Київський національний університет культури і мистецтв сміливо торує свій шлях у майбутнє. Сторінки життя університету насичені бурхливими подіями, видатними постатями, значимість здобутків яких надихає нинішнє і прийдешні покоління на високі досягнення.

Університет має потужний творчий і науковий потенціал. Подолавши безліч реорганізаційних перебудов, КНУКіМ нині є провідним вищим навчальним закладом України з підготовки кадрів для культурно-мистецької сфери, державного управління та бізнес структур.

Етапи становлення:

1961 р. Київська філія Харківського державного інституту культури.

1968 р. Київський державний інститут культури (Постанова Ради Міністрів СРСР № 608 від 8 серпня 1968 р.; Постанова Ради Міністрів УРСР № 459 від 28 серпня 1968 р; наказ Міністра культури УРСР № 435 від 4 вересня 1968 р.).

1972 р. Київському державному інституту культури присвоєно ім’я О.Є.Корнійчука (Постанова Ради Міністрів УРСР № 272 від 6 червня 1972 р.; Постанова Ради Міністрів УРСР № 319 від 6 червня 1972 р.; наказ Міністра культури УРСР № 356 від 1972 р.).

1997 р. Київський державний університет культури (Постанова Кабінету Міністрів України № 1253 від
11 листопада 1997 р.).

1999 р. Київський національний університет культури і мистецтв (Указ Президента України № 99/99 від 1 лютого 1999 р.).

Датою заснування вишу можна вважати 1 вересня 1968 року – день, коли відповідно до Постанови Ради Міністрів СРСР № 608 від 8 серпня 1968 р. і Постанови Ради Міністрів УРСР № 459 від 28 серпня 1968 р. та наказу Міністра культури УРСР № 435 від 4 вересня 1968 р. на базі Київської філії Харківського державного інституту культури розпочав свою діяльність Київський державний інститут культури. У період з 1961 по 1968 рр. Київський національний університет культури і мистецтв був філією Харківського державного інституту культури (нині – Харківська державна академія культури).

До складу інституту входили факультети культурно-освітньої роботи та бібліотечний, а також факультети культурно-освітньої роботи в містах Миколаєві та Рівному. Інститут мав 12 кафедр.

У 1972 р. Київському державному інституту культури було присвоєно ім’я О.Є.Корнійчука.

Упродовж 1975-1988 рр. культурно-освітній факультет діяв у складі двох підрозділів: самодіяльної художньої творчості та культурно-освітньої діяльності. У 1988 р. його поділено на два окремих факультети – культурологічний та факультет народної художньої творчості. З 1991 р. ці факультети здійснювали підготовку фахівців із двох спеціальностей – «Культурологія» та «Народно-художня творчість». Бібліотечний факультет мав шість спеціалізацій: масова, суспільно-політична, дитяча, технічна, сільськогосподарська, природничо-наукова література.

У 70-80-ті роки ректорами КДІКу були О.С.Сокальський, І.В.Бохан, Г.Д.Цибуляк; проректорами – І.В.Чепелєв, І.М.Солдатенко (з наукової роботи), Є.І.Чмихало (перший проректор), П.С.Гончарук (з навчальної роботи); деканами – С.О.Піналов, З.І.Скоблєцова, В.С.Бабич.

У 1984 р. збудовано новий навчальний корпус та гуртожиток для студентів по вулиці Щорса, 36, що забезпечило необхідні умови для навчання, комфортного проживання та змістовного відпочинку студентської молоді.

Початок 1990-их років був особливим часом. Розпочалися зміни в усьому СРСР, який розвалювався на шматки, і з тих уламків народжувалася нова Україна. Зникали старі підвалини і правила, а нових ще ніхто не створив. Це справді був великий перелом, який не оминув й інститут культури. Київське студентство жило бурхливим життям. Тоді з’явилася Українська студентська спілка, Товариство української мови ім. Т.Г.Шевченка, інші прогресивні організації. Студенти КДІК брали безпосередню участь у демократичних процесах, а свої вимоги все більше конкретизували: «Зняти ім’я Корнійчука з назви інституту», «Відмінити ідеологічні дисципліни», «Зняти з посади ректора Цибуляка».

Кульмінацією студентських акцій протесту стало звернення в 1992 р. Української спілки студентів до Міністерства культури з вимогою зняти Григорія Дем’яновича Цибуляка і призначити ректором інституту культури Веніаміна Дмитровича Сікору, який був найвідповіднішою тому часові кандидатурою – професор-демократ, освічена й інтелігентна людина, доктор економічних наук.

