо вже федерація й призначила Олександра Куликова, потрібно ж було хоча б повідомити нас. Добре, що купив газету і прочитав про це рішення; Богданов дізнається про появу нового помічника ще не скоро...

- Як "збиралася" збірна, хто визначав склад? Чи контактували ви з Куликовим?

- Склад формувався просто: я взяв кращих із "Сокола", Куликов - із "Беркута". До команди приєднався тільки один легіонер - Роман Сальников із московських "Крыльев советов", тому її не слід називати збірною України. Швидше, це збірна клубів.

- Цікаво, а хто ж прийматиме рішення безпосередньо під час матчів з поляками? 3а ким буде останнє слово?

- Гадаю, за мною, оскільки я - старший тренер збірної і поки що мене з цієї посади ніхто не звільняв.

- Чому численний іноземний легіон представлений "сиротою" Сальниковим?

- Зараз більшість російських клубів, за які переважно й виступають наші гравці, проводить важливі матчі внутрішнього чемпіонату. До того ж на нещодавньому Кубку Данії ми мали змогу переглянути їх у ділі. А ось беркутівців, як ви знаєте, збірна тоді не дочекалася. І зараз я з нетерпінням чекаю нагоди поспостерігати за їхніми діями, у першу чергу за грою Синькова і Бобровникова.

Отож остаточний склад команда, що вирушила до Катовіце, такий: воротарі - Бруль ("Беркут"), Селівестров ("Сокіл"); захисники - Бернацький, Муханов, Наваренко, Щербатюк (усі-"Сокіл"), Гоменюк, Ісаєнко, Полоницький, Тимченко (усі - "Беркут"); нападаючі - Безщасний, Буценко, Марковський, Савенко (усі-"Сокіл"), Аліпов, Бобкін, Бобровников, Гніденко, Дяченко, Куликов, Синьков (усі-"Беркут"), Сальников "Крылья советов", Москва).

Іван Почуянин ("Україна молода", 28 декабря 2000).