Інститут історії України Національна академія наук України

У м. Києві відбулася Всеросійська сільськогосподарська промислова та художня виставка.
Верстюк В.Ф., Дзюба О.М., Репринцев В.Ф. Україна від найдавніших часів до сьогодення. Хронологічний довідник. – К., 1995. – С.201.

Провал переговорів про обмін кореспондента „Нового Времени” Д.Б. Янчевецького, які велися міністерством закордонних справ Росії за посередництвом іспанського посла у Відні п. Кастро, оскільки Австрія погоджувалася обміняти лише на митрополита А. Шептицького, тоді як російська сторона не погоджувалася на це.
Украинская Жизнь. – 1916. – № 7-8. – С. 113 – 114.

Землевласник Полтавської губернії п. В. Шемет звернувся до попечителя київського навчального округа з проханням відкрити у Лубнах гімназію з українською мовою навчання, однак той відхилив його. У відповідь В. Шемет звернувся до графа П.Н. Ігнатьєва.
Украинская Жизнь. – 1916. – № 7-8. – С. 115.

м. Львів. На 20 сотенників за гальбу подорожчало пиво і коштує 76 сот. (на початку війни – 24 сот.). Також обмежено час продажу пива – з 7 до 10 вечора, і об’єм споживання (до 2 гальб).
Свобода. – 1916. – № 40, 30 вересня.

Київ. Міністерство фінансів передало Раді міністрів Української Держави доповідь з обгрунтуванням необхідності розв’язання питання про дальшу долю української частини загальноросійського боргу і упорядкування справи сплати відсотків по позиках. В зв’язку з анулюванням в РСФРР процентних паперів ці цінні папери масово переміщувалися в Україну, що перешкоджало встановленню хоч якоїсь фінансової стабільності. Міністерство фінансів, зокрема, відмовилося від загального поновлення оплати купонів позик, випущених або гарантованих колишнім російським урядом, і обрало форму “выдачи авансов в счет процентов по бумагам этих займов”. Разом з тим, згадані папери реєструвалися з метою надання під час мирних переговорів з РСФРР “защиты проживающим на Украине держателям этих бумаг”.
ЦДАВО України. – Ф.121 6. – Оп.1. – Спр. 255. – Арк. 29 (із зв.). – 3

Київ. Відбувалися переговори директора німецького Королівського музею старовини доктора Віганда й дослідника Ольвії, Тіри і Березані, колишнього професора Новоросійського університету Штерна з Головним управлінням мистецтва та національної культури щодо фахової та фінансової допомоги німецьких вчених в організації розкопок Ольвії в обмін на передачу половини знайдених в ході досліджень пам’яток до німецький музеїв. Головне управління мистецтва та національної культури відхилило таку співправцю, оскільки було категорично проти вивозу національних реліквій за межі України.
Наше минуле. – 1918. – № 1- 2. – С.198.

У серпні-вересні вперше у Києві в Інтимному театрі виступав з концертами Леонід Утьосов.
Рибаков М.О. Хрещатик відомий і невідомий. – Київ, 2003. – С.241.

Київ. П.Скоропадський затвердив ухвалену Радою народних міністрів тимчасову постанову про заходи, які слід було застосовувати проти осіб, що загрожували державній безпеці та правопорядку в Українській Державі. Дозволялося проведення трусів у підозрілих осіб і їхній попередній арешт. Дія цієї постанови поширювалася на всю територію України. Право звільняти від її чинності окремі губернії після встановлення в них правопорядку надавалося Раді народних міністрів, за умови затвердження Гетьманом.
Державний вістник. – 1918. - 1 жовтня.

Рада міністрів ухвалила законопроект про відкриття в Харківському і Новоросійському університетах 4-х кафедр з українознавства та 2 кафедри такого ж профілю в Ніжинському історико-філологічному інституті.
ЦДАВО України. – Ф.1064. – Оп.1. – Спр. 6. – Арк. 262-262 зв., 263.

Київ. Павло Скоропадський затвердив постанову про заснування при всіх медичних факультетах університетів в Україні кафедри бактеріології.
Державний вістник. – 1918. – 3 жовтня.

Київ. Павло Скоропадський затвердив постанову про асигнування в розпорядження головноуправляючого справами мистецтва та національної культури 100000 карбованців на негайні потреби по охороні пам’яток старовини та мистецтва.
Державний вістник. – 1918. – 3 жовтня.

Київ. П.Скоропадський, щойно повернувшись з Німеччини, затвердив ухвалену Радою народних міністрів постанову про впровадження в Українській Державі східно-європейського часу в ніч з неділі на понеділок 13 жовтня (30 вересня) 1918 р.
Державний вістник. – 1918. - 3 жовтня.

Червона армія зайняла Мелітополь, 15 березня був зайнятий Бердянськ.
Радянське будівництво на Україні в роки громадянської війни (1918–1919). — С. 706.

Розформування дивізії “Запорізька Січ” та арешт її командира отамана Ю.Божка за невиконання наказів командування армії УНР.
Мазепа І. Україна в огні й бурі революції . — С. 320.

Миколаївський повіт Херсонської губ. Повстання селян с. Полтавки (Баштанки) та навколишніх сіл проти денікінського режиму. Сили повстанців нараховували до 20 тис. озброєного війська. Було утворено т. зв. “Баштанську республіку” — територію, на якій існувала влада рад.
Супруненко М.І. Боротьба трудящих України проти денікінщини. — С. 177–178.

Єврейський погром у Фастові, Київської губ. влаштований білогвардійцями (за деякими даними — осетинами та текінцями) після того, як містечко декілька раз переходило до білих і червоних військ. Загинуло біля 700 осіб, було багато поранених.
Україна. — 1919. — 5 жовтня.

Кам’янець–Подільський. Оголошення урядом УНР війни білогвардійському режимові Денікіна. Звернення Директорії та уряду УНР до українського народу з закликом до останнього бою з ворогами.
Стрілець. — 1919. — 1 жовтня; Україна. — 1919. — 26 вересня; Український козак. — 1919. — 27 вересня.

Повідомлення про прибуття до Києва Особливої комісії по розслідуванню злодіянь більшовиків, що існувала при головнокомандувачі ЗСПР.
Киевская жизнь. — 1919. — 11 (24) сентября.

Київ. Повідомлення у пресі, що попри непевний стан, Українська Академія наук, зокрема її історико–філологічний відділ, працює, друкуються наукові твори, йде підготовка “Словника живої української мови”.
Рада. — 1919. — 11(24) вересня.

Кам’янець-Подільський. Міністр ісповідань І.Огієнко звернувся до єпископів з вимогою вжити заходів, щоби Євангеліє читалося українською мовою за перекладом 1906 р., схваленим Російським Найсвятішим Синодом; проповіді в церквах виголошувалися державною українською мовою, служби Божі, читання та співи у церкві відправлялися за українською вимовою; висвячувалися і призначалися на церковні посади духовного відомства лише особи, які знають українську мову. Міністр визначив місячний термін для прийняття української вимови, а також зазначив, що особи, які не виконають цього наказу, будуть позбавлені своїх посад та притягнені до судової відповідальності.
Україна. — 1919. — 23 вересня, 3 жовтня.