Новини

Поголів’я великої рогатої худоби (ВРХ) в Україні станом на 1 травня 2018 року становило 3,94 млн, що на 4,4% менше, ніж на аналогічну дату 2017 року.

Про це повідомляє Державна служба статистики.

У сільськогосподарських підприємствах поголів’я ВРХ зменшилася на 3%, до 1,19 млн, у господарствах населення — на 5%, до 2,75 млн.

Також зменшилося поголів’я свиней — на 6,3%, до 6,18 млн, овець і кіз — на 3,9%, до 1,62 млн. Поголів’я птиці становило 201,08 млн, що на 1,2% більше порівняно з минулорічним показником.

Дані наведено без урахування тимчасово окупованої території Автономної Республіки Крим, Севастополя та частини тимчасово окупованих територій АТО.

После появления в ВР инициативы относительно запрета добавления в продукты пальмового масла журналисты решили исследовать на его содержание сливочное масло и конфеты. Результаты ошеломили даже опытных специалистов.

Об этом сообщается на http://novostiua.net

«Возникает только один вопрос: куда смотрят правоохранительные органы? Продавать такие вещи под видом масла — полное нахальство! Вообще не содержит молочных жиров!», — возмущен руководитель центра испытаний продукции ГП «Укрметртестстандарт» Владимир Кищенко. Такие результаты получены, несмотря на действующий запрет добавлять в молочные продукты пальмовое или любое другое растительное масло.

Не намного лучше ситуация с конфетами. «Мы нашли 39,9% трансжиров. В одних странах допускается до 5%, а в некоторых, где очень заботятся о своем населении, — вообще до 2%. А тут 40», — констатировал Кищенко.

Он напомнил, что в Европе нормой считается употреблять 2% трансжиров от всего их дневного объема, а состав продуктов честно указывается на этикетках. Тогда как в Украине масла в затвердевшем состоянии используют повсеместно для удешевления и длительного хранения продуктов, хотя трансжиры способствуют возникновению сердечно-сосудистых и онкологических заболеваний, а жировая пленка в желудке мешает всасыванию витаминов и микроэлементов.

З 2019 року умови ведення бізнесу зміняться. По-перше, мораторій на перевірки господарств, що тривав останні кілька років, знято. По-друге, все активніше впроваджуються європейські стандарти виробництва, адаптується європейська законодавча база.

Про основні з інновацій йтиметься під час прес-конференції «Нові правила гри для свинарського бізнесу в Україні», повідомляє прес-служба Асоціації «Свинарі України» (АСУ).

Експерти дадуть відповідь на питання щодо:

• правил зберігання та утилізації побічних продуктів (зокрема, гною);
• зміненої процедури отримання дозволів для будівництва/реконструкції виробничих потужностей відповідно до ЗУ «Про оцінку впливу на довкілля»;
• вимог до первинних виробників у рамках адаптації харчового законодавства.

Питання нового регулювання особливо актуальні з огляду на те, що в країні дефіцит свинини (споживаємо більше, ніж виробляємо), а поголів’я свиней скорочується. Ситуація може покращитися найближчим часом, адже добра ціна на живець стимулює більшість промислових виробників нарощувати потужності. Чи не стануть нові правила на заваді позитивній динаміці розвитку галузі, пояснять експерти.

«Ситуація, коли в гру вводять нові правила, — найскладніша. І не лише тому, що виробнику важко перелаштуватися, а насамперед через те, що у перехідний період система не закінчена та не працює без збоїв», — коментують в АСУ.

Так, ще минулоріч набув чинності ЗУ «Про оцінку впливу на довкілля». Пройшло майже півроку, проте жодного висновку щодо здійснення реконструкції/будівництва не було отримано. Іншими словами, жоден бізнес (не лише свинарський) не може розширюватися. Водночас програми державної підтримки аграрного сектору у 2018-му спрямовані саме на виробників, що інвестують у будівництво/реконструкцію. Фактично ж, цими коштами просто немає можливості скористатися.

