«МедіаПорт» продовжує серію матеріалів в пам'ять про вбитих росією харків'ян. 26-річний Олександр Шевченко — один з 19 загиблих внаслідок ракетного удару по колишньому гуртожитку на Салтівці у серпні 2022 року. 

Що таке гуманітарне розмінування і хто за нього платить? Як воно може допомогти з працевлаштуванням? І чому «народний спосіб знешкодження мін» лише видається дієвим, а насправді робить територію ще більше небезпечною? Про все це ми поговорили з представником міжнародної організації HALO Trust, головним керівником операційного напрямку з розмінування Богданом Гречком, підрозділ якого зараз працює у Харківській області.

«Дворічна? Це жах. До війни це було моє місце сили, Оскіл, риболовля… Зараз Дворічної немає. А люди сидять, на жаль. Отримали заявку на евакуацію двох людей. Нещодавно була офіційна інформація — загинула людина. Це загинув їхній син. От вони його поховали і тепер будуть виїжджати. Щоб ви розуміли, чому», — розповідає Ігор Клименко, керівник евакуаційного загону Харківської обласної організації Товариства Червоного Хреста України. 

12 квітня на Алеї слави 18 кладовища у Харкові поховали Антона Дербілова — художника, скульптора, музиканта. 

570 тисяч гектарів сільгоспугідь на Харківщині цьогоріч залишаться недосяжними для посівної. За даними Харківської ОВА, через замінування та бойові дії роботи планують на площі 635 тисяч га – це на 18% більше, ніж торік. Що знаходять аграрії на полях після окупації, як фіксують шкоду від обстрілів та відновлюють господарства — у подкасті «Герої Харкова» розповідає фермер Юрій Михайлов.

Як живе Близнюківська громада, де вперше в Україні показали новий фільм «Люксембург, Люксембург».

У Харківській області мобільні бригади реабілітологів працюють з військовими. Здоров'я захисників відновлюють прямо на передовій. 

Щоденник Володимира Вакуленка пролежав у землі близько пів року. Згорнутий у пакет зошит на 36 сторінок в клітинку письменник закопав у саду під вишнею у рідному селі Капитолівка Ізюмського району і наказав батькові тримати все у секреті, допоки «не прийдуть наші». Вакуленко мав передчуття, але не відчував страху — це стало зрозуміло з його записів, каже заступниця директорки Харківського літературного музею Тетяна Ігошина. Свідчення про російську окупацію, які вона розшифрувала, наприкінці березня показали харків'янам. 

Повномасштабне російське вторгнення забрало життя понад 30 студентів, випускників, викладачів університету ім. Каразіна. Каразінці служать в лавах ЗСУ, волонтерять і продовжують навчання дистанційно. Через обстріли університет втратив кілька корпусів і зазнав шкоди на суму щонайменше 3,5 млрд гривень. З іноземних студентів залишилися половина. Як тримається колектив вишу, як залучає студентів і які плани на майбутнє будує — інтерв'ю ректорки університету ім. Каразіна Тетяна Кагановська.

Державна екологічна інспекція оцінює суму збитків, завданих екології Харківської області від бойових дій, у сотні мільярдів гривень. Це далеко не остаточна оцінка. Справа не тільки в тому, що війна триває, регіон щоденно потерпає від російських обстрілів і близько 2% території Харківщини залишається під окупацією. Справа ще і в розмінуванні. Саме в розмінування впираються усі питання, що пов’язані з оцінкою і ліквідацією впливу бойових дій на довкілля. Яким чином його можна прискорити, аби процес на розтягнувся на 100 років? Де брати гроші на ліквідацію екологічних наслідків війни? Чи можна їх цілком усунути, чи шкода є непоправною? Про це та інше говоримо із заступником голови ОВА Євгеном Івановим.

Харків називають студентським містом. У ньому розташовані понад три десятки національних університетів та академій. Кількість студентів за мирних часів сягала 160 тисяч. Внаслідок російської агресії, за офіційними даними, щонайменше 90% вишів так чи інакше постраждали. Шкоду одному тільки університету імені Каразіна попередньо оцінили в 100 млн євро. Слухайте подкаст «Воєнний Харків: центр міста», епізод другий — «Незламний економфак».

У Харкові вперше отримали результати інструментального технічного обстеження багатоквартирного житлового будинку, пошкодженого внаслідок російської агресії. Документ стосується 16-поверхівки на Північній Салтівці. За висновком проєктної організації, будинок на вулиці Дружби Народів, 271 зберіг несучу здатність і може бути відновлений. Чому це рішення не є остаточним і як триває обстеження решти будинків, 23 березня журналістам розповів перший заступник директора Департаменту житлово-комунального господарства Харківської міськради Олексій Богач. 

