БТБ net

Головна [/] Послуги Тарифи Покриття Контакти БТБ net - мій швидкісний інтернет пошук Користувачам В локальній мережі БТБ з'явився НОВИЙ СЕРВІС УВАГА! ВАЖЛИВО! ДЛЯ АБОНЕНТІВ ПИТАННЯ, ЩО ЧАСТО ЗАДАЮТЬСЯ Кабельне телебачення БТБ Кабельний Інтернет - що це таке? Налаштування VPN клієнта під Wіn2000/XP ЗРАЗОК ДОГОВОРУ Наші сервіси Відео-архів Аудіо-архів Радіо Вид на Борислав з космосу Персональна сторінка абонента 29.05.2006 Прихований аспект образності вірша П. - Б. Шеллі "Хмара" “PLATO WAS ESSENTIALLY A POET…” P.B.SHELLEY В англійській романтичній поезії символізм виявляє себе особливо у так званій “ Поезії Природи ”. В її основу покладено відроджену стародавню теологічну концепцію, що саме Боже творіння як Одкровення утворює систему символів Одкровення святого Письма . Подібне світосприйняття спонукало, зокрема Шеллі , творити таку поезію , в якій усяка гора, вітер чи хмарина представлені своїм істотним об’єктивним інстинктом із значущістю, важливою і для чуттєвого світу поета. “ Я завжди шукаю внутрішньої схожості в об’єкті, – говорив митець, – поза тим що він собою являє на рівні чуттєвого сприйняття ” ( 1; 9). Тобто навколишній світ для Шеллі є джерелом, яке збагачує його мовою символів, і однією з причин, чому він краще почувається з хмарами,горами та річками, ніж з людьми, є та, що вони ефективніше піддаються символізації (2). У цьому контексті характерним може бути його вірш The Сloud (“ХМАРА”). Якщо уся поезія зрілого періоду Шеллі позначена його захопленням Платоном і неоплатоніками (1; 662), то вірш “The Cloud” у символічній формі концентровано синтезує в художніх образах основні ідеї цього вчення. Згідно з ним (і це особливо приваблювало Шеллі) космос поділяється на два світи : на світ змін, смерті, зла і страждання та на причинний світ досконалих і безсмертних форм, для яких світ чуттєвих пристрастей є лише віддаленим, ілюзорним віддзеркаленням (1; 663). Очевидно, таке світобачення спонукало великого англійського романтика до пошуку в реальності художньо – символічних маніфестацій ідеального світу вічності і надихнуло до створення його твору “The Cloud” . Цілий ряд семантичних компонентів в ієрархії художніх образів привертає до себе увагу завдяки їхній своєрідній акцентності, зумовленій різними способами підкріплення. З – поміж широкого спектру можливих альтернатив поет вдався до графічного виділення ( Sun , Earth , Oсean , the Spirit , Heaven , Sunrise , Sunset , Moon , Water , Air , the Power of the Air , Bow ), до підкріплення через порушення граматичних норм, інверсії, повтори, поєднання різних способів виокремлення, тощо. Доцільність стилістичного наголошення на низці образів, вірогідно, зумовлена їхньою особливою значущістю. Так, у 15 та 16 рядках другої строфи читаємо: Wherever he dream, under mountain or stream, The Spirit he loves remains… Явне порушення у 15 рядку усталених граматичних норм узгодження підмета і присудка свідчить про кількісний характер займенника “he” у тексті та його пов’язаність з іменником “Spirit” , який таким чином виявляє подвійну сутність : з одного боку – кількісності через відповідне узгодження з дієсловом “dream” , а з другого – одинарності через відповідне нормативне узгодження з дієсловом “remains” . Такий підхід визначається самим Шеллі в його роздумах про поезію : “Граматичні форми, що виражають часову співвіднесеність, різницю в особах і визначеність місця, у високій поезії взаємозамінні без усякої шкоди для неї як поезії” (3). Словник ідіом Брюера подає наступне тлумачення слова “Spirit” : “життя або життєвий принцип, душа” . Поряд з цим визначенням знаходимо ще одне, що стосується духів, які головують над чотирма елементами : саламандри (вогонь), гноми (земля), сильфії (повітря) і удіни (вода). Усі чотири елементи, як засвідчує текст, всебічно і вичерпно представлені в поетичній структурі вірша, формуючи кістяк його образності. Подальший текстовий аналіз дає змогу співвіднести займенник “he” у 16 рядку другої строфи з іменником “lightning” у 6 рядку тієї ж строфи : Sublim on the towers of my skiey bowers , Lightning my pilot sits… На асоціативному рівні тут видається за можливе дещо розрідити згущену метафоричність, підказану обставиною місця “on the towers of my skiey bowers” та додатком “ my pilot ”, звівши їх до ідіоматичної формули “ Lightning is my sky – pilot ”. Можна припустити, що саме це і мав на увазі Шеллі, оскільки вираз sky – pilot означає padre , себто християнський священник, проповідник (4). Ще більшого значення дана формула набуває, коли врахувати, що в доктрині езотеризму вогонь, який є суттю блискавки, одним із символів має Ісуса Христа, сина Божого (5, т. 3; 128). Далі за текстом у 9-12 рядках другої строфи образ “ Lightning ” (вогонь) пов’язується з образами “ Earth ” (Земля) і “ Оcean (Вода) ” через введення нового образу “ genii ” “ that move in the depth of the purple sea ” (духів,котрі мандрують глибинами пурпурового моря). Вірогідно, під образом “ genii ” автор розумів ті “божі сили – демони (котрих можна назвати народженими богами), що перебувають у кожній із стихій; …вони є в ефірі і вогні, в повітрі і воді; таким чином, жодна