Вчена рада інституту погодилася тільки зняти ім’я О.Корнійчука з назви інституту. Проте претензій до Г.Цибуляка після таких половинчастих дій не стало менше.

Керівництво КДІК спочатку позбулося В.Д.Сікори: йому не дали пройти переатестації і, за таємною домовленістю, просто «провалили» його. Усіма шанований професор Сікора перестав бути співробітником інституту культури. Така підступність дуже вразила Веніаміна Дмитровича, пряму та відкриту людину. Преса відповіла гнівним обуренням на його звільнення, але на цьому все припинилося. Ані боротися далі, ані доводити щось Сікора не став – просто пішов.

Протистояння в інституті не припинилося навіть після звільнення Сікори, і це вже стало нестерпним не тільки для викладачів та студентів, а й для Міністерства культури.

Ректора Цибуляка викликали й запропонували піти з посади. Він погодився, але тільки після закінчення терміну контракту. Однак «стара гвардія» на вченій раді переобрала Г.Цибуляка на новий строк.

Тоді міністром культури став академік Іван Дзюба, який знову запросив Григорія Дем’яновича на розмову, але переобраний ректор проігнорував запрошення і зник надовго, після чого Цибуляка примусово звільнили з ректорської посади.

У міністра культури вже певний час лежав не підписаний наказ про призначення (щоправда, виконуючим обов’язки ректора) М.М.Поплавського, що давало Г.Д.Цибуляку останній шанс, який після візиту співробітників вишу взагалі зник.

Звільнена Цибуляком Євгенія Іванівна Чмихало – перший проректор, яка відмовилася увійти до свити поважного ректора, домоглася особистої зустрічі з міністром. Тривалий час інститут фактично тримався на її плечах, але це Григорій Дем’янович не враховував. З міністром І.Дзюбою Є.Чмихало говорила про майбутнє інституту культури. Вона підтримала кандидатуру М.М.Поплавського.

21 квітня 1993 р. ректором КДІК став його випускник, доктор педагогічних наук, професор М.М.Поплавський. Тоді наймолодшим ректором в Україні. З того часу Михайло Михайлович розпочав радикальні реформи в системі підготовки кадрів для соціокультурної сфери.

У 1994 р. діячі культури та мистецтв рекомендують М.М.Поплавського на посаду Міністра культури України. Проте у зв’язку з новими кулуарними іграми у Міністерстві культури в січні 1995 р. його незаконно зміщують із посади ректора Київського державного інституту культури.

Після трьох судових процесів, за потужної підтримки студентів та викладачів, які пікетували Верховну Раду і Кабінет Міністрів, через 9,5 місяців, у жовтні 1995 р. М.Поплавський повернувся на посаду ректора Київського державного інституту культури.

Саме ці події надихнули ректора та його команду на PR-проект «Співаючий ректор». Цей проект мав стати наступним кроком у популяризації вишу і засобом самозахисту, що в кінцевому підсумку спрацювало на всі сто відсотків.

Кожен із ректорів уособлює певний період у діяльності навчального закладу. Та найпліднішими є дві «золоті десятки» М.М.Поплавського: саме завдяки його зусиллям КНУКіМ здобув славу і визнання в Україні.

У 90-их роках ХХ ст. в Україні не було такого вищого навчального закладу у сфері культури і мистецтв, який би так вплинув на реформування в освіті і культурі. Інші заклади йшли до подібних результатів століттями.

Перші десять років ректорства М.Поплавського позначені стрімким розвитком університету, структурною реорганізацією, суттєвим зростанням кількості докторів, кандидатів наук та відкриттям 12 нових факультетів. Становлення університету стало справою життя М.М.Поплавського, який прагне не просто йти «в ногу з часом», а значно випереджати його.

З тих пір, як М.М.Поплавський став ректором Київського університету культури і мистецтв, розпочалися радикальні реформи в системі підготовки кадрів для соціокультурної сфери.

У червні 1996 р. Київський державний інститут культури акредитовано за IV, найвищим університетським рівнем.

У листопаді 1997 р. КДІК перетворено на Київський державний університет культури і мистецтв (Постанова Кабінету Міністрів України № 1253 від 11 листопада 1997 р.).

Ректором і командою науковців-викладачів було розроблено «Концепцію перспективного розвитку університету, відповідно до якої:

• відкрито нові конкурентоздатні спеціальності;
• сформовано елітний науково-педагогічний склад;
• модернізовано навчальний процес, зокрема вилучено дисципліни, що суттєво не впливають на професійну підготовку;
• впроваджено нові інформаційні та комп’ютерні технології;
• створено творчу й доброзичливу атмосферу між викладачами та студентами.

