16.09.2022 р. у залі «Колізей» Торгово-промислової палати України відбулася конференція Family Doctor Assistance. Захід був присвячений питанням безпеки та ефективності доступної медичної допомоги українським пацієнтам в умовах воєнного часу.
▶️Запис конференції | 📷Фотоальбом
Організаторами конференції виступили: Українська федерація професійних медичних об’єднань, Всеукраїнська Рада захисту прав та безпеки пацієнтів, Агентство Медичного Маркетингу, Національний університет охорони здоров’я України ім. П. Л. Шупика та Державна установа «Інститут громадського здоров’я імені О. М. Марзєєва» НАМН України.
Захід відбувся за сприяння Міністерства охорони здоров’я України, Центру громадського здоров’я МОЗ України, Національної академії медичних наук України, Української Асоціації Сімейної Медицини, Української медичної експертної спільноти.
Головним партнером конференції стала фармацевтична компанія ТОВ «Гледфарм ЛТД», офіційним – група компаній «Кусум».
Партнерами конференції також виступили: видавничий дім «Здоров’я України. Медичні видання», фармацевтичні компанії «Біокодекс», «Фармак», «Алкалоїд», «Екофарм», онлайн-сервіс моніторингу і профілактики стану здоров’я «МоніХіл», медична лабораторія «Сінево.
На конференцію були запрошені: Командування Медичних сил Збройних Сил України, Державний заклад «Український науково-практичний центр екстреної медичної допомоги та медицини катастроф МОЗ України», Українська військово-медична академія, Національний медичний університет ім. О. О. Богомольця.
Модераторами конференції виступили:
| |
Олександр Толстанов, доктор медичних наук, член-кореспондент НАМН України, проректор з науково-педагогічної роботи НУОЗУ ім. П. Л. Шупика, професор кафедри управління охороною здоров’я та публічного адміністрування, Президент Української Асоціації сімейної медицини |
|
|
Юрій Чертков, засновник та директор Агентства Медичного Маркетингу, лікар, бізнес-тренер |
|
|
Віктор Сердюк, Президент Всеукраїнської ради захисту прав та безпеки пацієнтів |
Захід відбувся в сучасному комбінованому форматі – аудиторно + онлайн.
Розпочинаючи конференцію, Президент Всеукраїнської ради захисту прав та безпеки пацієнтів Віктор Сердюк наголосив, що цьогорічне зібрання, як і форум, проведений рік тому, присвячене Всесвітньому дню безпеки пацієнтів, який у світі й в Україні відзначається 17 вересня. Однак, на відміну від минулорічного, в поточному році захід відбувається в умовах воєнного стану, коли пацієнти обмежені в доступі до всебічної медичної допомоги, зокрема вторинної. Відповідно, суттєво зростає роль сімейного лікаря, від фахової ерудиції та практичних навичок якого залежать здоров’я та виживання пацієнтів під час війни.
З вітальним словом до учасників конференції звернувся Олександр Толстанов, доктор медичних наук, член-кореспондент НАМН України, проректор з науково-педагогічної роботи НУОЗУ ім. П. Л. Шупика, професор кафедри управління охороною здоров’я та публічного адміністрування, Президент Української Асоціації сімейної медицини, який також підкреслив надзвичайну важливість первинної ланки медичної допомоги, заради всебічної підтримки якої було запроваджено проєкт Family Doctor Assistance.
Іван Сорока, Президент Українського Медичного Клубу, радник Міністра охорони здоров’я України, заслужений працівник охорони здоров’я України, привітав учасників форуму від імені Міністерства охорони здоров’я, Президії Українського медичного клубу та експертних медичних спільнот і висловив сподівання, що попри складні часи, у практику сімейного лікаря невпинно впроваджуватимуться цифрові технології, які дають можливість суттєво підвищити якість надання медичної допомоги.
З доповіддю, що відкрила першу частину конференції, виступила Ольга Голубовська, докторка медичних наук, професорка, Заслужена лікарка України, завідувачка кафедри інфекційних хвороб Національного медичного університету ім. О. О. Богомольця, головна позаштатна спеціалістка МОЗ зі спеціальності «інфекційні хвороби».