частина світу не обділена душею і не позбавлена живих істот, котрі своєю природою перевершують смертних“ (6, 455). Цікаво, що й епітет “ purple ” у словосполученні “ the purple sea ” має свою символіку,семантичним ядром якого є поняття “ могутність ” (4). Образ “ Heaven ” привертає увагу повторюваністю у 2, 3, 6 стофах вірша і графічною виокремленістю. За системою Птолемея небеса були послідовними сферами, що оточували центральну землю. “Оскільки в межах рухомої сфери є сім сфер, бог, створивши з вогняної – найбільш цінної – сутність семи видимих тіл, прикріпив їх до сфер. …Місяць він розташував на колі, першому після Землі; Сонце – на другому;ранкову зірку, присвячену Гермесові, – на колі, швидкість руху якого збігається з сонячною сферою, а розташування не збігається; вище – інші планети на відповідних сферах. … Усі ці зірки суть мислячі живі істоти і боги мають шароподібну форму” (6; 455). Зображення усіх цих космічних тіл у Шеллі позначене динамізмом. Так, місяць (“ glides glimmering ”) ковзає мерехтливо, зірки (“ reel and swim ”) кружляють і пливуть, Земля (“ dances about the Sun ”) танцює навколо Сонця, ранкова зірка (“ shines dead ”) затухає. Цікаво, що й Сонце, начебто статичне стосовно Землі, у вірші виявляє динамізм через образи “ Sunrise ” і “ Sunset ” (сходу і заходу), породжуючи відповідний часовий феномен дня і ночі, ранку і вечора: ” Бог сотворив зірки і планети, причому перші (числом велику кількість) – нерухомими заради оздоби нічного неба, а другі (числом сім) – заради виникнення числа, часу і щоб свідчити про існуючи. Суть в тому, що час він зробив мірою руху космосу на подобу вічності, яка є мірилом нерухомості вічного космосу. …Місяць визначає міру місяця … а Сонце – міру року : обходячи зодіакальне коло, воно позначає зміну пір року” (6; 455). У третій строфі вірша образ “ Sunrise ” підсилений величним образом одинокого орла, який на мить приземлився на вершині гірських бескидів. У міфологічній традиції орел символізує Сонце, а в християнського мистецтві – святого Івана Єванеліста (4). Образ “ Sunset ” тієї ж стофи доповнений порівнянням хмари, що відпочиває, з голубкою, котра сидить на яйцях. У християнського мистецтві голубка символізує *Святий дух* і сім променів, джерелом яких є сім дарів Святого Духа (4). Таким чином, поетична картина вірша містить у собі не лише часові характеристики як “ свідчення існуючого ”, а й символи чисел. Число сім чітко виявляє свою домінанту і набуває релєфних ознак образності. Зримо присутні в образній палітрі вірша числа 3 ( “ Lightning ” – Син Божий, “ the Spirit ” – Бог-Отець, “ the brooding dove ” – Святий Дух) і 4 (“ Earth ”, “ Water ”, “ Air ”, “ Fire ”), які в сумі складають цифру сім . Оскільки усі ці образи нерозривно пов’язані з образом хмари, який у поетичному тексті виявляє організуючу роль для усіх них, то логічно, що ознака семеричності притаманна саме йому. Символіка числа сім надзвичайно складна і багатостороння . Достатньо лише згадати, що для більшості світових релігій це число важливе своєю сакральністю і сповнене містичного значення (4). Для Шеллі, можна припустити, істотним було трактування, запропоноване Платоном : ” Боги виліпили людину в основному із землі, вогню, повітря і води …; … утворивши людину, боги поєднали з його тілом душу” (6; 457). Ця концепція Платона здобула свій розвиток в езотеричних працях окультистів, з яким Шеллі мусив бути знайомий, оскільки й сам займався окультизмом ( І; 11) : ” Феноменальний Світ досяг своєї кульмінації і відображення усього сущого в Людині… Її символ – розгорнутий куб, і 6 стає 7… 3 горизонтальних і 4 вертикальних (квадрати – І.Ч.) ; і це є людина, кульмінація Бога на Землі, чиє тіло є хрестом з плоті, в якому, через яке і на якому він постійно розпинає і умертвляє… своє ВИЩЕ Я (І). Число 6 розглядалося в стародавніх містеріях як емблема фізичної Природи; бо шість є зображенням шести вимірів усіх тіл – шести напрямків… Тому тоді як шестиричність додавалась Мудрецями до фізичної людини, семеричність була для них символом цієї людини плюс його безсмертна Душа” (5, т.2; 743). Отже, особливість розгорнутого куба, який стає хрестом, символом дохристиянського походження (7), полягає у його цифровому обчисленні. Шість граней розгорнутого куба приховують сьому, невидиму грань, яка з’являється на місці перетину вертикальних квадратів з горизонтальними. І ця грань символізує прихований аспект людини – її душу . Прискіпливий погляд на фактуру вірша “ The Cloud ” дозволяє говорити про шестиричність його композиції , оскільки він складений з шести строф. Семеричний характер образу хмари , як нами уже встановлено, символізує людину у найзагальніших рисах. Якщо припустити, що кожна строфа є своєрідною гранню розгорнутого куба, то, закономірно, кожна з них повинна б вміщувати однакову кількість рядків, оскільки грань куба – це квадрат . Підрахунок кількості рядків кожної строфи дає наступний результат : 1 стр. 2 стр. 3 стр. 4 стр. 5 стр. 6стр. 12 ряд. 18 ряд. 14 ряд. 14 ряд. 14 ряд. 12 ряд. Ця таблиця демонструє не лише розбіжність у кількості рядків для кожної із строф, але й виявляє певну закономірність. Якщо припустити, що число 12 (кількість зодіакальних кіл), враховуючи кільцевий характер твору (І і 6строфи), є базовим і визначає розмір строфи – “грані”, то різниця між кількістю рядків 2, 3, 4 і 5 строф, кожної зокрема, і числом 12 дасть у сумі ще одне число – 12, яке і буде пошуковою строфою – “гранню”, виявляючи таким чином приховану автором семеричність і самої композиції вірша, де, власне, “шість стає сім”. 