Бібліографічне посилання: Машкін О.М. АБАЗА Віктор Іванович [Електронний ресурс] // Енциклопедія історії України: Т. 1: А-В / Редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. НАН України. Інститут історії України. - К.: В-во "Наукова думка", 2003. - 688 с.: іл.. – Режим доступу: http://www.history.org.ua/?termin=Abaza_V (останній перегляд: 11.08.2022)
Енциклопедія історії України ( Т. 1: А-В ) в електронній біблотеці

АБАЗА Віктор Іванович (22.08. 1864–28.07.1931) – укр. військ. діяч, генерал-хорунжий Армії УНР. Н. у Росії. Закінчив Костянтинівське артилер. уч-ще у Санкт-Петербурзі (1884). Учасник російсько-японської війни 1904–1905. Під час Першої світової війни – командир дивізіону, ад'ютант штабу корпусу, полковник. Влітку 1917 брав участь в українізації частин рос. армії, наприкінці 1917 – в укр. армії. За режиму П.Скоропадського (див. Українська Держава) – командир гарматного полку Київ. армійського корпусу. Підтримав повстання Директорії, був призначений командиром Сірої дивізії, здобув у боях Конотоп, Бахмач, Чернігів. Заснував при штабі д-зії Інформаційне бюро (у його складі працював поет П.Тичина), яке видавало газ. "Воля". Від поч. 1919 Сіра д-зія під командуванням А. вела бойові дії проти частин Червоної армії (див. Радянська армія) на Правобережній Україні та Волині. У трав. 1919 була оточена в р-ні Луцька польс. військами ген. Ю.Галлера. А. потрапив у полон, перебував у таборі військовополонених Ланцут. Після визволення виїхав до Чехословаччини, оселився у м.Празі. Брав участь у діяльності ветеранських орг-цій Армії УНР. П. у м. Варшава.