Інститут історії України Національна академія наук України

У м. Одесі відбувся економічний страйк робітників заводу землеробських машин та знарядь акціонерного товариства "Н.І.Гена та К" з протестом проти зниження розцінок на 37 %. Підприємці використали локаут, який продовжувався до 7 лютого. Страйк продовжувався 9 днів і завершився поразкою робітників, 284 з яких були не прийнятими на завод, одного робітника поліція арештувала.
Хроника революционного рабочего движения на Украине (1900 – 1917). Справочник. – С.283.

м. Миколаїв. Страйк 10807 (з 14500) робітників заводу „Наваль” товариства Миколаївських заводів і верфей із вимогою підвищення зарплати на 3 коп. за годину; дати гарантії 100 %-ного виробітку усім при відрядній роботі; чорноробочим – не менше 50 %; відрахування на потреби сімей „запасних”, призваних на війну, зробити добровільними. Страйк закінчився закриттям заводу, крім майстерні по виробництву снарядів, і звільненням близько 13 500 робітників. З них близько 6 тис. військовозобов’язаних мобілізовані в діючу армію, 38 робітників передано воєнно-морському судові. Тоді ж відбувся страйк 250 робітників заводу Російського суднобудівного товариства у знак солідарності зі страйкуючими робітниками заводу „Наваль” із вимогою зробити добровільними відрахування із зарплати на потреби сімей мобілізованих.
Хроника революционного рабочего движения на Украине (1900 – 1917). Справочник. – К., 1987. – С. 335-336.

Видана обов’язкова постанова головного начальника постачань Південно-Західного Фронту генерала Маврина, якою заборонено вивіз із Київської, Подільської, Волинської, Бессарабської, Херсонської, Катеринославської, Полтавської, Таврійської і Чернігівської губерній вівса, ячменю, різного хліба, круп, великої рогатої хвороби, овець, свиней, сіна і соломи.
Кіевская Земская Газета. – 1916. – № 6, 29 січня.

Катеринославське губернське земське зібрання постановило просити про відкриття у Катеринославі університету або політехніки.
Кіевская Земская Газета. – 1916. – № 6, 29 січня.

У Полтаві в урочистій обстановці відкрито Союз кредитних кооперативів Полтавського району, що нараховував близько 100 тис членів.
Кіевская Земская Газета. – 1916. – № 6, 29 січня.

Дозволено утворити Союз кредитних і ощадних товариств Чернігівської губернії.
Кіевская Земская Газета. – 1916. – № 6, 29 січня.

Катеринославське губернське земство виступило з проханням про переведення у Катеринослав Юр’євського університету, обіцяючи йому щедру матеріальну підтримку.
Кіевская Земская Газета. – 1916. – № 8, 5 лютого.

Згідно статистичних даних порівняно з лютим 1915 р. вартість пари коней зросла з 120 руб. до 180, корови з 80 руб. до 100-120 руб. Продукти харчування подорожчали майже вдвічі.
Кіевская Земская Газета. – 1916. – № 12, 18 лютого.

м. Полтава. На губернському земському зібранні депутат Державної Думи М.І. Коваленко підняв питання про введення української мови у початковій школі.
Украинская Жизнь. – 1916. – № 2. – С. 92.

Відбулися вибори до Всеукраїнських Установчих зборів у 7 виборчих округах з 13. Було обрано при наявності 301 депутатського місця – 172 депутати. З поверненням Центральної Ради до Києва після придушення січневого збройного повстання у місті вона ухвалила провести вибори там, де вони не відбулися, і призначила новий термін скликання Всеукраїнських Установчих зборів на 12 травня 1918 р. Попередньо вже називалися дати і 27 грудня 1917 р., і 9 січня 1918 р., а потім 2 лютого ц.р. Але з припиненням 29 квітня 1918 р. діяльності Центральної Ради вони так і не зібралися.
Малий словник історії України. – К. – 1997. – С.417.