2 стрф. 3 стрф. 4 стрф. 5 стрф. 18-12 14-12 14-12 14-12 6 2 2 2 12 У результаті – об’єднання останніх шести рядків другої строфи з двома останніми рядками кожної з 3, 4 і 5 строф утворило такий текст : Понад струмками і бескидами, і пагорбами, Понад озерами і рівнинами, Де б він не дрімав, під горами чи потоками Присутній той Дух, якого вона (блискавка – І.Ч.) кохає; І весь той час моя спина насолоджується голубою усмішкою Небес,Поки вона (блискавка – І.Ч.) розчиняється у краплях дощу. Склавши крила, я спочиваю у своєму повітряному гнізді Нерухомо, як голубка-квочка. Немов смуги неба, що впали з височіні крізь мене, Кожне з них ( крил – І.Ч.) вимощене Місяцем і ось цими: Сферичні вогні переплилися над своїми м’якими барвами В час, коли зволожена Земля внизу сміялася. Однією з особливостей виокремленого тексту є та, що всі центральні, тісно взаємопов’язані між собою, образи вірша ( а саме : хмара, блискавка, Дух, Небеса, повітря, вода, вогонь, земля) зібрано в одній строфі. Крім того, стає зрозумілим, чому поет вдався до деяких стилістичних прийомів, на перший погляд, не зовсім доречних. Маємо на увазі, зокрема, інверсію в двох останніх рядках 3 і 4 строф. Стає також зрозумілою і необхідність підкреслення через часове протиставлення останніх двох рядків 5 строфи головного тексту. У виокремленій стофі вони прив’язуються до вказівного займенника “these”, який функціонально спрямовує увагу читача не стільки на граматичну побудову речення, скільки на образи “spherefirе” і “Earth”, які конституюють його логічний центр висловлювання. І чи не в такій особливості творчого методу поета криється приреченість на неуспіх перекладів його творів, які нехтують авторським смислом. Адже хто, як не він, написав про марність адекватного поетичного перекладу : “Намагання передати витвір поета з однієї мови на іншу є те саме, що пожбурити фіалку в тигель з метою виявити формальний принцип існування її фарб і запаху. Рослина повинна вирости із зерняти ще раз, інакше вона не дасть цвіту – і в цьому полягає тягар Вавілонського прокляття ” (3). Література : 1. The Norton Anthology of English Literature. Vol. 2, с.9. 2. Bloomsbury Guide to English Literature, edited by Marions Wynne Davies. – 1989. 3. Shelly P.B. “A Defence of Poetry” in “The Norton Anthology of English Literature”. – C.781. 4. Brewer’s Dictionary of Phrase and Fable. – 1989/ 5. Блаватская Е.П. Тайная Доктрина, синтез науки, религии и философии.-Рига,1991. 6. Платон. Диалоги. – М., 1986. 7. Hall M.P.An Ecyclopedic Outline of Masonic, Hermetic,Quabbalistis and Rosicrucian Symbolical Philosophy. – C.181- 184. Автор*: © Ігор Чомко Усі права захищені – посилання на автора – обов’язкове. 29.05.2006 ІНТЕРНЕТ НЕ ТЕРПИТЬ КОНКУРЕНТІВ Від яких засобів зв’язку чи інформації нізащо не відмовляться російські користувачі Інтернету? Російським користувачам Інтернету більше не потрібні традиційні ЗМІ і засоби зв’язку. Віртуальний “пожирач” часу з легкістю замінив просунутим жителям нашої країни телевізор, радіо і газети. Та й звичайний міський телефон для них давно втратив колишню привабливість. Єдине, від чого ще не готова відмовитися аудиторія глобальної мережі, – це мобільний зв’язок. До таких висновків прийшла дослідницька компанія ROMІ Monіtorіng , провівши в квітні онлайн-опитування серед “підключених” росіян. Потрапивши у віртуальний світ, користувачі забувають про реальний світ,що оточує їх. . Першим не витримало конкуренції з Інтернетом радіо. За даними дослідження, забути про нього готова третина аудиторії глобальної Павутини. Наступним йде міський телефон – чверті опитаних він абсолютно не потрібний. Наступними “потерпілими” стали паперові газети і журнали. Непотрібним анахронізмом їх визнали 24% користувачів мережі. П’ята частина інтернет-користувачів не дивиться телевізор. А от відмовитися від мобільних телефонів “підключені” росіяни категорично не можуть – всього лише 5% готові на таке. Дані ROMІ Monіtorіng красномовно свідчать про те, що в мережі сьогодні можна знайти практично будь-яку інформацію. І якщо ще кілька років назад Інтернетом користалися в основному для того, щоб щось у ньому прочитати, те тепер у глобальній Павутині слухають радіо (прощай, радіоприймач), дивляться телепередачі (геть допотопна “шухлядо”), а також спілкуються один з одним. Причому користувачі не обмежують себе електронною поштою чи інтернет-пейджерами типу ІCQ, а активно освоюють нові технології, наприклад ІP-телефонію. Зрозуміло, що звичайний зв’язок цим людям уже не потрібен. Але ж ще не дуже давно телефонна лінія була необхідна для того, щоб потрапити в той же Інтернет. Тепер же – у зв’язку з переможним ходом швидкої “виділенки” – старі апарати виявилися марними для просунутих