Взяти участь у діалозі на тему вільної преси в Україні погодився голова Харківської обласної ради Сергій Чернов.

Сергію Івановичу, сьогодні говорити будемо про друковані засоби масової інформації: газети, журнали, інтернет. І про свободу журналістської думки.

Роль журналіста в наш час дуже сильно зросла. І це доводять результати численних досліджень. Вплив на громадську думку має народжувати відповідальність. Але, нажаль, цього не відбувається. Все ускладнено і тим, що інформація зараз поширюється миттєво. І відповідальність на тих, хто її виробляє – безмежна.

Сьогодні децентралізація стимулює розвиток і поширення впливу місцевої преси. Об’єднані територіальні громади шукають способи вирішення питання інформування, часто починаючи з Фейсбуку, а далі розвиваються через інші платформи.

Чесна журналістика часто є синонімом слова «небезпечна». Чи знаєте Ви про поточну ситуацію з правопорушеннями, вчиненими проти журналістів?

Я регулярно зустрічаюсь з представниками різних моніторингових місій, в тому числі й європейських. Експерти вкрай занепокоєні ситацією з безкарністю проти свободи слова в пресі.

Наприклад, за даними (на початок листопада 2018) громадської організації Press Emblem Campaign, понад 100 співробітників медіа загинули з початку 2018 року у 36 країнах світу, і з минулого року цей показник зріс на 18%.

Щодо України, громадською організацією зафіксовано кілька десятків фізичних атак, погроз, тисків і спроб перешкоджання їхній роботі. Всі випадки, що були в нашій історії, а тим більше трагічні, ми всі їх пам’ятаємо. Прикро, що більшість з них залишилися без відповідей……

Ваша думка щодо української журналістики в друкованих ЗМІ.

На мій погляд вона дуже повільна. Не використовує повною мірою всі ті можливості, які надають сучасні засоби комунікацій.

Протягом дня я кожну вільну хвилину відкриваю стрічку новин (одного з інтернет-ресурсів). Негативно вражає те, що журналісти різних видань можуть по десятому колу передруковувати одну і ту ж саму новину. Добре, якщо додають подробиці, яких у решти немає. Але загалом – точні копії.

Здається, що журналісти втратили бажання пошуку, інертно передруковуючи те, що хтось вже написав.

Ваше ставлення до так званих «фрілансерів» або «народних журналістів».

Кілька років тому цей спосіб роботи, як на мене, дійсно виправдав себе, заповнивши той інформаційний вакуум, який не встигали заповнювати редакційні ЗМІ. Це було несподівано сміливо і свіжо. Але сьогодні це вже мало працює.

Не хочу нікого образити, але я глибоко переконаний, що будь-яку справу треба організовувати, а тому я прихильник класичної системи – редакційної.

Тільки професійна журналістика! А таке можливо лише працюючи в редакції. Де слідкують за якістю, за стандартами, за актуальністю та всебічністю висвітлення, інші якісь специфічні поняття.

Наскільки ефективно, на Вашу думку, запрацювала нова економічна модель українських медіа – роздержавлення друкованих ЗМІ?

Я готовий аналізувати цей процес тільки, як користувач інформації, адже дослідити ситуацію з середини я не можу. Це справа медіа менеджерів.

Як мені відомо, ця реформа тривала протягом трьох років з головною метою – обмежити вплив публічних органів на друковані ЗМІ. І ця мета була реалізована.

Під час робочих поїздок до Харківської області, спілкуюсь в тому числі і з представниками районних газет. Реформа проходила дуже непросто. Адже крім журналістики передусім треба було зосередитись на фінансовому забезпеченні, оскільки тепер редакції мають жити за те, що самі зароблять.

Наскільки я розумію теоретично це повинно було привести до розширення частки преси в загальному обсязі рекламного ринку. Проте, в реалії цього не відбулось. За оцінками експертів, цей показник становить не більше 5-10%. Для прикладу у Німеччині друковані ЗМІ займають 1-е місце на рекламному ринку, їх частка становить 36%.

Як Ви вважаєте, чому такі низькі показники в рекламному секторі?

Читач сьогодні змінився, споживачі інформації стали дуже вибагливими і це треба враховувати. Стара модель важко працює, а професійних медіа менеджерів майже немає. Фінансової свободи на розвиток теж не вистачає. Сьогодні варто переглядати технології підготовки матеріалів, враховуючи специфіку доставки інформації. А також більш серйозно ставитися до вивчення аудиторії. Конкуренція зараз серйозна і в певний момент на ринку преси залишаться найсильніші.

Хтось з медіа аналітиків назвав три «кити», на яких сьогодні може впевнено базуватися вся медіа індустрія: це популярність, довіра та реклама. Я погоджуюсь з кожним словом. Авторитет та довіра читачів, а також фінансова свобода – і забезпечують ту золоту можливість для розвитку незалежної преси.

«Наша свобода залежить від свободи преси, яку якщо обмежити, значить втратити». (Томас Джефферсон)

Джерело: Інформаційний портал Харківський вимір