Institute of History of Ukraine National Academy of Sciences of Ukraine

У м. Києві відбулася Всеросійська сільськогосподарська промислова та художня виставка.
Верстюк В.Ф., Дзюба О.М., Репринцев В.Ф. Україна від найдавніших часів до сьогодення. Хронологічний довідник. – К., 1995. – С.201.

У м. Львові відбувся Всеукраїнський з’їзд студенства.
Премислер І.М. Хронологія історії України. – Вип.ІІ (1861–1917), К., 1940. – С.61.

ст. Алчевська. Страйк 4160 робітників Донецько-Юр’ївського металургійного заводу із вимогою підняти зарплату на 50 коп. в день. Завершився компромісом: зарплату збільшено на 30 коп. у день кожному робітникові. Під час страйку арештовано 12 робітників.
Хроника революционного рабочего движения на Украине (1900 – 1917). Справочник. – К., 1987. – С. 344.

м. Харків. Політичний страйк 4680 (з 5910) робітників паровозобудівного заводу (повторно: 27 липня-9 серпня 5091 з 6499 робітників; 5-6 вересня – 4499 з 6042; 29 вересня – 3987 з 6499 робітників).
Хроника революционного рабочего движения на Украине (1900 – 1917). Справочник. – К., 1987. – С. 344.

Австро-німецькі війська завдали контрудар на Луцьк, однак 8-ма і 11-та російські армії відбили його.
История Первой мировой войны 1914 – 1918. Т. 2. – М., 1975. – С. 199.

Після ліквідації у січні 1918 р. зародків автономії у Криму із встановленням радянської влади і окупацією півострова у квітні німцями під егідою останніх лише у червні 1918 р. був створений крайовий уряд Криму, який намагався здійснювати власний політичний курс.
Мирні переговори між Українською Державою та РСФРР 1918 р. – Збірник документів і матеріалів. – Київ-Нью-Йорк-Філадельфія, 1999. – С.348.

Гайсинський повітовий комітет Ради селянських депутатів поширив листівку із засудженням факту обрання гетьмана і на підтримку Центральної Ради. Гайсинський повітовий староста на Поділлі повідомив міністру внутрішніх справ про арешти помічника повітового комісара і голови народної управи за випуск згаданої вище листівки.
ЦДАВО України. – Ф.121 6. – Оп.1. – Спр. 166. – Арк. 11,12.

Прийнято ухвалу всенародного українського віча про створення Комітету національної гідності. Основною метою заснованої інституції було вирішення питання про перенесення останків великих синів українського народу з чужини до Києва і поховання Івана Мазепи у Софійському соборі.
Відродження. – 1918. – 11 липня.

Київ. Відбувся Перший з’їзд діячів українського пластичного мистецтва, скликаний за ініціативою Товариства діячів українського пластичного мистецтва та культурної громадськості України, активістів пам’яткоохоронного руху. Під час роботи з’їзду була влаштована виставка творів малярства, архітектури, скульптури, прикладного мистецтва, фотографій українського мистецтва минувшини та ілюстрацій дитячої книжки.
Нова рада. – 1918. – 4 червня ЦДАВО України.– Ф.2457. – Оп.1. – Спр.1. – Арк.1.

Київ, Одеса, Харків. Працювали курси українознавства для вчителів середніх та вищих початкових шкіл.
Вільна українська школа. – № 8–9. – С.262.

Повідомлялось з Одеси, що завдяки енергійній діяльності штабу транспортної флотилії протягом одного тижня до міста прибуло 20транспортів, випущених з Маріуполя та Керчі. “Бурдеіл” привіз 240 тис. пудів вугілля для потреб трамваю та лікареь, а транспорт “Софія” – 50 тис. пудів хліба.
Нова рада. – 1918. – 12 червня (30 травня).

На цей час на Київщині у Таращанському повіті у повстаннях у 14 селах Кривецької та Стрижавської волостей взяло участь до 4 тис. чол., які мали зброю і навіть кулемети. Командир дислокованих у цій місцевості частин армії Української Держави звертався у Київ з проханням прислати на допомогу 2 – 3 полки з гарматами.
Гражданская война на Украине 1918-1920 гг. – Сборник документов и материалов. – В трех томах, четырех книгах. – Т.1, кн.1. – К., – 1967. – С.176.