Нагадаємо, щоб виробникам свинини було легше пройти через період становлення нових правил і вимог, Асоціація «Свинарі України» спільно з проектом USAID «Агросільрозвиток» розробила низку документів: галузевий стандарт з оцінки впливу на довкілля, технологічні інструкції зі зберігання та обробки гною свиней, а також настанови з дотримання вимог законодавства щодо безпечності харчових продуктів на потужностях з вирощування, утримання, забою свиней та розбирання м’яса. Їх мета — пояснити, як виконувати вимоги законодавства, і створити чіткі правила гри. Експерти, що їх розробляли, розкажуть, як це працюватиме та допоможе виробнику.

Крупнейшим производителем мяса по итогам 2017 г. стал «Мироновский хлебопродукт» (МХП).

Об этом сообщается в материале Latifundist.com.

Доля «МХП» на рынке составляет 45,5%, что более чем в 5 раз превышает долю «Комплекса Агромарс» (8,6%).

В ТОП-5 производителей мяса вошли:

• «Мироновский хлебопродукт» — 45,5%;
• «Комплекс Агромарс» — 8,6%;
• «АПК-Инвест» — 5,1%;
• «Агро-Овен» — 4%;
• «Птицекомплекс «Днепровский» («АПГК «Днепровская») — 4%.

Напомним, что, по данным Госстата, компании производители-переработчики закончили 2017 год с показателем 990 тыс. т (свежее, охлажденное и замороженное мясо птицы, без субпродуктов).

Это лучший результат с 2003 года. Причем за последние 15 лет производство мяса птицы в Украине увеличилось почти в 6 раз.

За підсумками березня поточного року серед всіх країн ЄС найвищі ринкові ціни на тушку курячу зафіксовані у Німеччині — 2,7 євро (81 грн) за кілограм продукту.

Про це повідомляє Єврокомісія, передає УНН.

Друге місце в списку країн з найвищими цінами на тушку курячу належить Фінляндії — 2,6 євро (78 грн) за кг продукту.

Замикає трійку лідерів Кіпр з ціновим показником в 2,5 євро (75 грн) за кілограм тушки курячої.

У той же час за підсумками березня серед всіх країн ЄС найнижчі ринкові ціни на тушку курячу зафіксовані у Ірландії — 90 центів (27 грн) і Польщі — 1,3 євро (39 грн).

Також Єврокомісія назвала країни-рекордсмени за темпами зростання ринкової вартості тушки курячої.

Повідомляється, що за рік (березень 2017 — березень 2018) найбільше тушка куряча подорожчала у Португалії — на 11,7%, Чехії та Румунії — на 11,7% та 10,4% відповідно.

У той же час в Україні станом на березень поточного року середні ціни на тушку курячу становили 51,7 грн за кг продукту, про що свідчать дані Держстатистики. У березні найвища вартість тушки курячої була зафіксована в Одеській області — 56,6 грн за кілограм продукту, найнижча у Запорізькій — 51,05 грн.

4 травня 2018 р. в м.Галичі в приміщенні новозбудованого візит центру відбулося підписання меморандуму про взаєморозуміння та співробітництво між Галицькою районною державною адміністрацією, Галицькою районною радою, Галицькою міською радою та ТзОВ «Гудвеллі Україна».

Свої підписи під документом поставили голова райдержадміністрації Микола Попович, голова райради Павло Андрусяк, міський голова м.Галича Орест Трачик та генеральний директор ТзОВ «Гудвеллі Україна» Брокоп Крістіан Якобсен.

В урочистостях взяли участь народний депутат України Михайло Довбенко, заступник голови облдержадміністрації Богдан Кобилянський, керівництво району, міста та сільські голови.

«Будівництво сучасного виробничого комплексу за європейськими стандартами дозволить створити нові робочі місця, збільшити надходження від сплати податків до місцевих бюджетів, це сприятиме розвитку інфраструктури населених пунктів, а також покращиться інвестиційна привабливість нашого краю», – зазначив голова райдержадміністрації Микола Попович.