користувачів. Однак навіть Інтернет має конкурента – це стільниковий зв’язок. За даними дослідження, 57% опитаних ні за яких умов не припинять користуватися своїми мобильниками (цікаво, що лишень 43% аудиторії готові зберегти таку ж вірність Інтернету). Крім того, чим більше люди заробляють, тим міцніше вони прив’язані до благ цивілізації, у той час як користувачі зі скромним доходом готові пожертвувати і мобільним зв’язком, і Інтернетом на користь більш необхідних для життя речей. Від яких засобів зв’язку чи інформації нізащо не відмовляться російські користувачі Інтернету? Мобільний зв’язок – 57% Інтернет – 43% Міський телефон – 27% Телевізор – 16% Радіо – 10% Газети і журнали – 10% Олексій АРОНОВ 26.05.2006 Список смішних і безглуздих назв сайтів в Інтернеті Газета The Sun опублікувала список знайдених нею забавних назв доменних імен. Це часом смішні чи безглузді імена сайтів. Газета називає ці назви дурними і безглуздими, припускаючи, що такі імена сайтів з’явилися випадково. Прикладом такої назви може служити адреса penіsland.com. З назви зовсім не очевидно, що мова йде лишень про сайт (своєрідний “острів”), де можна купити авторучки. Серед інших назв, знайдених журналістами The Sun, можна відзначити: whorepresents.com – це зовсім не сайт повій, а база даних по пошуку відомих людей. expertsexchange.com – не сайт фахівців зі зміни статі, а співтовариство з обміну знаннями між програмістами. therapіstfіnder.com – допомагає шукати не ґвалтівників, а лікарів-терапевтів. molestatіonnursery.com – можна подумати, що це сайт педофілів, а насправді це місце, де можна придбати морозотривкі рослини для саду. NEWSru.com вдалося знайти й інші, не менш забавні назви сайтів. Так знаменитий сайт естонського дитячого саду носить горде ім’я mudіla.ee, а Інститут експериментальної біології там же в Естонії розташовується за не зовсім пристойною для нашого ока і вуха адресою ebі.ee. Ще більш непристойний e-maіl інституту, по якому запропоновано звертатися на головній сторінці сайта. Сайт anus.com створений американською асоціацією нігілістів (The Amerіcan Nіhіlіst Underground Socіety), а представництво ТОВ “Стройсвязьурал-1” розташовується за адресою ssu.ru. А urka.ru – це сайт Удмуртской Республіканської Колегії Адвокатів (УРКА). На сайті dermo.com, що робить хімічні реагенти, красується привітальний напис Welcome to Dermo, що не може не викликати посмішку в російськомовних користувачів Інтернету. А за адресою nasrat.com розташований сайт туристичних послуг – там, приміром , можна замовити авіаквиток. Французька телекомунікаційна компанія вибрала для свого сайту оригінальну адресу – mіnet.net. Компанія так і називається – MіNet. Німецька фірма-виробник протимоскітних сіток також неблагозвучне ім’я свого сайту російською мовою – neher.de. Компанія Jopa Company – сайт jopa.com – займається ландшафтним дизайном, а за адресою jopa.net розташована благодійна некомерційна організація Jopa Mіnіstrіes, Іnc. Крім того, існує сайт jopaonlіne.com, що пропонує відвідувачам замовити гарячі обіди з доставкою. Нігерійська компанія Ebun Іndustrіes Lіmіted є великим постачальником какао на світовий ринок. Адреса сайту відповідно – ebun.com. Ще непристойніше звучить адреса сайту компанії Educatіon Based Latіno Outreach, що займається освітою. Словенський інформаційний портал розташований за адресою sraka.com, а якщо набрати в рядку браузера sukі.net, те ви потрапите на японський сайт, присвячений мережним технологіям. Suka.org приведе вас на сайт благодійної організації – Sіngapore Unіted Kіngdom Assocіatіon. Італійський музикант вибрав собі оригінальний псевдонім, і сайт у нього такий же – urod.org. А chmo.com належить компанії, що розробляє мікрокомп’ютери. Список не вичерпується приведеними прикладами. Пропонуємо читачам самим поискать інші забавні адреси сайтов в Інтернету. Джерело NEWSru.com : 23.05.2006 Помста Вія? За 30-40 років в Україні ніде, крім музеїв, не можна буде побачити дерев’яних церков .. Лише за тиждень на Львівщині через необережність прихожан згоріло кілька старовинних церков – пам`яток ХVІІІ сторіччя. Взимку на Івано-Франківщині згоріла церква, де знімали “Вія” . Так 16 травня в с. Залокоті на Дрогобиччині спалахнула пожежа в дерев’яній греко-католицькій церкві Святого Миколая, збудованій 1797 року. Пожежникам не вдалося врятувати нічого, крім дзвіниці та частини майна. Ймовірна причина пожежі – коротке замикання в електромережі, повідомляє «Поступ» . Через два дні горіла ще одна церква – цього разу вже у Бродівському районі, в селі Підгірцях. Старовинна дерев’яна церква святого Михаїла, яку спорудили ще 1756 року та яка є пам’яткою архітектури, зайнялася через необережне поводження з вогнем невідомої особи. Про всі ці випадки повідомив прес-центр ГУ МНС України у Львівській області. Церква на Бродівшині мала особливу історико-архітектурну цінність: вона внесена до державного реєстру культурного надбання “Львівська картинна галерея”. Упродовж останніх 50 років храм не діяв і був культурно-історичною пам’яткою. Тож як “невідома особа” могла проникнути в церкву, залишається лишень здогадуватися слідчим, які розслідують цю справу. Ще