Добрий вечір вашій хаті!
Благословіть нас щедрувати,
Пісні співати і казку розказати,
Благословляєте?
Так розпочинається наше нове новорічно-різдвяне дійство за мотивами української народної казки "Рукавичка". А розпочинають його п'ять колядників. Вони-то нам і заспівають, і затанцюють, і казку розкажуть!
А про кого? Та про діда! Йшов він йшов в ліс за ялинкою. Холодно йому було. Шапку мав, шубу мав, а рукавичок - ні. Точніше, мав, але одну. А інша ж, де поділася? А загубив!
Та відомо, що одному губиться, а іншому знаходиться. А хто ж її знайшов? А нові господарі: Мишка-шкряботушка, Зайчик-побігайчик, Лисичка-сестричка, Кабан-іклан та Ведмідь-набрідь.
Шумно, гамірно, тісно та незручно всім мешканцям в одній рукавичці: Ведмідь хропе, Кабан не спить, Лисиця нудиться, Заяць труситься, а Мишці, так тій бідоласі взагалі на ніжку наступили! От і сталася колотнеча у рукавичці. От і не стало рукавички - розірвали її сварки, нарікання та бідкання.
А що ж тепер робити звірятам? Кожен бачить винним усіх, крім себе самого. Задумалися Мишка-шкряботушка, Зайчик-побігайчик, Лисичка-сестричка, Кабан-іклан та Ведмідь-набрідь.
Та раптом Ведмідь як скочить-підскочить, як зареве-загуде: "Різдво ж скоро, не гоже на свята сваритися!". Поглянули здивовано на нього чотири пари очей: Мишки-шкряботушки, Зайчика-побігайчика, Лисички-сестрички, Кабана-іклана, мовляв: "І що?".
А Ведмідь не розгубився, каже: "А ходімте до зірки різдвяної, може вона нам зарадить..."
От вони і пішли! А що приготувала для наших звірят різдвяна чудасія, дізнаєтеся і ви, подивившись нашу казку, послухавши наших колядників та заспівавши з ними разом.
Скажемо тільки, що від коляди не тільки душа більшає, а й все, що поряд, серце співає, хата світлішає...
Небо ясні зірки вкрили,
Нашу землю освітили.
Щедрий вечір, добрий вечір,
Усім людям на здоров'я.
