Нові водійські посвідчення в Україні: що змінилося
Водійські посвідчення, дійсні в Україні станом на 2019 рік, відносяться відразу до кількох поколінь документів.
Які ж документи вважати придатними для використання, а які варто замінити?
Нові водійські посвідчення в Україні — це права зразка 2014 року, так звані «сині» (на відміну від раніше видавалися «рожевих»). Більш «нового» зразка документів немає, і саме «сині» чомусь іноді називають «міжнародними». Нових переваг перед попереднім форматом вони не обіцяють, так чому ж деякі громадяни хочуть отримати «нові» посвідчення?
Діють всі права
Почнемо з того, що в Україні цілком повноправні водійські посвідчення радянського зразка, видані ще в 1970-і роки (як книжечкою, так і одним листком), хоча кілька років тому намагалися обмежити термін їх дії 1.01.2014 р. Сьогодні ніяких обмежень їх власники в межах країни не мають. Звичайно, залишаються чинними і схожі на них перші посвідчення Незалежності — рожеві паперові, з написами українською мовою, так звані «ламіновані».
У 2006 році «картон» змінили на «пластик» — ту саму картку рожевого кольору. Після 2011 року, коли в ній стали проставляти термін дії, крім України з нею стало можна керувати автомобілем і в більшості країн Європи. Найновішими посвідченнями в Україні вважаються документи, які почали видавати навесні-влітку 2014 року, так звані «міжнародні». Насправді міжнародними їх називати не можна — хоча б тому, що існує офіційно визнане Женевською і Віденською конвенціями міжнародне посвідчення водія — IDP, International Driving Permit. А кожна країна має свої національні посвідчення свого формату, які відповідають певним перелікам вимог.
Міняти чи не міняти?
Коли вам починають говорити про заміну посвідчення водія на «нове» або на «міжнародне», ви повинні знати, для чого вам може знадобиться новий документ. Так, якщо їздити тільки по території України, то можна користуватися навіть максимально старими радянськими правами. До того ж, громадяни України можуть їздити з ними і в деяких пострадянських країнах, з якими є угода.
А ось рожевий «пластик», виданий після 2011 р., гарний тим, що він визнаний у багатьох зарубіжних країнах, які є членами Віденської конвенції про дорожній рух 1968 р. Абсолютно те саме можна сказати і про «найсвіжіші» водійські посвідчення — пластикові синього кольору: міжнародними їх можна вважати умовно, оскільки без додаткової сторінки IDP вони можуть бути застосовані тільки в країнах Віденської конвенції.
Українські пластикові посвідчення з 2011 р. отримали термін дії, після чого стали дійсні в країнах, що приєдналися до Віденської конвенції від 1968 р.
Міняти посвідчення потрібно, якщо:
— у вас посвідчення без терміну дії, і ви виїжджаєте в країни далекого зарубіжжя. У деяких випадках можна обійтися і старим документом, тільки це залежить від ступеня підкутості конкретного поліцейського.
Міняти права не потрібно, якщо:
— ви пересуваєтеся тільки по Україні, а ваше старе посвідчення у гарному стані і не має пошкоджень.
Міжнародне посвідчення водія IDP потрібно, якщо:
— ви їдете в країну, яка не визнає українське водійське посвідчення;
— у вас національне посвідчення без терміну дії;
— ви збираєтеся брати автомобіль в прокаті. Багато іноземних прокатних контор вимагають від клієнта саме IDP.
Міжнародне посвідчення водія IDP бажано отримати, якщо:
— ви збираєтеся в тривалу автоподорож по декількох країнах, під час якого вам доведеться контактувати з чиновниками, офіційними представниками страхових компаній тощо.
За матеріалами сайту znaj.ua