раніше фахівці-історики заявляли, що за роки незалежності у нас згоріло більше церков-пам’яток архітектури, ніж у часи Радянського Союзу. Чому так? На думку заступника директора з наукової роботи Львівської галереї мистецтв Володимира Пшика, якщо колись релігія була певним табу і церкви пильніше доглядали, то зараз заборони на віру немає і люди втрачають елементарну пильність. Часто залишають у церквах на ніч запалені свічки, що й призводить до пожежі. “Раніше заборона ходити до церкви давала навіть певний позитив, бо церкви переважно замикали, ключі зберігалися в певних людей у селі, прибирали там краще і увага до питань безпеки була більша”, – каже Володимир Пшик. “А можливо, це люди збайдужіли і не розуміють, що такі цінні пам’ятки потрібно оберігати”, – додає він. За словами пана Пшика, аби оберігати цінні старовинні храми, потрібно впроваджувати не окремі заходи, а цілий їх комплекс: це й заходи з техніки безпеки, і жорсткіший контроль за тим, що відбувається в церквах тоді, коли там немає прихожан. З технічного погляду, на дерев’яне покриття старовинних церков можна наносити спеціальні засоби, які би не дозволяли вогню у разі пожежі швидко поширюватися. Взимку на Прикартпатті загинула церква “Вія” 20 лютого такої не стало через порушення правил монтажу й експлуатації електромережі в селі Горохлин Ліс Богородчанського району на Івано-Франківщині. Простіше кажучи, дерев’яна церква Пресвятої Богородиці майже повністю згоріла, принаймні конструкції покриття, стіни споруди та всі речі, які були у храмі. Полум’я всередині церкви помітив один із місцевих мешканців, який увечері повертався повз храм додому. На місце події виїхало п’ять відділень МНС, але врятувати споруду не вдалося. За словами селян, церква, збудована 1943 року, у 1960-х стала місцем зйомок легендарної стрічки “Вій” за участю відомих акторів кіно Леоніда Куравльова і Наталії Варлей. Варто ще раз нагадати, що, за висновком фахівців Інституту народознавства НАН України, за 30-40 років в Україні ніде, крім музеїв, не можна буде побачити дерев’яних церков – усіх їх знищать якщо не вогонь, то сучасні бляшані, пластикові покриття, або вони зникнуть через інші причини. © АРАТТА . Український національний портал. 2005-2006. www.aratta-ukraine.com 23.05.2006 Місяць – гігантський штучний задум? Фото темної (невидимої) сторони Місяця, зроблене астронавтами місії Аполон 12 (фото – NASA/JPL Caltech) У 1960-х роках Михайло Васін і Олександр Щербаков з Академії Наук СРСР висунули гіпотезу про те, що насправді наш супутник був створений штучним способом. Не зважаючи на те, що ця ідея здавалася сміховинною у минулі роки, численні дані НАСА, схоже, підтверджують постулати теорії штучного Місяця. «Дослідивши частину Сонячної системи, що залишилася, ми дійшли висновку, що Місяць не повинен тут знаходитися». Айзек Азімов Представлена як одна з новітніх комерційних технологій в освітленні, «Powermoon» використовується у будівництві, ремонті автодоріг і рятувальних роботах. Це великі гелієві кулі, виготовлені з напівпрозорого матеріалу, – останній «писк» у виробництві штучного освітлення, що є спробою імітувати в зовнішньому оформленні м’якість місячного світла. Їх встановлення є справою лічених хвилин, споживають вони таку саму кількість енергії, що і галогенні лампи, дають рівномірне свічення, і «всього лише 4 їх екземпляри здатні освітити ціле футбольне поле». Це нове творіння людства може знову нагадати нам хоч про якесь часткове розкриття таємниці, яку має наш «природний» супутник. Є очевидним, що коли ми почнемо проводити аналіз фізичних властивостей того білого планетоїда, який робить оберт навколо нашої Землі за 28 днів, то стане помітно і більш ніж природньо, що Місяць на заході небосхилу виглядає якось відособлено. Абсурдна теорія? Мабуть, слід переглянути це питання. Якщо ми згадаємо гіпотезу, висунуту у 60-х роках минулого століття російськими вченими Михайлом Васіним і Олександром Щербаковим, то це гарантуватиме більшу кількість досліджень в цій сфері надалі. Вищезазначена гіпотеза налічує 8 головних постулатів, що в народі називають «загадками», які аналізують деякі з найдивовижніших питань, що стосуються супутника. Через питання часу та наукової точності ми відкладемо вбік більшість домислів щодо природи світила, щоб сконцентруватися на конкретних дилемах, що продовжують залишатися загадками для сучасної науки. Перша загадка Місяця: ненатуральний Місяць або космічний обмін Фактично орбіта руху і величина супутника Місяць є фізично майже неможливими. Якби це було природним, то можна було б стверджувати, що це вкрай дивна примха космосу. Обумовлено це тим, що величина Місяця дорівнює чверті величини Землі, а відношення величин супутника і планети завжди є у багато разів меншим. Відстань Місяця від Землі є такою, що вона справляє враження рівної із Сонцем величини. Це дозволяє нам спостерігати таке рідкісне явище, як повне сонячне затемнення, коли Місяць повністю закриває Сонце. Та ж сама математична неможливість має місце і щодо мас обох небесних тіл. Якби Місяць був тілом, що в якусь мить було притягнуте Землею і здобуло природну орбіту, то очікувалося б, що