Її виступ був присвячений особливостям ведення пацієнтів з інфекційною патологією лікарем загальної практики в умовах воєнного часу. Доповідачка наголосила, що під час військових дій, у зв’язку з руйнацією інфраструктури, великим скупченням людей, відсутністю належного доступу до своєчасної медичної допомоги інфекційна захворюваність суттєво зростає. Тож сімейному лікарю доведеться діагностувати й лікувати такі захворювання. А оскільки ідентифікувати збудник не завжди можливо навіть у мирний час, для вчасної клінічної діагностики варто керуватися Наказом МОЗ України № 905 від 28.12.2015 р. «Про затвердження критеріїв, за якими визначаються випадки інфекційних та паразитарних захворювань, що підлягають реєстрації». На жаль, не втратила актуальності й тема COVID-19. На сьогодні більшість випадків захворювання спричинені штамом омікрон, для якого характерний короткий інкубаційний період, незначна вираженість респіраторних проявів, часті тромбози у ранній період захворювання (нерідко – у дебюті), тяжкий перебіг у літніх людей. Особливу увагу спікерка приділила застосуванню препаратів прямої противірусної дії (паксловіру, ремдесивіру, мулнупіравіру) на ранньому (здебільшого амбулаторному) етапі лікування коронавірусної інфекції – це зменшує частоту госпіталізацій. Міжнародні протоколи рекомендують призначати ці препарати будь-якій особі зі встановленим діагнозом COVID-19 (з урахуванням протипоказань, взаємодії лікарських засобів тощо), а українські – пацієнтам із групи ризику, оскільки в нашій країні існують певні труднощі із забезпеченням усіх, хто цього потребує, зазначеними лікарськими засобами. Щодо грипу, то доповідачка зазначила, що за умови циркуляції вірусу в популяції неускладнений грип діагностується на підставі клінічної симптоматики. Якщо при цьому проводиться експрес-тест, то його негативні результати не мають впливати на лікування. Серед противірусних засобів, що призначаються при грипі, спікерка виокремила балоксавір, що взаємодіє з РНК вірусу, призводить до блокади його реплікації та є активним проти вірусів грипу А та В.
Доктор медичних наук Олександр Толстанов розповів про плани роботи Асоціації сімейної медицини, зміни в її структурі і статуті, а також про розробку «Білої книги загальної медичної практики в Україні» – своєрідної «Вікіпедії» для сімейних лікарів, що покликана надати відповіді системи медичної допомоги на нагальні запитання лікарів загальної практики.
Далі Марина Долженко, докторка медичних наук, професорка, завідувачка кафедри кардіології НУОЗУ ім. П. Л. Шупика, Заслужена лікарка України, поінформувала про роль статинів у зниженні ризику смертності від серцево-судинних та церебро-васкулярних захворювань. Доповідачка продемонструвала дані сучасних досліджень, які підтверджують ефективність застосування статинів у хворих на ІХС, розповіла про особливості елімінації та взаємодії з іншими ліками різних статинів, що застосовуються в Україні, – саме на цій інформації має ґрунтуватися вибір препарату для зниження рівня ХС ЛПНЩ (холестерину ліпопротеїдів низької щільності) у хворих на ІХС з коморбідною патологією, зокрема і захворюваннями печінки. У доповіді були наведені сучасні вимоги Європейського Товариства Кардіологів щодо цільових рівнів ХС ЛПНЩ у пацієнтів з різних груп ризику, дані про необхідність визначення ліпопротеїну-α як важливого показника ліпідного обміну (дослідження можна провести в лабораторії «Сінево»), а також актуальна інформація щодо суттєвої переваги користі над ризиком під час застосування статинів у хворих на ІХС та із захворюваннями печінки.
Дискусію про «Білу книгу загальної медичної практики» продовжив Костянтин Надутий, член ГО «Українська медична експертна спільнота», який наголосив на необхідності «реформувати реформу» системи охорони здоров’я, оскільки сьогодні первинна ланка не виконує своїх функцій повною мірою – сімейні лікарі часто не вирішують проблем пацієнта, а навпаки, ускладнюють йому життя, скеровуючи на безліч не завжди потрібних обстежень та консультацій вузькопрофільних спеціалістів. Отже, саме фахівці галузі охорони здоров’я мають запропонувати державі відповіді системи медичного обслуговування на актуальні запити пацієнтів та лікарів – тобто розробити вищезазначену «Білу книгу».
Тетяна Титова, кандидатка медичних наук, доцентка кафедри сімейної медицини та амбулаторно-поліклінічної допомоги НУОЗУ ім. П. Л. Шупика, зосередила увагу аудиторії на діагностиці та лікуванні хронічних захворювань органів дихання, зокрема хронічних обструктивних захворювань легень (ХОЗЛ). Спікерка навела критерії діагностики загострення цих захворювань, методику оцінки симптомів ХОЗЛ за групами ризику, тактику лікування для кожної групи ризику, а також варіанти корекції обраної схеми лікування залежно від динаміки стану пацієнта. Наприкінці доповіді аудиторії був представлений клінічний випадок лікування хворого на ХОЗЛ саме в умовах надання первинної медичної допомоги.