Даний меморандум передбачає, що сторони зобов’язуються співпрацювати з метою поліпшення доступу до послуг водопостачання та каналізаційних послуг населенню Вікторівської, Крилоської та Залуквянської сільських рад Галицького району Івано-Франківської області, а також створення привабливого інвестиційного клімату для забезпечення водопостачанням та каналізаційними мережами майбутнього м’ясопереробного заводу ТзОВ «Ґудвеллі Україна», який заплановано побудувати на території Вікторівської сільської ради.

Дискусія про місце будівництва цього сучасного виробництва тривала останніх кілька років. За цю велику інвестицію конкурувало кілька районів Івано-Франківської області, адже це додаткових 700 робочих місць, це постійне і надійне місце роботи та офіційні заробітні плати.

«Ґудвеллі Україна» — українська сільськогосподарська компанія, створена в червні 2004 року, належить данським інвесторам. Входить до складу Axzon A/S — датської групи компаній, що здійснює розвиток свинарських комплексів в Данії, Польщі, Україні та Росії. Група є одним з найбільших виробників свинини в Польщі і Україні. Крім свинарства, в Україні група займається рослинництвом, виробництвом комбікормів, біогазу та електроенергії.

Прес-служба Галицької РДА

Решение по кредиту компании Agrofusion IFC примет 14 июня. На кону $17 млн.

Международная финансовая корпорация (IFC) может предоставить крупнейшему в Украине производителю томатной пасты компании Agrofusion долгосрочный кредит в размере $17 млн.

Как сообщает Delo.ua об этом свидетельствуют данные о проекте, размещенные на сайте IFC.

Как отмечается, средства предназначены для расширения компании в 2018-2019 годах и рефинансирования ее обязательств. Общая стоимость проекта оценивается в $30 млн.

«Реализация проекта позволит компании расширить свой портфель продуктов и увеличить объемы экспорта», — говорится в сообщении IFC.

Проект находится на стадии утверждения. Ожидается, что решение будет вынесено 14 июня.

Это будет уже третий проект IFC с Agrofusion.

Agrofusion Group основана в 2007 году бизнесменом Сергеем Сыпко. В 2014 году она увеличила производство томатной пасты до 52,78 тыс. тонн, а в 2015 году, благодаря капиталовложениям, расширила мощности и достигла нового максимума в 61,5 тыс. тонн.

В состав Agrofusion входят два завода по производству томатной пасты мощностью переработки около 500 тыс. тонн томатов за сезон, а также агрохозяйства в Херсонской и Николаевской областях, обрабатывающие 20 тыс. га орошаемых земель, и два тепличных хозяйства.

В марте 2017 года Европейский банк реконструкции и развития выделил компании Agrofusion кредит на $15 млн для строительства третьего завода по переработке томатов. В мае 2017 Кабмин одобрил кредит ЕИБ на $23 млн компании Organic system, которая входит в состав крупного производителя томатной пасты Agrofusion Group.

В сентябре 2017 компания ввела в эксплуатацию третий завод по переработке томатов. Общая производственная мощность предприятий составляет 750 тыс. тонн томатов в сезон.

Компания ориентирована на экспорт — за границу поставляется до 75% произведенной продукции (29 стран, в том числе ЕС, Япония, Израиль, ОАЭ и другие). В планах компании — выйти на рынки Ближнего Востока, Канады, Латинской Америки и Африки.

Nestle уклав договір з найпоширенішою мережею кав’ярень Starbucks. Ціна угоди прирівнюється сумі в більш ніж 7 мільярдів доларів. Згідно з угодою кавові бренди Nescafe і Nespresso виплачуватимуть щорічно 2 мільярди доларів Starbucks в замін на право продажу їх кавою. Марк Шнайдер — виконавчий директор Nestle прокоментував таку угоду, як «глобальний кавовий альянс і видатний крок у розвитку компанії, а також великим днем ​​для всіх любителів кави і напоїв з нього». Таким чином пан Шнайдер намагається підняти рейтинги Nestle, які в 2016 році значно впали, відповідно, разом з прибутком. З цією ж метою Nestle продала велику частину свого «шоколадного бізнесу» на суму майже в 2 мільярди доларів.

BBC News.