Газета "Урядовий кур'єр"

У зв'язку з набранням 03 вересня 2023 року чинності Закону України від 09 серпня 2023 року No 3303-ІХ "Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законів України щодо розвитку виробництва виноробної продукції та спрощення господарської діяльності малих виробників виноробної продукції" (далі - Закон No 3303), яким внесені зміни до Закону України від 19.12.1995 No 481/95-ВР "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального" (далі - Закон No 481), інформуємо про особливості здійснення господарської діяльності малими виробниками виноробної продукції, а саме: здійснення малими виробництвами виноробної продукції виробництва та розливу у споживчу тару алкогольних напоїв без додавання спирту з виноматеріалів власного виробництва, отриманих шляхом переробки, не тільки з самостійно вирощених/вироблених плодів, ягід, винограду, меду, а також з придбаних за умови, що вони мають виключно українське походження; спрощення вимог до матеріально-технічної бази малих виробництв виноробної продукції щодо наявності обладнання (відсутня обов'язкова необхідність наявності обладнання для зважування плодів, ягід, винограду, меду, обробки виноматеріалів, контролю температури на етапах виробництва та зберігання) та одночасно уточнено вимоги використання обладнання та технологічних ємностей, виготовлених із корозійностійких матеріалів, відповідно до вимог Закону України "Про основні принципи та вимоги до безпечності та якості харчових продуктів"; провадження оптової торгівлі алкогольними напоями без додавання спирту, виробленими з виноматеріалів власного виробництва, отриманих шляхом переробки придбаних плодів, ягід, винограду, меду українського походження, для малих виробництв виноробної продукції, здійснюється за наявності такої ліцензії, річна плата за неї становить 30000 гривень, тоді як така діяльність при торгівлі алкогольними напоями, які вироблені з виноматеріалів виключно власного виробництва, отриманих шляхом переробки самостійно вирощених/вироблених плодів, ягід, винограду, меду, як і раніше, здійснюється без наявності ліцензії на таку торгівлю; подання заяви для отримання ліцензії на право виробництва виноробної продукції такими виробниками, здійснюється виключно в електронному вигляді; обов'язок подання малими виробниками виноробної продукції, які отримали ліцензії на право виробництва та/або оптової торгівлі алкогольними напоями без додавання спирту (імпорт/експорт), щорічного звіту про обсяги виробництва та/або обігу (у тому числі імпорту та експорту) до органу виконавчої влади, уповноваженого Кабінетом Міністрів України за формою, встановленою цим органом, не пізніше 20 числа місяця, наступного за звітним роком; встановлення відповідальності у разі не подання чи несвоєчасного подання такого звіту або подання його з недостовірними відомостями (штрафна санкція становить 1020 гривень); надання можливості подати уточнений звіт до кінця такого кварталу у разі якщо у кварталі, наступному за звітним роком, суб'єкт господарювання (малий виробник виноробної продукції) самостійно виявив помилки у поданому ним щорічному звіті, без застосування штрафної санкції до такого суб'єкта господарювання.

Пресслужба Державної податкової служби України

Урядовий Кур'єр

Уряд пропонує відповідний проєкт закону на розгляд Верховній Раді

20 жовтня Кабінет Міністрів України затвердив проєкт закону "Про внесення змін до деяких законів України щодо розвитку індивідуальних освітніх траєкторій та вдосконалення освітнього процесу у вищій освіті". Після ухвалення законопроєкту у ВРУ здобувачі освіти матимуть більше можливостей самостійно обирати траєкторію, формувати індивідуальний навчальний план та регулювати строки навчання. За пропозицією законопроєкту, річне навантаження на денній формі навчання становитиме 30-80 кредитів ЄКТС. Така варіативність річного навчального навантаження дасть змогу студентам самостійно вирішувати, як розподілити кількість кредитів упродовж їхнього терміну навчання. Наприклад, 240 кредитів можна буде засвоїти за чотири роки, по 60 кредитів на рік (як нині), або ж, обравши більше навантаження по 80 кредитів, завершити бакалаврську програму за три роки. Можна буде й навпаки: обрати менше навантаження на більший строк.