Друга частина заходу розпочалася з надзвичайно актуальної теми. Катерина Іваськіва, кандидатка медичних наук, старша наукова співробітниця науково-консультативного відділу амбулаторно-профілактичної допомоги пацієнтам з ендокринною патологією ДУ «Інститут ендокринології та обміну речовин ім. В. П. Комісаренка НАМН України», у своєму виступі наголосила на важливості тісної співпраці між ендокринологами та лікарями загальної практики для своєчасного виявлення та лікування хворих на цукровий діабет. Сучасними настановами рекомендовано проводити скринінг на порушення вуглеводного обміну (насамперед визначення рівня глікованого гемоглобіну) всім дорослим старше 45 років. Утім, Американська Діабетична Асоціація з 2022 року рекомендує розпочинати його із 35 років, а також ще раніше, якщо людина має один або два фактори ризику: обтяжений сімейний анамнез, серцево-судинну патологію, дисліпідемію тощо. Залежно від результатів скринінгу пацієнту має бути призначено лікування, детальні схеми якого доповідачка висвітлила у своєму виступі, а також корекція способу життя.
Наступні дві доповіді представила докторка медичних наук, професорка, завідувачка кафедри фармакології НМУ ім. О. О. Богомольця, Відмінниця освіти України Ганна Зайченко. Перша була присвячена високотехнологічним ферментним препаратам, зокрема протеолітичному ферменту серратіопептидазі, для якої характерні протизапальна, фібринолітична, протинабрякова, анальгетична дії, а також здатність руйнувати бактеріальні біоплівки, що дозволяє широко використовувати препарат у різних напрямках медицини.
У другому виступі спікерка зосередилася на відповідальності лікаря під час призначення фармакотерапевтичних засобів. На жаль, у всьому світі зростає летальність через розвиток побічних реакцій, спричинених ліками – нині вона посідає 5 місце після серцево-судинної патології, онкології, захворювань легень та травм. За даними ВООЗ, із 1000 госпіталізованих хворих 50 лікують з приводу медикаментозних ускладнень. В Україні 65,4 % небажаних реакцій на лікарські засоби в 2020 році становили реакції на протимікробні препарати системної дії. Глобальною проблемою охорони здоров’я стає резистентність до антибіотиків. Тож поряд з розробкою нових молекул антибактеріальних засобів, модифікації існуючих, застосуванняи фітонірингових препаратів, бактеріофагів тощо, країни вдаються до адміністрування антимікробних препаратів. Зокрема, в Україні було впроваджено е-рецепт на антибіотики (доповідачка детально розповіла про його переваги для лікаря та фармацевта), обмежено шляхи їхнього введення (амбулаторно – перорально, внутрішньовенно – в стаціонарі), посилено контроль за застосуванням антибіотиків у лікарняних закладах.
Вкрай актуальним для аудиторії сімейних лікарів був виступ докторки медичних наук, професорки, член-кореспондентки НАМН України, завідувачки кафедри дитячих і підліткових захворювань НУОЗУ ім. П. Л. Шупика, Заслуженої лікарки України Галини Бекетової. Він був присвячений ефективному догляду за носовою порожниною в дітей у нормі та при патології.
Доповідачка окреслила особливості будови та функціонування носової порожнини в дитячому віці, наголосила на важливості підтримання вільного дихання через ніс для психофізичного розвитку дитини та представила алгоритм дій лікаря під час гострого риносинуситу в дітей згідно з Консенсусом EPOS 2020. Особливу увагу професорка приділила елімінаційній терапії (назальному лаважу), яку, на жаль, не завжди широко рекомендують сімейні лікарі. Спікерка висвітлила головні питання діагностики та лікування найбільш поширеного ускладнення захворювань порожнини носа – гострого середнього отиту та представила сучасний алгоритм ведення маленьких пацієнтів із цією патологією.