Після повномасштабного російського вторгнення в Україну харківський музикант, лідер гурту «Папа Карло» Василь Рябко разом з друзями вивозив з-під обстрілів мешканців районів Північна Салтівка, Горизонт, ХТЗ. Під час одного з рейсів їхній автомобіль обстріляли — загинув 34-річний водій Антон Хрустальов. 16 березня минув рік з дня його загибелі. Про вшанування пам’яті друга, музику під час війни, «внутрішню Полтаву» та Харків–залізобетон — слухайте у новому епізоді подкасту «Герої Харкова».

15 березня близько 10:15 російська ракета вдарила по інтернату у Шевченківському районі Харкова. Люди не постраждали. У будинках поруч вибило вікна, кілька автомобілів мешканців значно пошкоджені. За попередніми даними обласної прокуратури, окупанти вкотре обстріляли Харків ракетою С-300 з території Бєлгородської області. Дивіться фото та відео з місця події. 

«Не забудемо, не пробачимо!» — говоримо ми, дізнавшись про загибель на фронті близького друга, когось ледь знайомого або зовсім невідомої раніше людини. «Не забудемо, не пробачимо!» — обіцяємо подумки чи вголос, коли від ворожих ракет і снарядів гинуть цивільні, від кількамісячного немовля до колишнього в’язня концтабору. «Не забудемо, не пробачимо!» — повторюємо, як закляття, коли окупанти закатовують до смерті або влаштовують показову розправу над українськими воїнами. Але як насправді зберегти пам'ять про тих, хто віддав життя за Україну, і безневинно загиблих? Як не дати новим смертям стерти спогади про попередні? Як не обрости слонячою шкірою і не перетворити вшанування на механічний бездушний ритуал? Як має виглядати формула пам’яті про цю війну? Про все це ми говорили з начальницею Північно-Східного відділу Українського інституту національної пам'яті Марією Тахтауловою. 

Весна 2022. Російська армія бомбардує Харків. Зруйновані обласна адміністрація, управління поліції та СБУ, будівля економфаку університету Каразіна, Палац праці, пошкоджена Харківська міська рада. У другому циклі подкасту «Воєнний Харків» Тетяни Федоркової та Ксенії Чешко слухайте серію репортажів та інтерв’ю про центр рідного міста. 

Біля п'ятиповерхівки в Ізюмі, яку зруйнували російські окупанти під час захоплення міста, 9 березня зібралися родичі та друзі загиблих. Рік тому під завалами будинку на вулиці Першотравневій (після перейменування — вулиці Пам'яті) загинули близько 50 людей. Серед них — цілі сім'ї, діти. Вшанувати пам'ять своїх близьких у день роковин прийшов Михайло Яцентюк, який внаслідок обстрілу втратив сімох членів родини.

У деокупованій Куп’янській громаді, яка з вересня перебуває під вогнем російської армії, оголосили обов’язкову евакуацію маломобільних людей та родин із дітьми. З моменту ухваленого 27 лютого рішення вивезли кілька десятків людей. Сім’ї з дітьми виїжджати переважно відмовляються. Людей з інвалідністю частково вдається вмовити. Що тримає людей під обстрілами, як проходить евакуація та чи можна змусити жителів Куп’янщини виїхати? 

«Коли ми приїжджали на деокуповану територію, перше, що люди питали: як там Харків, що взагалі відбувається? Що з країною? Люди просто приходили і читали новини. Емоційно було дуже важко», — говорить Ольга Бігун, територіальна менеджерка «Нової пошти» у Харкові. Внаслідок російської агресії на Харківщині пошкоджені 28 відділень «Нової пошти», 20 з яких не підлягають відновленню. Як повномасштабне вторгнення почалося для працівників «Нової пошти» у Харкові, якого досвіду набула команда під час роздачі гуманітарної допомоги та як працівників компанії зустрічають на звільнених від російської окупації територіях — слухайте у новому епізоді подкасту «Герої Харкова».

Катерина Бабійчук в одну мить втратила двох близьких — матір та брата. Разом з братом загинула його дівчина Ольга. У гуртожиток на Салтівці, де жила родина, 17 серпня влучила російська ракета. Катерина з нареченим Олександром уціліли. Як пережила ту ніч і як почувається зараз, вона розповіла «МедіаПорту».