ця орбіта була еліптичною. Натомість вона є вражаюче круглою. Друга загадка Місяця: неправдоподібна кривизна Місяця Неправдоподібна кривизна, яку має поверхня Місяця, не може бути пояснена. Місяць не є круглим тілом. Результати геологічних досліджень приводять вчених до висновку, що цей планетоїд – фактично порожниста куля. Хоча він і є таким, їм все ж таки не вдається пояснити, яким чином Місяць може мати таку дивну структуру, не зазнаючи руйнування. Одним із пояснень, запропонованих вищезазначеними вченими, є те, що місячна кора була виготовлена з твердого титанового каркасу. І дійсно, було доведено, що місячна кора і скелі мають незвичайний рівень вмісту титану. За оцінками російських учених Васіна та Щербакова, товщина шару титану складає 30 км. Третя загадка Місяця: місячні кратери Пояснення наявності безлічі метеоритних кратерів на поверхні Місяця є широко відомим: відсутність атмосфери. Більшість космічних тіл, які намагаються проникнути на Землю, зустрічають на своєму шляху кілометри атмосфери, і закінчується це тим, що «агресор» розпадається. Місяць не має здатності, яка б захищала його поверхню від шрамів, залишених усіма метеоритами, що врізаються у нього, – кратерів усілякої величини. Незрозумілою залишається невелика глибина, на яку змогли проникнути вищезазначені тіла. Дійсно це виглядає так, ніби шар украй міцної речовини не дозволяв метеоритам проникати в центр супутника. Навіть кратери діаметром 150 км не перевищують 4 км углиб Місяця. Ця особливість не піддається поясненню з точки зору нормальних спостережень, де вважається, що повинні були б існувати кратери, щонайменше, п’ятидесятикілометрової глибини. Четверта загадка Місяця: місячні моря Як утворилися так звані «місячні моря»? Ці гігантські площі твердої лави, що, як вважається, походять із внутрішньої частини Місяця, могли б легко бути пояснені на гарячій планеті з рідкою внутрішньою частиною, де вони могли б виникати після ударів метеоритів. Але фізично набагато вірогіднішим є те, що Місяць, судячи з його розмірів, завжди був холодним тілом. Інша загадка – розташування місячних морів. Чому 80 % з них знаходиться на видимій стороні Місяця? П’ята загадка Місяця: маскони Гравітаційне тяжіння на поверхні місяця не є однорідним. Цей ефект вже був зазначений екіпажем Аполлона VIII, коли він облітав зони місячних морів. Маскони (від «Mass Concentration», масова концентрація) – це місця, де, як вважається, існує речовина більшої густини, або, в більшій кількості. Це явище тісно пов’язане з місячними морями, оскільки маскони розташовані під ними. Шоста загадка Місяця: географічна асиметрія Досить кричущим фактом, якому донині не можуть знайти пояснення, є географічна асиметрія поверхні Місяця. Знаменита «темна» сторона Місяця має значно більше кратерів, гір і елементів рельєфу. Також, як ми вже згадували, більшість морів, натомість, знаходяться на стороні, яку ми можемо бачити. Сьома загадка Місяця: низька густина Місяця Наш супутник має 60 % від густини Землі. Це разом із різними дослідженнями неодмінно доводить її порожнину. Більш того, декілька вчених ризикнули припустити, що вищезазначена порожнина є штучною. Справді, беручи до уваги розташування поверхневих шарів, які вдалося ідентифікувати, вчені стверджують, що Місяць виглядає подібно до планети, яка сформувалася «навпаки», і деякі використовують це як аргумент на користь теорії «штучного відливання». Восьма загадка Місяця: походження У минулому сторіччі протягом тривалого часу умовно прийнятими були три теорії походження Місяця. Тепер велика частина наукового світу прийняла можливість штучного походження планетоїда Місяць як не менш обґрунтовану, ніж інші. Одна з теорій припускає, що Місяць є уламком Землі. Але величезні відмінності в характері цих двох тіл роблять дану теорію практично бездоказовою. Інша теорія полягає в тому, що спірне небесне тіло утворилося одночасно із Землею з однієї і тієї ж хмари космічного газу. Але попередній висновок є правомірним і щодо цього міркування, оскільки Земля і Місяць повинні були б мати, принаймні, схожу структуру. Третя теорія припускає, що, мандруючи космосом, Місяць потрапив у поле земного тяжіння, яке упіймало і перетворило його на свого полоненого. Великий недолік такого пояснення полягає у тому, що орбіта Місяця майже абсолютно кругла і циклічна. При подібному явищі (коли супутник пійманий планетою) очікувалася б достатньо ексцентрична (віддалена від центру) орбіта, або, принаймні, дещо еліптична. Четверте припущення – найбільш неймовірне з усіх, але, в усякому разі, воно може пояснити різні аномалії, що пов’язані з цим світилом, – якщо Місяць був сконструйований розумними істотами, то фізичні закони, під дією яких він знаходиться, не були б однаково застосовними до інших небесних тіл. Тоді незайвим було б поставити питання: якщо ця теорія є вірною, то з якою метою був спроектований Місяць? Існує, відверто кажучи, декілька пояснень. Одне з найбільш прийнятних на даний час таке, що Місяць був побудований древнім людством, яке володіло достатніми технологіями для здійснення цього колосального проекту, і призначався головним чином для забезпечення