М.М.Поплавський став ініціатором розроблення аналітичної моделі «ВНЗ XXI ст.» – одного з перших експериментальних проектів вищої школи, підтриманих на державному рівні.

У 1997 р. відкрито докторантуру, а також створено перший в Україні Інститут кіно і телебачення.

За результатами рейтингового опитування серед студентів вишів України, проведеного Українською студентською спілкою (УСС), М.Поплавського три роки поспіль (1997-1999) визнано «Ректором року».

Згідно з Указом Президента України від 01.02.1999 р. «Про надання статусу національного Київському державному університету культури і мистецтв» виш має назву – Київський національний університет культури і мистецтв.

У багатьох областях України відкрито філії КНУКіМ. Важливим свідченням реалізації програми реформування та якісних змін в університеті стало прийняття в червні 1999 р. колегією Міністерства освіти України рішення про акредитацію Київського національного університету культури і мистецтв у повному обсязі. Це надало КНУКіМ автономію щодо визначення змісту освіти, структури, плану прийому абітурієнтів, установлення тривалості навчання, фінансування тощо. Кількість акредитованих спеціальностей зросла з 8 до 27, що засвідчило високий потенціал університету, його цілеспрямовану, системну роботу з підготовки фахівців з перспективними спеціальностями. Лише впродовж 2000-го року були акредитовані всі спеціалізації за напрямом «Менеджмент організацій», відкрито кафедри: «Спортивного танцю», «Операторської майстерності», «Звукорежисури», «Книгознавства та видавничої діяльності», «Міжнародної інформації», «Шоу-бізнесу», «Модельного бізнесу», «Естрадного співу» та інші. Водночас сформовано спеціалізовані вчені ради із захисту кандидатських і докторських дисертацій.

Важливі ділянки роботи в той час очолювали ректор М.М.Поплавський, проректори О.І.Скнарь, Ю.Л.Афанасьєв, І.С.Кравченко, З.В.Попова, І.С.Бондар.

Наприкінці 1999 р. КНУКіМ став переможцем Всеукраїнського відкритого рейтингу популярності та якості «Золота фортуна» в номінації «Найкращий вищий навчальний заклад України».

У червні 2001 р. Київський національний університет культури і мистецтв визнано одним із найкращих вищих навчальних закладів України, а його ректор М.М.Поплавський отримав статуетку «Софія Київська» та золоту медаль «За заслуги в освіті».

КНУКіМ нагороджено Почесним дипломом та Національною премією «Арт-Олімп» Фонду суспільного визнання за високий професійний рівень та вагомий внесок у створення гідного міжнародного іміджу України.

У 2002 році – за високий професійний рівень та внесок у розбудову освіти в Україні, створення іміджу нашої держави у світі Київський національний університет культури і мистецтв отримав премію «Золотий Арт-Олімп» у номінації «Суспільне визнання» як переможець Національного конкурсу «Золоті торгові марки-2002».

Цього ж року для підготовки фахівців відповідно до сучасних запитів соціокультурної сфери було відкрито нові кафедри – «Індустрії моди» та «Готельно-ресторанного бізнесу».

Упродовж 2006 року створено нові напрями та спеціалізації навчання:
«Комп’ютерні науки», «Філологія (переклад)», «Журналістика», «Міжнародні відносини», «Міжнародні економічні відносини», «Міжнародна інформація», «Міжнародне право», «Економіка соціально-культурної сфери», «Менеджмент шоу-бізнесу», «Менеджмент міжнародного туризму», «Менеджмент модельного бізнесу». Здійснюється підготовка спеціалістів з паблік рілейшнз, режисури естради та масових свят, документознавства та інформаційної діяльності, видавничої справи та мережевих видань, режисури телебачення, звукорежисури, тележурналістики, операторського та фотомистецтва, дизайну середовища, одягу, графічного дизайну, акторського мистецтва театру і кіно, хореографічного мистецтва (народного, бального, класичного, сучасного), музичного мистецтва.

Сьогодні у структурі Київського національного університету культури і мистецтв функціонують такі престижні факультети:

• Факультет кіно і телебачення
• Факультет готельно-ресторанного і туристичного бізнесу
• Факультет дизайну і реклами
• Факультет журналістики та міжнародних відносин
• Факультет музичного мистецтва
• Факультет хореографічного мистецтва
• Факультет театру та кіно
• Факультет режисури естради
• Факультет інформаційної політики і кібербезпеки
• Факультет івент-менеджменту, фешн і шоу-бізнесу
• Кафедра філософії

Київський національний університет культури і мистецтв здійснює підготовку за освітніми та освітньо-науковими рівнями «Бакалавр», «Магістр», «Доктор філософії», «Доктор наук».