Харків’янин Олександр Костенко каже, що за рік наростив «шкіру носорога». У перші дні повномасштабного російського вторгнення він взяв на себе відповідальність забезпечувати продуктами й ліками самотніх та покинутих людей старшого віку. За підтримки інших харків’ян він допоміг десяткам бабусь і дідусів. Але в якийсь момент вигорів. Що пробило «шкіру носорога» і як вдалося відновити сили — слухайте у новому епізоді подкасту «Герої Харкова». 

Українські прапори височіють над металевим придорожнім знаком «Харків». Дірява від обстрілів конструкція на бетонному п’єдесталі тримається, хоча й втратила дві літери. З 24 лютого 2022 року по окружній проходила лінія фронту. Російська армія захоплювала село за селом, але вперлся в оборону Харкова. Звільнення після 2,5 місяців околиці — села Циркуни, звідки росіяни завдавали масованих ударів по Харкову — дозволило місту перевести дух. Натомість для деокупованих Циркунів почався новий етап в історії, наслідки якого місцеві жителі відчувають досі. 

Обстріли, зруйновані будинки й інфраструктура, поранені та загиблі — так нині виглядає Вовчанськ на півночі Харківщини. Місто, що пережило російську окупацію, щодня потерпає від російських ударів. Армія держави-агресора б'є по прикордонню з землі і повітря. Останньої доби внаслідок обстрілів пошкоджені Центр первинної медико-санітарної допомоги, лікарня, гаражі, транспорт. Фоторепортаж. 

У новому епізоді подкасту «Герої Харкова» — інтерв’ю з Володимиром Тимошком, який очолив Головне управління Національної поліції у Харківській області в день повномасштабного російського вторгнення 24 лютого. Про Харків, поліцію, героїв та зрадників — слухайте просто зараз.

Ввечері 7 лютого одна з російських ракет впала у харківському парку Горького. Ще чотири, за даними обласної адміністрації, влучили в об'єкт цивільної промисловості, де крім руйнувань, спалахнула пожежа. Поранених немає. 

Після 24 лютого харків'янину Олегу Черкашину дали два тижні на сформування батальйону. Він згадує, що цю умову спершу сприйняв за жарт. Але виконав її. Росіян, які прорвалися в Харків 27 лютого, він зустрів у центрі міста — вогнем. Поруч з начальником поліції та головою обласної адміністрації. Про що думав у ті хвилини, кого бере до свого підрозділу і що думає про харків'ян — слухайте у подкасті «Герої Харкова» про жителів міста під час війни. 

У п'яти центрах адміністративних послуг на території Харківської області — Краснограді, Змієві, Мерефі, Лозовій, Богодухові — днями почали приймати заявки на членство у штурмових бригадах Нацполіції, Нацгвардії та Держприкордонслужби. МВС створює вісім бригад, поповнення яких, за задумом відомства, відбуватиметься винятково з добровольців: як цивільних, так і поліцейських, нацгвардійців, прикордонників. Скількох планують набрати на Харківщині, в обласній адміністрації та поліції не уточнюють, проте наголошують, що вступати до підрозділів не примушуватимуть. У чому суть створення бригад, на брифінгу 3 лютого розповів начальник поліції Харківщини Володимир Тимошко. Пряма мова. 

3-го лютого у Харкові презентували концепцію змін до Генерального плану міста. В її розробці брав участь британський архітектор Норман Фостер. Що лежить в основі концепції, як планують перебудувати ринок «Барабашово», хто і коли втілюватиме проєкт у реальність?   

«Вони були щемкими. Він, вона, старенький англійський бульдог. Часто подовгу сиділи разом на балконі та споглядали за маленьким клаптиком життя на Мироносицькій. Грілися на сонечку...», — згадує харків'янка Світлана Фенота. 

Гуманітарна місія «Проліска» під керівництвом харків'янина Євгена Капліна допомагає жителям прифронтових населених пунктів і переселенцям з 2014 року. Під час повномасштабного російського вторгнення члени організації евакуювали з-під обстрілів в Україні понад 11 тисяч людей, у Харкові — близько 2 тисяч. «Проліска» працює у різних регіонах, опікується людьми на деокупованих територіях: за підтримки агентств ООН надає будівельні матеріали, доставляє продуктові набори, воду, теплі речі. Про 8 років роботи на Донеччині та Луганщині, війну у рідному місті та контузію під час евакуації мешканки Північної Салтівки — 21-й епізод подкасту «Герої Харкова».