людей світлом уночі. Безглуздо? Мабуть, нам слід було б поглянути, як виглядає «Powermoon», що чітко вимальовується на фоні темного неба, перш ніж відповідати на це вибухом сміху. Загадки Місяця, висунуті вченими Васіним і Щербаковим, – це тільки деякі реальні фізичні оцінки аномалій Місяця. Крім цього існує велика кількість інших відео-, фотографічних свідчень і досліджень, що вселяють упевненість в тих, хто ризикує думати про можливість того, що наш «природний» супутник таким не є. За мить після того, як астронавти місії Аполлон XI встановили перший сейсмограф на Місяці 20 липня 1969 р., НАСА були відмічені перші ознаки сейсмічної активності супутника. Не зважаючи на те, що вони мали незначний характер, учені вирішили дізнатися, чи була вищезазначена активність викликана падінням на поверхню «Луна-15», радянського безекіпажного супутника, який був виведений на орбіту Місяця у той самий час, коли екіпаж Аполлона здійснював свою місію. Закінчилося все тим, що він з веління випадку вдарився у так зване «Море криз». Але, незалежно від характеру падіння, те, що від початку і донині привертає увагу у команд дослідників, це дивовижна тривалість такої активності на сірому планетоїді. Нині багато команд дослідників скрупульозно займаються інтерпретацією тисяч годин запису, зробленого встановленими на Місяці сейсмографами під час програми Аполлон. У цьому ряду місій (Аполлон 11-16) були встановлені вимірювальні прилади, що передавали на Землю велику кількість даних. Це продовжувалося аж до їх відключення у 1977 р. За даними досліджень, проведених Йосіо Накамурою, геофізиком із Техаського університету, який зараз вивчає ці явища, існує різновид лунотрусів (місячних землетрусів) малої сили, які виникають в середньому із протяжністю в 1000 км місячної поверхні, що є вельми дивним. «Їх глибина більша, ніж у будь-якого землетрусу, який спостерігався на Землі», – пояснює Кетрін Л. Джонсон, геофізик з Океанографічного інституту Скріпса (США). Порізно ці невеликі землетруси відбуваються із частотою у декілька разів на день, до того ж, переважна їх більшість – у видимій стороні Місяця. Ця асиметрія додається до великого списку інших асиметрій, які спостерігаються у нашого супутника. Клайв Р. Ніл, професор цивільного будівництва та геологічних наук Університету Нотр-Дам (США), також вивчає дані, що були отримані програмою Аполлон. Він зміг підтвердити наявність 28 сильних землетрусів невеликої глибини (5,5 балів за шкалою Ріхтера), і що цікаво, після яких Місяць продовжував тремтіти більше 10 хвилин. На Землі зазвичай такі коливання продовжуються не більш ніж півхвилини. «Місяць резонував, як дзвін», – розповів Ніл. Незліченні дослідження свідчать про те, що наш Місяць, імовірно, є порожнистим планетоїдом, що був утворений з однієї суцільної частини. Такі цікаві особливості нашого супутника призвели до виникнення гіпотези, яку консервативній групі вчених прийняти дуже важко . Вже у 1960-х роках Михайло Васін і Олександр Щербаков з Академії Наук СРСР висунули гіпотезу про те, що насправді наш супутник був створений штучним способом. Не зважаючи на те, що ця ідея здавалася сміховинною у минулі роки, численні дані НАСА, схоже, підтверджують постулати теорії штучного Місяця. Й у цьому немає нічого дивовижного, оскільки супутник Місяць володіє має найбільш рідкісні риси, які тільки можна було б зустріти у небесного тіла: виявлені різні асиметрії його сторін (видимої та темної); кратери на його поверхні у глибину не перевищують 5 км, не зважаючи на те, що мають сотню кілометрів у радіусі; його низька щільність і резонанс у коливанні лише дають привід вважати, що це порожнистий планетоїд; він є неймовірно опуклим тілом (більш, ніж фізика здатна пояснити); має зосередження маси в окремих точках під поверхнею; будучи холодним тілом, він має величезні плями (моря) матеріалу, який учені донині вважають лавою; його орбіта майже ідеально кругова; походження дотепер лишається важкою для уточнення теорією. Зараз незрозуміле походження Місяця продовжує спричиняти полеміку. Із трьох або чотирьох найбільш популярних теорій минулого століття сьогодні вчені приймають одну як найбільш правдоподібну: походження від «повільного зіткнення». Ця теорія намагається пояснити те, як міг утворитися супутник із фрагментів меншої ніж Земля планети, зіткнувшись із нею. Щоб перевірити динамічний розвиток цього зіткнення, лабораторії використовують суперкомп’ютери, які здатні відтворювати графіки з мільйонами можливих змінних. Згідно обчислень, Місяць міг утворитися, тільки у тому випадку, якби тіло певного розміру вдарилося у Землю під дуже особливим кутом, вивільняючи у космос речовину, здатну зібратися разом замість того, щоб знов осісти на Землю. Разом з іншими змінними для цього потрібно, щоб об’єкт удару, створивши ударну хвилю, не розбився вщент, і щоб швидкість удару була близько 15 км/с. Але навіть якщо примудритися відтворити такий складний початок, у великої сріблястої кулі все ще залишається безліч каверзних особливостей, які ми не можемо пояснити. Прикладом цього є хмара намагнічених частинок пилу, що постійно переміщається зі світлом дня точно по лінії