Однакові хрести на віддаленому від інших секторі кладовища, біля них – номери, деякі поховання без прізвищ, лише є напис «Невідомий».
Тут знайшли свій вічний спочинок ті, хто помер на вулиці, у підвалі, на вокзалі чи ще десь...
Як і де ховають тих, чиї імена навряд хтось колись згадає, цікавилися «20 хвилин». Ми показуємо вам, як виглядає таке кладовище.
Уже за годину до початку благодійного обіду під дверима «Карітасу» на Замонастирській, 1 збираються люди. Більшості нікуди йти, щоб поїсти. Вони приносять свій посуд, інколи просять добавки для тих, хто чекає вдома, та замерзлими від морозу руками подають стакани для гарячого напою. У холодну пору року тут завжди багатолюдно…
Однакові хрести на віддаленому від інших секторі кладовища, біля них – номери, деякі поховання без прізвищ, лише є напис «Невідомий». Тут знайшли свій вічний спочинок ті, хто помер на вулиці, у підвалі, на вокзалі чи ще десь... Як і де ховають тих, чиї імена навряд хтось колись згадає, цікавилися «20 хвилин». Ми показуємо вам, як виглядає таке кладовище.
Вони тримають у казкових ручках подарунки та ласощі, закутані в теплі шарфи та приносять затишок в ваш дім. Неймовірні міфічні істоти власноруч виготовляє майстриня зі Збаража Юля Рихліцька. Творчістю почала займатись, щоб допомогти синочкові з реабілітацією через аутизм. Фото чудогномиків дивіться нижче.
Свято святої великомучениці Катерини, припадає на 7 грудня. У давнину це було свято дівочої долі, але згодом церква пов'язала його зі святою Катериною. Це ім’я походить від грецького слова «чистий», “незаплямований”.
Їй 21. Замість сукні, високих підборів та стильної зачіски на свято вона вдягає камуфляж. Віка виросла у прийомній родині. Але вона дякує за виховання своїм батькам. Що вклали у неї справжні цінності. Наша героїня, каже, має бути сильною, бо її мрія – захистити Україну. І на Сході також живуть люди, які є справжніми патріотами, у глибині свого серця, а не на словах.
Жорсткий карантин, який був в Україні на початку року, зараз вже став історією. І у кожного про той час свої спогади. Медсестра з Тернополя Олена Балацко разом з чоловіком понад два місяці власним автобусом возили медиків, яким не було чим дістатись на роботу. До своєї ініціативи залучили ще кілька водіїв. Історій з дороги у жінки море. У День Волонтера вона ділиться ними з читачами «20 хвилин».
Сестри Оля та Марія Загребельні з Теребовлянщини від народження хворіють ДЦП, проте це ніяк не заважає дівчатам реалізовувати себе у творчості. Марія створює неймовірні в'язані іграшки, а її сестра — унікальні алмазні картини. Дівчата розповідають, що ці заняття стали віддушиною для них, а спілкування з людьми, для яких створюють свої вироби, приносить море задоволення.
З-поміж 492 осіб, які отримали найвищу державну нагороду – Герой України, 17 народилися на Тернопільщині. У цьому матеріалі ми розповімо про життя цих людей та вчинки, за які вони і отримали нагороду.
Знаряддя вбивств, речові докази, що знаходять і вилучають правоохоронці з місць скоєння злочинів, навіть фрагменти, частинки тканин, внутрішніх органів померлих вивчають у цьому місці. Здається, що робота з такими речами не з простих. Адже у разі одного злочину з місця події можуть вилучити десятки таких об’єктів. Ми побували в обласному бюро судово-медичної експертизи та покажемо вам роботу експертів такою, як вона є.
Постійно цитує власні вірші, книги зі Святого Письма та показує свої наукові роботи, опубліковані в медичних журналах. Скаржиться на те, що усі хвороби в світі — від злого духа та зневіри людей, пам’ятає поіменно сотні своїх пацієнтів за десятки років роботи. Непересічна історія хірурга Василя Гапанюка, який живе майже затворницьким життям у Бережанах, не залишить нікого байдужим. Авторизуйтесь чи підпишіться, щоб дочитати до кінця. Завдяки Вашій підтримці ми можемо створювати більше унікальних текстів.