Науково-творчий потенціал університету дає змогу забезпечувати високий рівень підготовки фахівців у галузях культури, мистецтва, туризму, соціально-культурної сфери. Основною метою діяльності науково-педагогічного колективу КНУКіМ є навчання студентів сучасних методів наукових досліджень, професійних навичок та вмілого застосовування їх у практичній діяльності.

Вчена рада університету активно впливає на організацію навчального процесу, на системність у впровадженні нових спеціальностей та перспективних форм навчання і технологій.

За останні роки вченою радою затверджено ряд положень, які поліпшили якість навчального процесу: «Про магістратуру», «Про рейтингово-модульну систему», «Про поліпшення підготовки наукових кадрів вищої кваліфікації».

В університеті функціонують три спеціалізовані вчені ради з правом прийняття до розгляду і проведення захисту дисертацій на здобуття наукового ступеня доктора (кандидата) культурології та мистецтвознавства зі спеціальності 26.00.01 – «Теорія та історія культури»; кандидата мистецтвознавства зі спеціальності 17.00.07 – «Дизайн»; кандидата наук із соціальних комунікацій з таких спеціальностей: 27.00.03 – «Книгознавство, бібліотекознавство, бібліографознавство», 27.00.05 – «Теорія та історія видавничої справи та редагування», 27.00.06 – «Прикладні соціально-комунікаційні технології».

КНУКіМ підтримує широкі міжнародні зв’язки із зарубіжними університетами США, Великобританії, Німеччини, Голландії, Франції, Канади, Японії, Італії, Китаю, Польщі, Албанії, Молдови, Латвії, Литви, Таджикистану, Сирії, Хорватії, Білорусі та інших країн.

У складі консорціуму закладів вищої освіти Київський національний університет культури і мистецтв реалізує проєкт міжнародної програми Європейського Союзу Еразмус+ за напрямом КА2: Розвиток потенціалу вищої освіти «Digital competence framework for Ukrainian teachers and other citizens (dComFra)» («Рамкова структура цифрових компетентностей для українських вчителів та інших громадян»). Окрім цього, Університет культури бере участь в двох проєктах міжнародної програми Європейського Союзу Еразмус+ за напрямом КА1: АКАДЕМІЧНА МОБІЛЬНІСТЬ – Міжнародна кредитна мобільність (International Credit Mobility).

Університет має авторитетні наукові та мистецькі школи, плідно працюють відомі творчі колективи (хорові, хореографічні, фольклорні). Щороку студенти й аспіранти КНУКіМ беруть участь у престижних міжнародних конкурсах, фестивалях, виборюючи високі призові місця. Лауреатами міжнародних конкурсів за останні роки стали понад 100 студентів і випускників вишу.

Матеріально-технічна база Київського національного університету культури і мистецтв відповідає сучасним стандартам: є 3 навчальні корпуси із сучасним обладнанням, лабораторіями, спеціалізованими класами. До послуг студентів – Наукова бібліотека КНУКіМ (налічує понад 500 000 примірників), читальні зали, кафе, їдальні, комп’ютерні лабораторії для занять, 3 гуртожитки.

Університет має перспективний план розвитку до 2022 року, у якому передбачено започаткування нових технологічних процесів підготовки фахівців європейського класу.

Підготовка фахівців Київським національним університетом культури і мистецтв з галузей «Культура і мистецтво», «Сфера обслуговування», «Інформаційні технології», «Соціальні та поведінкові науки», «Гуманітарні науки», «Журналістика», «Міжнародні відносини» сприяє зростанню інтелектуального потенціалу, передбачає створення умов для отримання конкурентоспроможної освіти та модернізацію культурної політики.

Випускники Київського національного університету культури і мистецтв популяризують українську культуру, просувають національний культурний продукт за межі України шляхом розширення творчих контактів українських митців із закордонними мистецькими центрами, підтримання їх участі в міжнародних мистецьких програмах, фестивалях, конкурсах, виставках, а також, використовуючи можливості закордонного українства, яке є потужним ресурсом гуманітарного розвитку нації.

