Житомирська філологія має давню й славну історію. Ще задовго до відкриття в 1919 році Волинського інституту народної освіти (тепер Житомирського державного університету імені Івана Франка) та його ровесника — філологічного факультету (тепер інституту філології та журналістики) у стінах Першої житомирської чоловічої гімназії навчалися й працювали без перебільшення знакові особистості не лише в царині україністики, але й славістики. Ю. І. Крашевський, Т. Бобровський, А. Коженьовський, Л. Совінський, К. Михальчук, Л. Рафальський, В. Боцяновський, В. Короленко, В. Кравченко, Є. Ненадкевич, В. Гнатюк, Борис Тен — це далеко не повний перелік імен філологів, чия подвижницька праця, можливо, на багато років визначила в подальшому напрями студій українських літературознавців та лінгвістів.

Відкриття навчального закладу відбулося 16 жовтня 1919 року. Протягом десятиріч змінювалися не тільки його назви: Волинський інститут народної освіти, Інститут соціального виховання, Житомирський учительський інститут, Житомирський державний педагогічний інститут, Житомирський державний педагогічний університет і, нарешті, Житомирський державний університет, — але й структура факультетів, одні відкривалися, а інші — навпаки. Зокрема, словесно-історичний факультет пізніше назвали мовно-літературним, історико-філологічним, філологічним тощо. Деканами словесно-історичного факультету в передвоєнні роки були Є. Ненадкевич, Ф. Шамес, Є. Волотовський (1937–1938), М. Богацька (1938), І. Гордієнко (1939), А. Яценюк (1939–1941).

У кінці 40-х–60-х років на факультеті працювали такі відомі викладачі-філологи: завідувачі кафедри української мови доценти Т. Баймут, М. Богдан, завідувачі кафедри української літератури доценти І. Шанюк, М. Щуренко, О. Бойко, С. Пінчук, завідувач кафедри російської мови А. Папіна, завідувач кафедри російської та зарубіжної літератури професор П. Сербін, доценти С. Радчук-Павленко, Я. Ривкіс; а також професори Д. Ганич, Л. Венгеров та доценти Є. Кудрицький, Н. Титаренко, Л. Пивоварський, Г. Кисельов, М. Лєцкін, Л. Підлужна й ін. Викладачі Т. Баймут, Г. Сарнацька й вчителька Г. Щасна у 1958 році видали підручник з російської мови (синтаксис) для шкіл, за яким тривалий час навчалися учні в школах України.

Деканами факультету працювали: викладач О. Масюкевич, доценти С. Радчук-Павленко (1948–1954, 1956–1964, 1967–1971, 1972), Я. Ривкіс (1964–1967), С. Щерба (1971–1972), Г. Кисельов (1972–1975), І. Роздобудько (1975–1981), С. Пультер (1981–1996), І. Плотницька (1996–1998), Т. Недашківська (2003–2005), професор Л. Монастирецький (1998–2003, 2005–2007). У 2007 році на базі філологічного факультету створено інститут філології та журналістики, директором якого обрано доктора філологічних наук, професора В. Мойсієнка; з 2013 року — кандидата педагогічних наук, доцента В. Халіна. З 2018 року на цій посаді працює кандидат педагогічних наук, доцент О. Башманівський.

Сьогодні діяльність навчально-наукового інституту філології та журналістики спрямована на формування нової генерації фахівців, які на основі оволодіння глибокими спеціальними й фундаментальними знаннями здатні до творчої самостійної роботи.

Велику увагу на кафедрах інституту приділяють науковій роботі. Основні її напрямки: історія та теорія літератури, синхронічна й діахронічна діалектологія та етнолінгвістика, полоністика, лінгвостилістика та методика викладання мов і літератур.

