Мигія

Мигія. Водяний млин Скаржинського

Мигія – село старовинне. Його назву виводять від грецького слова «емігея» (моя земля) – нібито якісь греки побачивши кам’янисту землю, дуже схожу на рідну Грецію, назвали її своєю (подейкують, що це був сам Геродот). Інша версія походження назви пов’язана з миготінням козацьких вогнищ на берегах Буга.

На території Мигії у 18 ст. розміщувалась Буго-Гардівська паланка – адміністративно-територіальна одиниця Запорізької Січі. А ще, кажуть, що звідси родом легендарний козак Мамай.

В Мигії розташовано адміністрацію створеного у 2009 році національного природного парку «Бузький Гард». Цей парк охоплює величний каньйон Південного Бугу з його фантастичними скелями та порогами. Але цього разу я зупинився у Мигії (дорогою до Криму) не заради каньйону та порогів (сподіваюсь я ще викрою на них час), а заради своєї давньої любові до водяних млинів.

На Південному Бузі та його притоках у 19 та на початку 20 століття було зведено дуже багато водяних млинів. У 1889 році їх налічувалося 346. Частина цих чудових господарських споруд збереглася до наших днів. Зокрема у селі Мигія.

Про існування у Мигії великого водяного млина перетвореного на ГЕС я знав давно, і давно збирався поглянути на нього, але все якось не виходило. Дуже жаль, що вже після відвідин Мигії я дізнався про те, що в селі є ще одна будівля млина, тобто тут їх два. Але за гуглмепсом другого млина я так і не зміг ідентифікувати.

Великий млин у Мигії збудував місцевий поміщик Йосип Скаржинський у 1888 році. Автором непростого проекту був інженер Владислав Яскульський. П’ятиповерхова будівля зведена серед велетенських брил із каменю та цегли нагадувала палац-замок. Свого часу це було досить потужне промислове підприємство, яке виробляло до 3 тисяч пудів борошна на день.

Мигійські пороги та скелі

У радянські часи млин переобладнали в гідроелектростанцію, яка працює і нині, а відразу за млином можна помилуватися казковими бузькими порогами.

 Є дані, що саме у будівлі млина Скаржинського розташовано адміністрацію НПП «Бузький-Гард», але особисто я цього не побачив, хоча й не заходив до середини.

А ще у Мигії є старовинна олійниця - мурована з нетесаного каменю споруда, розташована біля дороги Р-06. Про режим та інтенсивність роботи