Чому скасування спецперевірки держслужбовців становить загрозу для національних інтересів — блог Володимира Богатиря

Опікуючись сталістю роботи державних органів в умовах воєнного стану, Верховна Рада на початку повномасштабної агресії спростила деякі умови зайняття посад чиновниками. Зокрема, було скасовано спеціальну перевірку. Але ж деякі з них автоматично отримують доступ до державної таємниці!

Зниження вимог

Йдеться про суттєве розширення Законом від 12.05.2022 № 2259-IX змісту ст. 10 Закону “Про правовий режим воєнного стану”. Якщо раніше ця норма щодо неприпустимості припинення повноважень органів державної влади обмежувалася переліченням цих органів, то сьогодні стаття охоплює регулювання повноважень військової адміністрації та її начальника, скасування конкурсного відбору під час призначення на посади, подання декларацій, підтвердження рівня володіння державною мовою. Також було установлено, що під час воєнного стану не поводяться:

• спецперевірка, передбачена Законом «Про запобігання корупції» (стосовно осіб, які претендують на зайняття посад, які передбачають зайняття відповідального або особливо відповідального становища та посад з підвищеним корупційним ризиком);
• перевірка, передбачена Законом «Про очищення влади» (стосовно осіб, які претендують на зайняття посад, щодо яких здійснюються заходи з люстрації).

Передбачено, що ці перевірки стосовно осіб, призначених у період дії воєнного стану, здійснюється протягом трьох місяців із дня припинення чи скасування воєнного стану (крім випадків звільнення).

Нагадаємо, за Законом “Про запобігання корупції” спеціальній перевірці підлягають відомості про особу щодо:

1. наявності судового рішення, що набрало законної сили, згідно з яким особу притягнуто до кримінальної відповідальності, в тому числі за корупційні правопорушення, а також наявності судимості, її зняття, погашення;
2. факту, що особа зазнала, зазнавала раніше адміністративних стягнень за пов’язані з корупцією правопорушення;
3. достовірності відомостей, зазначених у декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування;
4. наявності в особи корпоративних прав;
5. стану здоров’я (в частині перебування особи на обліку в психоневрологічних або наркологічних закладах охорони здоров’я), освіти, наявності наукового ступеня, вченого звання;
6. відношення особи до виконання військового обов’язку;
7. наявності в особи допуску до державної таємниці, якщо такий допуск необхідний згідно з кваліфікаційними вимогами до певної посади;
8. поширення на особу заборони займати відповідну посаду, передбаченої положеннями Закону України «Про очищення влади».

І рішення про призначення (обрання) або про відмову у призначенні (обранні) на посаду, пов’язану із виконанням функцій держави або місцевого самоврядування, приймалося після проведення спеціальної перевірки (ст. 58 Закону “Про запобігання корупції”). Тепер цю вимогу скасовано.

Довіра за зобов’язанням

Нагадаємо, допуск до державної таємниці (усього існує три форми) надається дієздатним громадянам України віком від 18 років, які потребують його за умовами своєї службової, виробничої, наукової чи науково-технічної діяльності або навчання. Рішення приймають органи Служби безпеки України після проведення їх перевірки.

Після цього вони отримають доступ до такої інформації. Так, керівники державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій доступ до державної таємниці у сфері, що стосується діяльності їхніх організацій, отримують за посадою після надання їм допуску до державної таємниці за відповідною формою.

Але чимало топчиновників отримують доступ автоматично. Так, Президентові, голові ВР, прем’єр-міністрові та іншим членам Кабміну, головам ВС та КС, Генпрокурору, голові СБУ, голові та іншим членам Рахункової палати, народним депутатам, директору БЕБ доступ до державної таємниці усіх ступенів секретності надається за посадою. Єдина умова – взяти письмове зобов’язання щодо збереження державної таємниці.

У департаменті охорони державної таємниці та ліцензування СБУ нам розповіли про наявність допусків у деяких посадовців, робота яких останнім часом супроводжувалася корупційними скандалами та іншими звинуваченнями у вчинені злочинів.

Так, Всеволоду Князєву, як судді Верховного Суду, у 2018 році первинно було надано допуск за формою 2 (рівень – цілком таємно). Але коли він очолив установу, то отримав доступ до державної таємниці усіх ступенів секретності (у тому числі, особливої важливості) на період виконання ним повноважень Голови ВС. Сьогодні його підозрюють в отриманні неправомірної вигоди у розмірі 2,7 млн. Підозру оголошено 16 травня 2023 року, але допуск до таємниці було скасовано майже через місяць – 20 червня. У липні Вищий антикорупційний суд продовжив ексголові ВС запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.

Колишній голова Державної судової адміністрації Олексій Сальніков, як керівник державного органу, також отримав доступ до секретних відомостей автоматично за обійманою посадою. Цьому передувало надання допуску за формою 2.

Відстороненому очільнику ДСАУ повідомили про підозру у хабарництві 24 липня цього року. Йому закидають підбурювання до надання хабаря суддям Верховного Суду за винесення рішення на користь комерційного підприємства. Інформація про скасування допуску до державної таємниці наразі відсутня.

Експершому заступнику Генпрокурора Миколі Герасимюку, який є підозрюваним у справі про протиправну діяльність посадових осіб “Укргазбанку”, також надавався допуск до державної таємниці за формою 1, який було скасовано у липні 2015 року. 20 липня цього року ВАКС обрав йому запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.

***

Отже, хоча спрощення умов прийняття на держслужбу і має забезпечити безперебійність функціонування державного апарату в складних умовах воєнного стану, такі зміни все ж не можуть не викликати занепокоєння. Адже судді, працівники органів прокуратури, органів, що ведуть оперативно-розшукову, контррозвідувальну та розвідувальну діяльність та досудове розслідування, сьогодні набагато частіше стали отримувати інформацію, розголошення якої становить загрозу національній безпеці. Тому корупційні ризики заподіюють країні шкоду в рази більшу, ніж у мирний час.