В інституті сформувались і ведуть активну дослідницьку роботу наукові школи, з-поміж яких, знана не лише в Україні, але й далеко за її межами «Діалектологічна школа професора М. В. Никончука». Постійно проводяться наукові конференції з різних напрямків філології. Найбільш відомими були всесоюзні (1983) та всеукраїнські (1990, 2000, 2004) наради, а також міжнародні конференції з діалектології та етнолінгвістики (2005, 2006, 2007), з історії зарубіжної літератури (2012) та української мови (2015). Проведено значну кількість наукових заходів з проблем сучасного літературознавства та творчості українських і зарубіжних письменників, а саме: всеукраїнські наукові конференції, присвячені творчості Тараса Шевченка, Івана Франка, Лесі Українки, Івана Котляревського, Григорія Сковороди, Михайла Коцюбинського, Юзефа Ігнація Крашевського, Максима Рильського, Бориса Тена (М. Хомичевського), Олега Ольжича, Василя Земляка, Євгена Кудрицького, Валерія Шевчука та ін.

Випускники нашого інституту різних років стали видатними вченими, докторами філологічних наук, які працювали та працюють в інституті: Микола Никончук, Олександр Чирков, Петро Білоус, Володимир Єршов, Віктор Мойсієнко, Оксана Кучерук, Галина Левченко, Наталія Астрахан, Олена Юрчук, а також в інших наукових установах країни: Семен Абрамович (професор Чернівецького національного університету імені Ю. Федьковича), Микола Ткачук (професор Тернопільського національного університету імені В. Гнатюка), Людмила Іванова (професор Національного педагогічного університету імені М. Драгоманова), Євгенія Волощук (провідний науковий співробітник Інституту літератури імені Т. Г. Шевченка НАН України).

Професорсько-викладацький склад інституту тісно співпрацює з науковими та навчальними установами, як вітчизняними, так і закордонними. Викладачі кафедр світової літератури та методик викладання філологічних дисциплін — з університетами міст Білосток, Варшава, Люблін, Поморською академією (Слупськ); української мови — з Університетом Марії Кюрі-Склодовської (Люблін), Ягелонським університетом (Краків), Варшавським університетом, з якими укладено угоди про співпрацю. Розширюються й зміцнюються зв’язки навчально-наукового інституту філології та журналістики з міжнародними фундаціями й установами, зокрема з Корпусом Миру США, який направляє для роботи зі студентами інституту волонтерів-викладачів.

Для студентів інституту регулярно читають лекції провідні вітчизняні та зарубіжні філологи. Кілька років поспіль діє проект «Провідні славісти світу — у Житомирському університеті». Уже виступили перед студентами-філологами професори Варшавського, Віденського, Ягелонського університетів.

За участі викладачів та студентів інституту в різні часи видавалися газети: «Студентська молодь» (1958–1958, головний редактор доцент С. Т. Радчук-Павленко), «Філфак-Zeitung», «Філологічні обрії», а університетську студентсько-викладацьку газету «Універсум» у 2008 р. було визнано найкращою серед подібних видань навчальних закладів України.

Студенти беруть участь у програмах академічної мобільності, (одночасно здобуваючи освіту в інституті філології та журналістики та в різних вишах Європи, зокрема в Поморській академії (м. Слупськ, Польща) та в мовно-методичній школі м. Кельце (Польща).

Серед вихованців інституту немало вчителів, які мають державні нагороди й почесні звання. Заслуженими вчителями України стали випускники-філологи: Й. Власюк, П. Гітуляр, С. Грицаєнко, Н. Коваль, С. Ковальчук, А. Матвієнко, Л. Надієвець, З. Осипчук, І. Павленко, А. Сисевич, М. Солотвінська, В. Смик, В. Гуменюк, В. Суходольська. У різні часи навчалися на філологічному письменники Борис Тен (М. Хомичевський), Данило Окийченко, Євген Концевич, Михайло Прилуцький, Валентин Грабовський, Михайло Сич, Борис Остапенко, Михайло Пасічник, Ігор Ліберда, Сергій Лазо, Василь Врублевський, Володимир Даниленко, Григорій Цимбалюк, Олена Рижко та ін.

Доброю традицією в інституті стали зустрічі студентів з відомими письменниками, серед яких М. Рильський, А. Малишко, В Боков, О. Вишня (П. Губенко), О. Гончар, М. Стельмах, В. Канівець, В. Кучер, Є. Гуцало, В. Шевчук, М. Клименко, А. Журавський, О. Мусієнко, І. Драч, Є. Дудар, Д. Павличко, Є. Пашковський, В. Медвідь, М. Матіос, М. Пасічник та ін. 2005 р. нашого земляка, письменника Валерія Шевчука обрано почесним професором Житомирського державного університету імені Івана Франка, а 2011 р. засновано «Літературну премію Валерія Шевчука», яку в 2011 — 2015 рр. вручали за кращу книгу української прози.