землі, відокремлюючи місячний день від ночі. Ця слабка «магнітна буря», явище, яке залишили без підтвердження під час програми Аполлон, була вивчена на початку цього року. Можливо, це й породжує більшість явищ, які ідентифікують як «місячні часові явища» або англійською LTP (lunar transient phenomena). Впродовж віків були згадки про дивне сяюче світло на Місяці, яке багато з астрономів ризикували назвати доказом існування там розумного життя. Існують навіть фотографічні свідоцтва НАСА, які ідентифікуються як LTP. Тімоті Стабс із Відділення дослідження сонячної системи Центру космічних польотів Годдарда вважає, що ефект стіни пилу є невизначеним: можливо, вона прозора, невидима та нешкідлива; або також цілком можливо, що вона є являє собою дійсну проблему, паралізуючи скафандри, вкриваючи їх поверхню, і викликаючи у екіпажа перегріви. «Нам ще доведеться вивчити багато з того, що стосується Місяця», – сказав Стабс. Висновок Визнання того, що ця величезна мертва куля, що обертається навколо нашої Землі, не є природним супутником, а – задум розуму, вирішило б велику частину питань, пов’язаних із фізичними аномаліями, що стоять перед нами, оскільки їх походження, а також численні аспекти нинішнього стану Місяця не можуть бути пояснені відомими законами фізики. Але при цьому виникають два ще більших питання: хто створив Місяць, і з якою метою? Є немало тих, хто вважає, що в її створенні взяли участь інопланетяни. Але ще більше людей вважають, що творцем планетоїда є доісторична цивілізація. Таке походження Місяця представляється неможливим для прихильників теорії лінійної еволюції людини. Але наукове співтовариство мало-помалу виявляє незліченні докази існування стародавніх цивілізацій, що процвітали у технічному відношенні, і які створили такі нині нез’ясовні речі, як доісторичні ядерні реактори у Габоні, залізний лом (інструмент) без домішок (чого важко досягти за допомогою сучасних методів), що був виявлений в Індії, або Антикитерський годинник. Але з якою метою розумні істоти могли створити Місяць? Головна відповідь на це питання є такою: для освітлення нічного неба. Мета, заради якої людина могла оволодіти технологією створення колоса, що світиться, такої величини для скептиків представляється просто смішною. Але якщо ми зупинимося, щоб поглянути на сучасні досягнення і проекти людства, можливо, ця ідея вже не здаватиметься нам такою абсурдною. Після того, як одного разу Карл Саган зробив нариси із простими слідами на Місяці та Марсі, людина вже почала змінювати зовнішній вигляд інших світів, тим більше, коли почав складатися проект Місяця як можливого постачальника енергії. У цьому довгостроковому проекті планується засіяти Місяць величезними сонячними батареями, які за допомогою мікрохвиль передаватимуть цю енергію на Землю. Також під час оцінки впливу людини на космос слід враховувати те, що без нашого супутника життя на Землі було б просто неможливим. Місяць служить своєрідним «гравітаційним якорем», який не дозволяє наший планеті обертатися безладно, із днем, що дорівнював би 6 годинам, нестерпною зимою та згубним літом. Саме тому, знаючи, що Місяць віддаляється від Землі на якісь міліметри на рік, деякі вчені навіть почали намічати ідеї щодо збереження стабільності на земній кулі. Олександр Ейвіан з Університету штату Айова (США) натякнув, що можна «викрасти» один із супутників Юпітера (Європу) і помістити його на нашій орбіті, – проект супутника досить складний для того, щоб бездоганно його реалізувати. Така здатність (маніпулювання небесними тілами наший Сонячної системи) – це очевидний приклад впливу, який може зробити людина на космос у найближчі роки. Отже, нам слід переглянути погляди на те, наскільки неможливим є, щоб цивілізація, подібна до нашої, що народилася тисячі років назад, могла запалити високо у небі величезний «космічний світильник». © АРАТТА . Український національний портал. 2005-2006. www.aratta-ukraine.com Архів статей: Прихований аспект образності вірша П. - Б. Шеллі "Хмара" ІНТЕРНЕТ НЕ ТЕРПИТЬ КОНКУРЕНТІВ Список смішних і безглуздих назв сайтів в Інтернеті Помста Вія? Місяць – гігантський штучний задум? Очищення джерел Трипілля "OZYMANDIAS" Шеллі : МІСТЕРІЯ ЧИ МІСТИФІКАЦІЯ Трипілля: цивілізаційний вимір 20 ЦІКАВИХ ФАКТІВ ПРО ВЕЛИКОГО ЛЕОНАРДО ДА ВІНЧІ Не розірвись, магічне коло аркана Через глобальне потепління загинуть 185 мільйонів людей?! КОМЕТА, ЩО РОЗВАЛЮЄТЬСЯ НА ОЧАХ, ПІДЛЕТІЛА ДО ЗЕМЛІ 4 НОВИХ СЕРВІСІВ НА GOOGLE СЕКРЕТНЕ ПОСЛАННЯ МІКЕЛАНДЖЕЛО В МАЙБУТНЄ УКРАЇНСЬКА МЕНТАЛЬНІСТЬ Український рушник. Семантика. ФОРМУЛА ВСТУПУ, АБО НЕЗАЛЕЖНЕ ТЕСТУВАННЯ ПО-АМЕРИКАНСЬКИ ПОМИЛКИ РОДОВОДУ, АБО «ЧЕРВОНО-ЗЕЛЕНЕ НАМИСТО» ЩАСЛИВОГО НЕБАТЬКІВСТВА БЛАЖЕННІШИЙ ЛЮБОМИР ГУЗАР: «ЛОБІЮВАННЯ НА КОРИСТЬ ЦЕРКВИ Є ПРИНИЖЕННЯМ ДЛЯ ЦЕРКВИ» ЄВАНГЕЛІЄ ВІД ІУДИ ДОКТОР «ПІ» ЖИВЕ У ЛЬВОВІ АФОРИЗМИ РОКУ БОРИСЛАВ МАЄ НОВОГО МЕРА! (доповнено) БОРИСЛАВ МАЄ НОВОГО МЕРА! І ще один сервіс ! Провісник назвав точні дати загибелі Пугачової,Кіркорова,Галкіна та інших Протестуй себе Історія картоплі Відомі псевдоніми та їх володарі. В локальній мережі БТБ з'явився НОВИЙ СЕРВІС Powered by Textpattern and the Mallow theme .