19 вересня 2006 р., вiвторок

 головна листування   

• Де формувалися слов'яни
  Літопис Руський відносить до слов’ян лише наступні племена: «поляни, древляни, новгородці, полочани, дреговичі, сіверяни, бужани, волиняни». Літописцем до слов’ян не зараховано племена радимичів і в’ятичів — безпосередніх предків сьогоднішніх росіян.

• Другий або Яблучний Спас
  Якщо «з Першого Спасу — холодні роси», то з Другого Спасу в середній смузі України вже можуть починатися приморозки, а тому й кажуть: «Прийшов Спас, держи рукавиці про запас!»

• Іван Франко
  Він був літературознавцем і мовознавцем, фольклористом і етнографом, публіцистом і перекладачем. Він був активним громадським і політичним діячем, соціалістичним пропагандистом, редактором журналів, людиною з власними переконаннями.

• Свято Маковія
  14 серпня за новим стилем в народі святкують свято Маковія, яке в церковному календарі називається днем семи мучеників Маковеїв. З цього дня розпочинається «спасівка» — піст, який триває два тижні. В цей день у церквах святять воду, квіти і мак.

• Сармати
  Численні племена, споріднені із скіфами, прийшли на територію України в ІІІ ст. до н.е. із Задоння і Північного Кавказу і увійшли в історію під загальною назвою сарматів. Свою назву вони отримали від того, що завжди були підперезані (тобто озброєні) мечем – а звучить це в праіранській мові “Авести” як “saormant”.

• Обжинки
  Жнива скінчились. Поля густо вкриті копами. Високі навантажені гарби везуть урожай з поля додому. В той день, як дожали останню ниву, женці ходять по полю, збирають колоски, плетуть один спільний вінок з того колосся і співають.

• Жнива
  Основа сільського господарства в давнину – це хліб, його посів, урожай та збір урожаю, і це відігравало величезну роль в житті наших предків. Кульмінацією сільськогосподарського циклу були ЖНИВА, на які селинин-господар чекав як на велике свято.

• Зажинки – пошана хлібу
  Триває в Україні збір врожаю, віддає матінка-земля людям свій найбільший скарб, яким у нашого народу здавна вважався хліб. Хліб у давнину та й до останніх часів був символом святості, радості, багатства, щастя та здоров’я.

• Свято Купала
  Найвище, найвибуяліше свято, яким закінчується літній сонячний цикл календарних дохристиянських свят – це свято молоді – Купало або Купайло, що з часом, після прийняття християнства, деякою мірою трансформувалося в церковне свято.

• Культ предків і Клечальна субота
  В далеку давнину Зелені свята, Клечальна субота, Русальний тиждень та інші народні свята літнього циклу (наприклад, Семик чи похорон Ярили) були окремими святами, що мали власну семантику і ритуали.