Інститут історії України Національна академія наук України

У м. Києві відбулася Всеросійська сільськогосподарська промислова та художня виставка.
Верстюк В.Ф., Дзюба О.М., Репринцев В.Ф. Україна від найдавніших часів до сьогодення. Хронологічний довідник. – К., 1995. – С.201.

Корпуси ударного угруповання 8-ої армії прорвали першу лінію австрійської оборони.
История Первой мировой войны 1914 – 1918. Т. 2. – М., 1975. – С. 196.

Начальна команда австро-угорської армії окремим розпорядженням прилучила Холмщину до Польщі. Військове люблінське генерал-губернаторство розширено на повіти холмський, грубешівський і томашівський.
Свобода. – 1916. – № 33, 12 серпня.

Після ліквідації у січні 1918 р. зародків автономії у Криму із встановленням радянської влади і окупацією півострова у квітні німцями під егідою останніх лише у червні 1918 р. був створений крайовий уряд Криму, який намагався здійснювати власний політичний курс.
Мирні переговори між Українською Державою та РСФРР 1918 р. – Збірник документів і матеріалів. – Київ-Нью-Йорк-Філадельфія, 1999. – С.348.

Гайсинський повітовий комітет Ради селянських депутатів поширив листівку із засудженням факту обрання гетьмана і на підтримку Центральної Ради. Гайсинський повітовий староста на Поділлі повідомив міністру внутрішніх справ про арешти помічника повітового комісара і голови народної управи за випуск згаданої вище листівки.
ЦДАВО України. – Ф.121 6. – Оп.1. – Спр. 166. – Арк. 11,12.

Прийнято ухвалу всенародного українського віча про створення Комітету національної гідності. Основною метою заснованої інституції було вирішення питання про перенесення останків великих синів українського народу з чужини до Києва і поховання Івана Мазепи у Софійському соборі.
Відродження. – 1918. – 11 липня.

Рада міністрів Української Держави розглянула питання про порядок своїх засідань. Рада схвалила інструкцію своєму представнику при австро-угорському командуванні в Одесі, заслухала телеграму одеського градоначальника про призначення австро-угорським командуванням військовим губернатором міста фельдмаршала фон-Бельца. Рада міністрів схвалила законопроект про тимчасові ревізії, розглянула прохання Німеччини і Австро-Угорщини про ввезення в Україну горілки. Зазначивши, що це ще один шлях до вивозу хліба з України, Рада міністрів більшістю у 9 голосів проти 4 визнала ввіз горілки неприпустимим. У зв’язку з пропозицією про вивіз цукру в Великоросію в обмін на мануфактуру Рада міністрів доручила міністру іноземних справ з’ясувати у німецького представника про можливість вивозу в Росію 1 млн. пудів цукру. Товариш військового міністра доповів про демобілізацію з 1 червня торгового флоту
ЦДАВО України. – Ф.2064. – Оп.1. – Спр. 6. – Арк. 37-37 зв., 38-38 зв., 39-39 зв., 40-40 зв.

Київ. Повідомлення про наказ міністра народної освіти М.Василенка видавати атестати про середню освіту нового зразка. Свідоцтво мало бути написане двома мовами: основною – українською та російською. Видавати атестати старого взірця заборонялося.
Нова рада. – 1918. – 5 червня.

Ростов-на-Дону. Відкриття курсів української мови. Ініціатором організації навчання виступила місцева “Просвіта”. Керував курсами відомий український поет Микола Вировий.
Нова рада. – 1918. – 5 червня.

Київ. Спеціальним наказом міністра ісповідань В. Зіньківського було створено “Комісію в справі підготовки законопроектів церковно-державного характеру”. Комісію очолив професор Ф.Міщенко.
Нова рада. – 1918. – 5 червня.

Направлена румунському урядові в Бухаресті нота уряду Української Держави за підписами голови Ради міністрів Ф.Лизогуба і управляючого міністерством справ закордонних Д.Дорошенка у відповідь на дипломатичну ноту румунського міністерства закордонних справ від 20 квітня 1918 р. У ній роз’яснювалися причини, з яких український уряд не міг погодитись з аргументацією румунської сторони щодо позбавлення з боку румунського уряду Бессарабії її політичної автономії і наказом про прилучення Бессарабії до королівства Румунії. Український уряд заперечував права Румунії на Бессарабію, але зазначав при цьому, що це справа волі народу Бессарабії, його самовизначення. І обидва уряди мають дійти до гідного порозуміння шляхом переговорів.
Нова рада. – 1918. – 18(5) червня.

Київ. Постановою Директорії УНР урядовці усіх відомств, призначені за часів П.Скоропадського, негайно звільнялися зі своїх посад. Нове призначення вони могли отримати лише за особливих умов: подання начальника та рекомендації громадських організацій.
ЦДАВО України. Ф. 1078. — Оп. 4. — Спр. 1. — Арк. 39 зв.

Харків. Оприлюднення низки декретів Тимчасового робітничо–селянського уряду України, якими встановлювалася радянська форма влади в Україні: про організацію влади на місцях, утворення Військової ради Української радянської армії, про організацію Всеукраїнської Надзвичайної комісії та ін. Публікація декрету про присвоєння республіці назви Українська Радянська Соціалістична Республіка (УСРР).
Известия Временного рабоче–крестьянского правительства Украины. — 1919. — 14 января.

Харків. Публікація постанови Тимчасового робітничо–селянського уряду України про переведення годинникової стрілки на 1 годину 25 хвилин уперед.
Известия Временного рабоче–крестьянского правительства Украины. — 1919. — 14 января.

На засіданні Київської єврейської громади була заслухана надзвичайна доповідь про погроми і насильства над євреями, які мали місце в Україні. Страшні факти, наведені у доповіді, зробили велике враження на присутніх. Збори одностайно ухвалили резолюцію протесту.
Нова Рада. — 1919. — 17 січня.

Київ. Спільне засідання виконкому Всеукраїнської ради селянських депутатів з представниками губернських рад засудило політику Директорії і висунуло вимогу негайно ухвалити постанову про передачу влади виконкомам Всеросійських рад робітничих і селянських депутатів.
Христюк П. Замітки і матеріали до історії української революції. 1917 —1920. — Т. ІV —Нью-Йорк, 1969. — С. 47.

Одеса. Переговори уповноваженого представника УНР військового міністра генерала О.Грекова з командуючим союзних військ на півдні Росії генералом Д’Ансельмом.
Нариси з історії дипломатії України. — К., 2001. — С. 344.

Кам'янець-Подільський. За допомогою міністерства внутрішніх справ УНР створено Центральний український повстанський комітет (Цупком) — проурядову структуру для координації діяльності повстанських загонів на території України. Створення Цупкому стало можливим після встановлення контролю над Головним повстанським штабом, очолюваним Ю.Мазуренком; переходу на бік Директорії частини колишніх військ Н.Григор'єва (на чолі з Ю.Тютюнником) та Зеленого. Керівництво Цупкомом здійснювали Н.Петренко (УПСР), П.Феденко (УСДРП) та О.Щадилов (Селоспілка).
Мазепа І. Україна в огні й бурі революції . — С. 245.

Червона армія зайняла Мелітополь, 15 березня був зайнятий Бердянськ.
Радянське будівництво на Україні в роки громадянської війни (1918–1919). — С. 706.

Початок контрнаступальної операції армії УНР на Київському напрямі (Житомир–Коростень– Мозир).
Антонов–Овсеенко В.А. Записки о гражданской войне. — Т. 3. — С.280–283.