З одного боку, така гнучкість наблизить українську систему вищої освіти до європейських стандартів, а з іншого, - сприятиме суб'єктності студентів, адже вони матимуть більше свободи і незалежно прийматимуть рішення щодо темпу навчання й вибору дисциплін.

Спрощення вимог стандартів вищої освіти в частині обов'язкових компонентів, як пропонує законопроєкт, посилить автономію ЗВО. Держава має забезпечити стандарти в регульованих спеціальностях та автономію в нерегульованих. Тому запропоновано посилення вимог стандартів для регульованих професій шляхом зменшення мінімальної вибіркової компоненти ОП із 25% до 10%. Для нерегульованих спеціальностей - навпаки: мінімальний відсоток вибіркових курсів залишається 25%, але через послаблення вимог у стандарті заохочується збільшення вибірковості значно більше за мінімум (до 50%).

Законопроєкт пропонує розширені можливості для запровадження закладами міждисциплінарних програм на бакалаврському рівні. На таких програмах здобувачі освіти зможуть спочатку вступити на галузь (програму, яка містить групу спеціальностей), а далі, зорієнтувавшись в університетській траєкторії, обрати спеціальність/ті після 60-120 кредитів ЄКТС. Вибір залежатиме від програми, яку пропонує ЗВО.

Норми законопроєкту спрямовано на підвищення якості освіти денної форми навчання шляхом встановлення мінімального обсягу навчальних занять в одному кредиті ЄКТС. Тож для бакалаврського рівня аудиторних годин в одному кредиті буде не менш як десять (із 30) та не менш ніж вісім годин (із 30) - для магістерського освітньо-наукового. Решту годин буде відведено на самостійну роботу.

Щоб оптимізувати роботу в ЗВО та провадити ефективний освітній процес, законопроєкт пропонує закладам фокусуватися на розвитку дистанційної форми навчання. На відміну від заочної та вечірньої, дистанційна форма не потребує регламентації, а студенти самостійно можуть обирати час та місце для занять у межах графіка навчання.

Ще з початку пандемії COVID-19 та повномасштабного вторгнення заочна й вечірня форми здобуття освіти фактично втратили актуальність, трансформувавшись у дистанційну. Саме тому з 2024 року пропонуємо відмовитися від заочної та вечірньої форм навчання, які в нас залишились із часів срср, і перейти до зрозумілої в ЄС дистанційної. Звертаємо увагу, що в європейському просторі заочної форми немає.

Наголошуємо, що студенти, які нині здобувають освіту за вечірньою та заочною формами навчання, зможуть закінчити свої програми в такому самому форматі.

Сприяємо суб'єктності студентів та наближаємо українську освіту до європейських стандартів, що полегшить входження України в міжнародний академічний і науковий простір.

Джерело: Міністерство освіти і науки України

Урядовий Кур'єр

Союзники з НАТО мають адаптуватися до довгострокових викликів у галузі безпеки й нарощувати обсяги фінансування оборони, адже повернення до ситуації, яка була до 2014 року, вже не буде. Про це заявив Генеральний секретар НАТО Єнс Столтенберг на промисловому форумі НАТО у Стокгольмі, повідомляє Укрінформ.

"Коли війна завершиться, не буде повернення до ситуації, що була до цього. Ми постанемо перед агресивнішою росією, активнішим Китаєм та більш нестабільним світом. Тож маємо адаптуватися до цього на тривалий час", - наголосив Єнс Столтенберг. Він зауважив, що під час Вільнюського саміту в липні союзники погодилися збільшити оборонні витрати до щонайменше 2% ВВП. "Виклик полягає в тому, що промисловість має адаптуватися до ситуації, коли в умовах миру попит відносно невеликий. Проте він різко зростає в умовах кризи, що потребує значного збільшення обсягів виробництва, як це відбулося після початку російської війни проти України. Є два шляхи для розв'язання цієї проблеми: мати величезні запаси зброї або спроможності для швидкого нарощування виробництва. Така резервна спроможність має реальну ціну для суспільства", - зауважив Генсек НАТО.

Урядовий Кур'єр