Віктор Сердюк у своїй доповіді зробив акцент на профілактичній роботі сімейного лікаря. Не є таємницею, що люди здебільшого звертаються до лікаря тоді, коли захворіли. Однак розвитку чималої кількості захворювань можна запобігти, якщо вчасно моніторити показники стану здоров’я потенційного пацієнта. Між ним та сімейним лікарем має бути налагоджена дружня комунікація, коли лікар вчасно нагадує про необхідність та важливість проходження певних профілактичних досліджень, а пацієнт виконує його настанови (до речі, згідно з Наказом МОЗ № 504 від 19.03.2018 р). Саме для спрощення такої комунікації і створено платформу MoniHeal – спільний функціонал для лікаря і пацієнта, що допомагає відстежувати динаміку індивідуальних показників стану здоров’я та оперативно коригувати будь-які відхилення, виявлені в процесі моніторингу. Доповідач розповів про те, як працює портал, чим він може допомогти сімейному лікарю у щоденній роботі та яким чином можна підключитися до платформи.
Третю частину конференції розпочав Тарас Куц, начальник кафедри військової загальної практики сімейної медицини Української військово-медичної академії, кандидат медичних наук, доцент, полковник медичної служби. Спікер ознайомив учасників конференції з особливостями підготовки та перепідготовки лікарів загальної практики для військових формувань в умовах воєнного часу.
Адвокат, керівник адвокатського бюро Володимир Демченко присвятив свій виступ правовим аспектам медичної практики. Правник підкреслив, що навіть в умовах воєнного стану, щоб уникнути юридичних колізій, державним та приватним медичним установам, а також лікарям, що ведуть приватну медичну практику, варто ретельно дотримуватися визначених чинним законодавством стандартів, належним чином вести документацію, укладати всі необхідні договори та за потреби звертатися до фахового юриста.
Важливу інформацію про безпеку пацієнтів під час надання медичної допомоги потерпілим унаслідок ядерного чи радіаційного тероризму надав учасникам конференції доктор медичних наук, професор, завідувач лабораторії безпекових стратегій в охороні здоров’я ДУ «Інститут громадського здоров’я ім. О. М. Марзєєва НАМН України» Юрій Скалецький. Він доповів про ступені тяжкості радіаційних уражень, окреслив підходи до надання медичної допомоги постраждалим від ядерного тероризму під час війни та зробив акцент на гострій потребі в інструктивно-медичних документах, які пропонують максимально спрощену систему організації медичної допомоги таким пацієнтам.
Асистентка кафедри паліативної і хоспісної медицини НУОЗУ ім. П. Л. Шупика, завідувачка відділення паліативної і хоспісної допомоги ММ «Добробут», керівниця виїзної служби паліативної і хоспісної допомоги БФ «СВОЇ» Зоя Максимова представила головні принципи фармакотерапії хронічного болю за ВООЗ: перерольний прийом знеболювальних, терапія болю «на випередження», призначення препаратів по висхідній – від легких анальгетиків до сильних опіоїдів, індивідуальний підхід, регулярність прийому тощо. У своєму виступі спікерка окремо зупинилася на лікуванні нейропатичного болю, який неможливо контролювати за допомогою традиційних анальгетиків, та навела ефективні схеми його лікування. Надзвичайно важливою для практикуючого лікаря була інформація про те, що згідно з Указом № 409 від 04.03.2022 р. для пацієнтів, які отримують паліативну допомогу, опіоїдні анальгетики можуть бути виписані в обсязі індивідуальної потреби на термін 30 діб. І не лише на спеціальному бланку форми ф-3, а й на виписці з лікувальної установи з її печатками та підписом головного лікаря.
Далі про власний медичний та бойовий досвід на передовій розповів лікар, системний аналітик охорони здоров’я Євген Дубровський. З його виступу учасники конференції дізналися, як побудована система надання медичної допомоги на фронті. Поранених з поля бою евакуюють бойові медики (санітари-стрільці), завдяки мужності та фаховій підготовці яких час евакуації становить не більш ніж 30 хвилин після поранення, що дозволяє вижити навіть бійцям з надтяжкими ушкодженнями. Наступним місцем надання допомоги є стабілізаційні пункти – добре замасковані міністаціонари, де лікарі стабілізують стан пораненого перед відправкою до найближчого госпіталю. Якщо потрібно, для подальшого лікування та реабілітації бійця доправляють до Дніпровського військового шпиталю. За місяці бойових дій військові медики набули величезного практичного досвіду, тож фронтова система надання медичної допомоги працює чітко і злагоджено. ▶️ Дивитись виступ Євгена Дубровського
Потім від імені бійців свого підрозділу доповідач висловив побажання щодо більш ретельної та якісної роботи військово-лікарських комісій під час мобілізації, оскільки бойова робота «на нулі» потребує людей, які є насправді фізично та психічно міцними.
Наприкінці конференції учасники вшанували пам’ять загиблих Героїв хвилиною мовчання.