Нині КНУКіМ здійснює значну роботу з оновлення змісту освіти відповідно до державних стандартів, створює нові навчальні плани з усіх дисциплін. Упроваджуються нові підходи до функціонування денної, заочної та дистанційної форм освіти; щорічно зростає кількість студентів, які навчаються на комерційній основі, посилюється професійна спрямованість навчального процесу на підвищення рівня підготовки випускників, завдяки введенню механізму постійного оновлення змісту професії, нових спеціальностей, проводиться робота з науково-методичного та організаційного забезпечення ступеневої системи підготовки фахівців.

Кадрова політика університету спрямована на формування висококваліфікованих, досвідчених фахівців (і науково-педагогічних працівників, і допоміжного персоналу). В університеті працює 312 викладачів, з них 270 мають вчені звання професорів та доцентів.

Серед зіркових викладачів вишу – Михайло Поплавський, Роман Безсмертний, Ахтем Сеітаблаєв, Микола Боклан, Григорій Решетнік, Олег Винник, Остап Ступка, Дмитро Ступка, Володимир Горянський, Стас Жирков, Вілена Воронова, Олександр Лещенко, Раду Поклітару, Володимир Мойсеєнко, Костянтин Грубич, Григорій Чапкіс, Євгеній Калкатов, Наталія Могилевська, Вадим Пустотін, Денис Богуш, Віктор Рибаченко, Алла Попова, Роман Ширман, Кирило Харитонцев, Людмила Харів, Петро Мага, Вікторія Маремуха, Володимир Ніколаєнко, Ольга Терещенко, Ірма Вітовська, Анатолій Тихомиров, Артем Позняк, Єлизавета Глинська, Олена Шоптенко та інші.

Виважена кадрова політика дає змогу успішно поєднувати професійний досвід професорів і доцентів з новітніми методиками молодих викладачів університету з числа випускників аспірантури та магістратури. Впровадження у навчальний процес кредитно-модульної системи в організації навчальної діяльності та модульно-рейтингового оцінювання якості знань студентів дало змогу значно розширити обсяг дисциплін за професійним спрямуванням. Студентський колектив позитивно оцінює діяльність адміністрації та науково-педагогічного колективу щодо конкурентоспроможності випускників на ринку праці, розподіл яких щороку здійснюється за місцем призначення.

Упродовж багатьох років в університеті функціонує чітка вдосконалена система студентського самоврядування. Успішно працюють студентський парламент, студентські ради в тісній взаємодії із профкомом, деканатами, кафедрами, що забезпечує постійний розвиток студентів, допомагає задовольняти їхні інформаційні потреби.

Молодь вишу втілює масштабні науково-освітні, доброчинні, гастрономічні, культурні, розважальні, спортивно-оздоровчі проєкти: «Модель ООН», «TukWeek», Фестиваль молодих дизайнерів, «Final Fest», «День знань», «Food Fest», «Міс і Містер КНУКіМ», «День вишиванки», «Посвята першокурсників», «Halloween», «День спорту», медіафестиваль «Молоді та креативні», «Видавничий non-stop» тощо.

Сучасний етап розвитку КНУКіМ як національного закладу свідчить про те, що його діяльність наповнена новим змістом і відповідає статусу університету європейського типу, а держава визнала його провідним навчальним закладом вищої освіти у сфері культури і мистецтва.

Сьогодні КНУКіМ – це сучасний навчально-науковий комплекс, який є лідером серед вищих навчальних закладів мистецького та культурологічного профілів. У виші навчаються 10 тисяч студентів 8 галузей знань за 44 спеціальностями; науково-педагогічну діяльність здійснюють 60 докторів та 252 кандидати наук, 77 професорів, 193 доценти, 24 народні артисти України, 46 Заслужених діячів культури України, понад 50 лауреатів міжнародних і національних конкурсів та фестивалів, володарів грантів міжнародних фондів та науково-просвітницьких організацій. За майже 53 років існування університету з його стін вийшло близько 40 тисяч фахівців для різних напрямів культури і мистецтва.

Гордістю Університету культури є його зіркові випускники: Михайло Поплавський, Алан Бадоєв, Григорій Решетнік, Стас Жирков, Анна Сєдокова, Жанна Бадоєва, Олександр Лещенко, Оля Полякова, Тоня Матвієнко, Гайтана, ONUKA (Наталія Жижченко), Дмитро Комаров, Alekseev (Микита Алєксєєв), Alyosha (Олена Кучер-Тополя), Григорій Чапкіс, Дмитро Клімашенко, Ірина Білик, Наталія Валевська, Катерина Бужинська, Вікторія Маремуха, Наталія Могилевська, Вадим Олійник, Наталія Бучинська, РегінаТодоренко, Інна Цимбалюк, Михайло Хома, Вікторія Смеюха, Слава Камінська та багато інших успішних особистостей.