Викладачі та студенти інституту в різні часи готували й видавали збірки поезій та прози. Зокрема, професор М. Никончук опублікував шість поетичних збірок: «Зворини», «Незгаркамінь», «Грезно», «Її величність жінка», «Тріумфальна арка», «Голгофа». Професор П. Білоус переклав з давньоукраїнської мови «Мандри Василя Григоровича-Барського по святих місцях Сходу з 1723 по 1747 рік» (2000), він — автор поетичних збірок: «Любов’ю — за любов», «Преображення», «Отже...», «Таємна сторожа», «Витоки повернень», «Троянди на десерт», «Інший», «Неперервна поезія», «Роса на камінь», «Теорія лабіринту», «Осоння», «Письмена на піску», романів «Життя після кохання», «Солома (Життя без любові)» та інших художніх творів. Доцент М. Лецкін опублікував поетичні збірки «Ритм сердца», «Карусель»; професор Володимир Шинкарук — «Moderato синіх сутінків», «На відстані ночі», «Перелітні дощі», «Перехрестя розлук», «Оповідання», «Нестандартний підхід», «Колискова для осені», «На два життя одразу»; доцент Антон Лісовський — «Роздуми», «Осінні мелодії»; доцент Галина Бондаренко — «Fata morgana», Вечная весна«, «Душа летает»; викладач Володимир Білобровець — «Окрушини смутку». Доцент Георгій Кисельов опублікував книгу спогадів «Такая жизнь...». Випускники факультету Сергій Доскач, Петро Тарасюк, В’ячеслав Шнайдер, Роман Здорик, Тетяна Павлінчук, Алла Рюмшина, Андрій Савенець, Сергій Черевко, Ірина Шинкарук, Вадим Жалюк, Софія Демчук, Світлана Гаврилюк теж дебютували книгами прози та збірками поезій.

Керівництво інституту постійно турбується про організацію дозвілля студентів. Уже традиційними стали такі заходи, як «Посвята в студенти», відкритий фестиваль творчості філологів та журналістів «Листопад-fest», «Карнавал поезії», «Арт-платформа», книжковий фестиваль «Котовичка», конкурс «Знавці мов», свято до Дня матері тощо.

Для заохочення кращих студентів в інституті від 2007 року започатковано вручення іменних стипендій, фундаторами яких стали випускники та друзі інституту Володимир Дебой, Леся Мірошникова, Зоя Васильєва, Ольга Сердюкова. Дві щорічні стипендії кращим молодим науковцям вручають від Житомирської обласної ради.

Серед випускників і співробітників інституту філології та журналістики багато відомих не лише вчителів, науковців, але й митців: народна артистка України Ірина Шинкарук, капітан команди КВН «Дівчата з Житомира», а пізніше — актриса кіно та «Дизель-шоу» Маріанна Поплавська, вокаліст і гітарист гурту «Друга ріка» Віктор Скуратовський, композитори Костянтин Яновський та Сергій Лазо. Інститут дав Україні талановитих журналістів: генерального директора Житомирської обласної державної телерадіокомпанії, заслуженого журналіста України Віктора Бойка, редактора журналу «Публичные люди» Наталію Влащенко та ін. Чимало випускників інституту пов’язали свою долю з телебаченням: Сергій Кудімов (канал ICTV), Лілія Куликівська, Костянтин Ігнатчук, Ірина Апанович («Перший національний канал», Олександр Крижанівський («1+1»). Після відкриття спеціальності «Журналістика» багато випускників працює у місцевих ЗМІ.

Інститут філології та журналістики — один з найбільших і найстаріших макропідрозділів університету. Він має свої давні й міцні традиції, наукові школи, був і залишається центром української духовності та культурного життя області. Його кращі традиції нині продовжує нове покоління викладачів і обдарована студентська молодь. У складі університету інститут увійшов у XXI століття з новими планами й задумами, реалізацією яких і займається професорсько-викладацький колектив.