У Києві зібрався Всеукраїнський земський з’їзд, на якому визначився напрямок дій правого крила української демократії в ході легальної боротьби з гетьманською владою. На з’їзд прибули посланці 9 губернських земств і 58 повітових, представники деяких міністерств – освіти, здоров’я, торгу і промисловості. З’їзд відкрив голова тимчасової управи С.Петлюра, якого обрали головою. С.Петлюра виступив з доповіддю про фінансове становище земств і заходи по його поліпшенню. Було відзначено, що на представників земств покладалися надії на міць майбутнього держави. У Меморандумі, поданому П.Скоропадському, делегати накреслили програму земської роботи, спрямованої на зміцнення Української Держави в культурно-просвітній і економічно-господарській сферах. Нищівній критиці піддавалася діяльність різного роду карних установ та місцевої адміністрації. Остання, на думку делегатів, тероризувала населення більш, ніж це було за царату. Населення змушене було боронити себе із зброєю в руках. З’їзд засудив руйнування гетьманською владою надбань в галузі національної політики: закриття “Просвіт”, заборона їхніх з’їздів, адміністративна висилка вчителів-українців, перешкоди на шляху узаконення української автокефальної церкви тощо. Особливий протест викликала практична заборона міністерством внутрішніх справ до осені скликати земські збори. Це можна було зробити лише у надзвичайних випадках з дозволу цього міністерства. В ухвалених рішеннях земський з’їзд вимагав припинення адміністративного самоуправства, відновлення протизаконно ліквідованих (розігнаних) народних самоурядувань, звільнення заарештованих земських діячів, гарантування земствам можливості виконувати покладені на них обов’язки, доручення формування нового уряду особі, яка б користувалася довірою широких мас українського громадянства, призначення не пізніше кінця 1918 р. виборів Українських Установчих зборів. З’їзд обрав комісії: по виробленню статуту і про правове становище земств. На другому засіданні заслухали доповідь про нар
Нова рада. – 1918, 10 липня (27 червня) Христюк П. Українська революція. Замітки і матеріали до історії Української революції 1917-1920 рр.. – Т.3. – 192

Київ. Постановою Директорії УНР урядовці усіх відомств, призначені за часів П.Скоропадського, негайно звільнялися зі своїх посад. Нове призначення вони могли отримати лише за особливих умов: подання начальника та рекомендації громадських організацій.
ЦДАВО України. Ф. 1078. — Оп. 4. — Спр. 1. — Арк. 39 зв.

Харків. Оприлюднення низки декретів Тимчасового робітничо–селянського уряду України, якими встановлювалася радянська форма влади в Україні: про організацію влади на місцях, утворення Військової ради Української радянської армії, про організацію Всеукраїнської Надзвичайної комісії та ін. Публікація декрету про присвоєння республіці назви Українська Радянська Соціалістична Республіка (УСРР).
Известия Временного рабоче–крестьянского правительства Украины. — 1919. — 14 января.

Харків. Публікація постанови Тимчасового робітничо–селянського уряду України про переведення годинникової стрілки на 1 годину 25 хвилин уперед.
Известия Временного рабоче–крестьянского правительства Украины. — 1919. — 14 января.

На засіданні Київської єврейської громади була заслухана надзвичайна доповідь про погроми і насильства над євреями, які мали місце в Україні. Страшні факти, наведені у доповіді, зробили велике враження на присутніх. Збори одностайно ухвалили резолюцію протесту.
Нова Рада. — 1919. — 17 січня.

Кам'янець-Подільський. За допомогою міністерства внутрішніх справ УНР створено Центральний український повстанський комітет (Цупком) — проурядову структуру для координації діяльності повстанських загонів на території України. Створення Цупкому стало можливим після встановлення контролю над Головним повстанським штабом, очолюваним Ю.Мазуренком; переходу на бік Директорії частини колишніх військ Н.Григор'єва (на чолі з Ю.Тютюнником) та Зеленого. Керівництво Цупкомом здійснювали Н.Петренко (УПСР), П.Феденко (УСДРП) та О.Щадилов (Селоспілка).
Мазепа І. Україна в огні й бурі революції . — С. 245.

Червона армія зайняла Мелітополь, 15 березня був зайнятий Бердянськ.
Радянське будівництво на Україні в роки громадянської війни (1918–1919). — С. 706.

Початок контрнаступальної операції армії УНР на Київському напрямі (Житомир–Коростень– Мозир).
Антонов–Овсеенко В.А. Записки о гражданской войне. — Т. 3. — С.280–283.