This version of the page http://abetka.ukrlife.org/grinchenko9.htm (0.0.0.0) stored by archive.org.ua. It represents a snapshot of the page as of 2006-09-24. The original page over time could change.
Весела Абетка.УКРАЇНСЬКІ КАЗКИ Борис ГРІНЧЕНКО КАЗКИ КРУК, ВЕЛИКА ПТИЦЯ

Борис ГРІНЧЕНКО
КАЗКИ

КРУК, ВЕЛИКА ПТИЦЯ

Жив собі колись на світі
Крук, велика птиця,
Звик собі він тихо жити,
Тим та сим живиться.

Всі птахи його у лісі
Дуже поважали,
Як збирались у громаду,
На покуть1 пускали -

І питалися поради
Про діла у нього,
І всі крука шанували,
Як батька старого.

Жив би й жив собі любенько
Крук, велика птиця,
Якби раз не довелося
Із раком зустріться...

Був колись наш крук голодний,-
3 ранку аж самого
Ані ріски ще у роті
Не було у нього.

Довго він літав у лісі
Те шугав степами
І надвечір сів, знемігшись,
Між очеретами.

Коли гляне - рак великий
В воду хоче лізти.
Крук до нього - хап у рота!
Буде попоїсти!

Се на березі робилось
Долі під вербою;
Крук злетів та й сів на гілку
Саме над водою.

Бачить рак тоді, що лихо,
Та й ну мудрувати,
Як би тут обрятуватись,
Щоб не пропадати?

От подумав він та й каже:
"Ой вороне-брате!
Довелося батька й матір
Твоїх мені знати.

Ну, та й гарні ж були птиці,
Вже таких немає,
Що розумні вже, що добрі
Так хто його й знає!"

Крук те чує, слухать гарно,
Що рак батька славить,
Та: "Угу!" на те мугика,
Рота не роззявить.

Рак ізнову починає:
"Правду як сказати,
То твоїх ще довелося
І братів зазнати.

Удалися в батька діти!
А та й птиці ж гарні!
Що вже добрі, що розумні
Чисті та чупарні!"

Крук те чує, слухать гарно,
Що рак рідних славить,
Та: "Угу!" - на те мугика,
Рота не роззявить.

Рак же знову починає:
"Але що казати!
Хоч були брати і гарні,
Гарні батько й мати,

Та куди вже їм до тебе!
Вроди й не рівняти,
А за розум - тобі б треба
В лісі царювати!"

"Ага!" - скрикнув крук, зрадівши,
Та й роззявив рота,
А рак бульк тоді у воду -
Пропала робота!

А сороки білобокі
На вербі скакали,
Як те вздріли, полетіли
Та скрізь розказали.

З того часу вже минулась
І повага, й шана,
І на крука грима кожна
І галка погана.

З того часу, як в громаді
Стане крук навчати,
Зараз птаство: "Годі! Годі!
Навчись царювати!"

Так йому те прикро стане,
Хоч піти втопиться,
Тож замовкне й сяде збоку
Крук, велика птиця.

1 Покуть - почесне місце в хаті під іконами.

До змісту Борис ГРІНЧЕНКО КАЗКИ

"Весела Абетка" - складова великого сайту "Українське життя в Севастополі".
Ідея та наповнення - Микола ВЛАДЗІМІРСЬКИЙ.