Засідання останньої 9-ї сесії Центральної Ради у Києві. Зібралося близько 300 депутатів. перше засідання присвятили читанню 4-го Універсалу та привітанням. Сесію відкрив голова УЦР проф. М.Грушевський невеликою промовою, у якій пояснив, чому було вирішено скликати 9-у сесію і оголосити 4-й Універсал на Малій раді. Секретар УЦР Є.Онацький зачитав Універсал. На другому засіданні 29(16) січня відбулися фракційні засідання та наради ЦК УПСР та УСДРП в справі формування Ради народних міністрів. Тим часом у місті розпочалося повстання за владу рад, в умовах якого тривала робота Центральної Ради. Коли повстанці вже оволоділи Подолом і наближалися до Володимирської вулиці, де засідала Центральна Рада, остання продовжувала обговорення земельного закону та займалася справою формування нового кабінету, яке було доручено В.Голубовичу. 2 лютого (20 січня) 1918 р. пленум розглянув питання про ставлення до Центральної Ради національних меншостей. У наступні дні реорганізували Малу раду і надали прем’єру В.Голубовичу право підписати у Бресті мирний договір.
Українська Центральна Рада. – Документи і матеріали. – У двох томах. - Т.2. – 10 грудня 1917 р. – 29 квітня 1918 р. – К. – 1997. – С.108-125.

Київ. На базі націоналізованої приватної друкарні було створено Видавництво робітничо-селянського уряду України.
Історія Української РСР. – У 8 т. – Т.5. – К., 1977. – С.27

Опубліковано наказ № 125 особого коменданта м.Києва М.Ковенко, у якому повідомлялось від імені військового міністра про необхідність створення української армії і заклик стати до її лав. Тим, хто став на захист української держави у січневі дні, сплачувалась заробітна плата по 300 крб. на місяць, поранені мали одержати одноразову допомогу у розмірі 500 крб. Сім’ї загиблих козаків мали одержати разову допомогу в 1000 крб. та пенсію на загальних підставах. Ті, хто хотів вступити до охочекомонних полків, мали звернутись в штаб київської військової округи або в робітничу Раду “Вільного козацтва”.
Народня воля. – 1918. - 6 лютого (24 січня).

Київ. Відновлено випуск газети “ Нова рада”, припинений з 18 січня у зв’язку з більшовицьким повстанням у Києві.
Нова рада. – 1918. – 24 січня.

Харків. Опубліковано постанову комісара у справах друку Харківської ради робітничих і солдатських депутатів про заборону контрреволюційної пропаганди на сторінках преси. Видання, які порушать дане розпорядження, наказувалося закрити, а їх керівників передати до суду Революційного трибуналу.
Культурне будівництво в Українській РСР. 1917 – 192 7. – Збірник документів і матеріалів. – К., 1979. – С.56.

Харків. Відповідно до постанови комісара у справах друку Харківської ради робітничих і солдатських депутатів було реквізовано єпархіальну типографію газети “Жизнь России”. Реквізоване майно передавалося у користування Військовому відділу ЦВК Рад України.
Культурне будівництво в Українській РСР. 1917 – 192 7. – Збірник документів і матеріалів. – К., 1979. – С.56.

Київ. Постановою Директорії УНР урядовці усіх відомств, призначені за часів П.Скоропадського, негайно звільнялися зі своїх посад. Нове призначення вони могли отримати лише за особливих умов: подання начальника та рекомендації громадських організацій.
ЦДАВО України. Ф. 1078. — Оп. 4. — Спр. 1. — Арк. 39 зв.

Харків. Оприлюднення низки декретів Тимчасового робітничо–селянського уряду України, якими встановлювалася радянська форма влади в Україні: про організацію влади на місцях, утворення Військової ради Української радянської армії, про організацію Всеукраїнської Надзвичайної комісії та ін. Публікація декрету про присвоєння республіці назви Українська Радянська Соціалістична Республіка (УСРР).
Известия Временного рабоче–крестьянского правительства Украины. — 1919. — 14 января.

Харків. Публікація постанови Тимчасового робітничо–селянського уряду України про переведення годинникової стрілки на 1 годину 25 хвилин уперед.
Известия Временного рабоче–крестьянского правительства Украины. — 1919. — 14 января.

На засіданні Київської єврейської громади була заслухана надзвичайна доповідь про погроми і насильства над євреями, які мали місце в Україні. Страшні факти, наведені у доповіді, зробили велике враження на присутніх. Збори одностайно ухвалили резолюцію протесту.
Нова Рада. — 1919. — 17 січня.