Інститут історії України Національна академія наук України

У м. Катеринодарі у військовому суді розбиралася сенсаційна справа про зграю "степових дияволів", які півтора року тероризували Донську та Кубанську області і Ставропольський край грабунками. У зграї приймали участь близько 150 осіб. У 1911 р. їх було затримано на австрійському кордоні. На лаві підсудних опинились 67 (48 чоловік та 18 жінок).
Хроника России ХХ век.П.П.Черкасов, А.В.Шубин и др. – М., 2002. – С.171.

Чернігівське повітове земське зібрання вирішило просити про надання права вести навчання у народних школах української мовою; про дозвіл на викладання українознавства в учительських семінаріях і учительських інститутах; про допуск книг українською мовою у народні бібліотеки і читальні.
Кіевская Земская Газета. – 1916. – № 82, 31 грудня.

Київ. Рада міністрів УНР прийняла рішення про оголошення Софіївського та Володимирського соборів та Андріївської церкви у Києві державно-національними святинями. Міністерству ісповідань доручалося виробити відповідний законопроект.
ЦДАВО України. – Ф.1065. – Оп.1. – Спр.23. – Арк.27зв.

Радянські війська оволоділи Катеринославом. Губернський ВРК повідомив населенню про повалення влади Директорії і встановлення влади рад. До її організаційного оформлення керівним органом ставав губернський ВРК. Місто оголосили на військовому стані. Усім, хто не входив до складу радянської армії пропонувалося протягом 48 годин здати зброю у відповідні пункти. Усі, хто цього не зробить, мали передаватися суду революційного трибуналу.
Гражданская война на Украине 1918-1920 гг. – Сборник документов и материалов. – В трех томах, четырех книгах. – Т.1, кн.1. – К., 1967. – С.527.

Активні бойові дій білогвардійської групи військ під командою ген. О.Ревішина проти Революційно–повстанської армії України (махновців). Групу було створено з кінних козачих полків, знятих ген. Денікіним з фронту. У боях брав участь також корпус ген. Я.Слащова. Бої з махновцями стали важливим фактором загальної поразки білогвардійських армій.
Деникин А.И. Поход на Москву. — С. 146–147.

Харків. Прибуття до міста Всеукрревкому. Під тиском ЦК РКП(б) ЦК КП(б)У та Всеукрревком зробили своєю резиденцією не "буржуазно-націоналістичний" Київ, а "пролетарський" Харків, який залишався столицею України до 1934 р.
Верстюк В.Ф., Дзюба О.М., Репринцев В.Ф. Україна від найдавніших часів до сьогодення: Хронологічний довідник. — С. 334.

Житомир. Утворення ЦК боротьбистів Революційного комітету Правобережжя у складі І.Немоловського, Войцехівського, С.Савицького. Комітет призначив О.Волоха головнокомандуючим "Червоної армії України".
Мазепа І. Україна в огні й бурі революції . — С. 331.

Проведення частинами Південного фронту Червоної армії Донбаської операції, в ході якої вона завдала поразки Добровольчій і Донській білим арміям, заволоділа 24 грудня Луганськом, 27 грудня Бахмутом, 30 грудня Горлівкою, 31 грудня Яснуватою. Залишки білих військ відступили до Криму.
Гражданская война в СССР. — Т. 2. — С. 193-194.

Харків. Початок видання газети "Комуніст" — органу ЦК і Харківського губернського комітету КП(б)У.
Комуніст. — 1919. — 28 грудня.

Київ. Відбулись похорони жертв білого терору у місті. Усього було поховано 43 труни, серед них Г.Михайличенко, В.Чумак та ін.
Борьба. — 1919. — 30 декабря.

Москва. Лист В.І.Леніна до робітників і селян України з приводу перемоги над Денікіним.
Радянське будівництво на Україні в роки громадянської війни (1919-1920). — С. 7-12.

Харків. Створення на базі Всеукрвидаву видавничого об’єднання – Державного видавництва України (ДВУ) при ВУЦВК. Завданням ДВУ було: об’єднання та регулювання діяльності всіх радянських, партійних установ, а також військових, громадських, кооперативних, наукових і літературних товариств, що видавали літературу, регулювання роботи всієї періодичної преси (дозвіл на вихід у світ, визначення форматів, тиражів), розподіл паперу, реєстрація та розповсюдження всіх видів друку.
Золотоверхий І.Д. Становлення української радянської культури (1917 –1920 рр.). – К., 1961. – С. 313.

Проводення “Тижня освіти” для популяризації ідеї радянської освіти.
Золотоверхий І.Д. Становлення української радянської культури (1917 –1920 рр.). – К., 1961. – С. 342.

Чернігів. Загальноміська конференція робітників і червоноармійців, скликана з питання створення в місті міської ради робітничих і червоноармійських депутатів.
Знамя Советов (Чернігів). – 1920. – 30 грудня.

Москва (Росія). Голова РНК РСФРР В.І. Ленін та голова РНК і нарком закордонних справ УСРР Х.Г. Раковський підписали “Союзний робітничо-селянський договір між РСФРР і УСРР”. Визнаючи незалежність і суверенність кожної з договірних сторін, РСФРР і УСРР вступали між собою у військовий і господарчий союз, згідно з яким передбачалося об’єднання таких комісаріатів: воєнних і морських справ; зовнішньої торгівлі; фінансів; народного комісаріату шляхів сполучення; праці; пошти і телеграфу; Вищої ради народного господарства. Договір було ратифіковано наступного дня VІІІ Всеросійським з’їздом рад, а 2 березня 1921 р. – V Всеукраїнським з’їздом рад.
Съезды Советов РСФСР в постановлениях и резолюциях: Сборник документов. – М., 1939. – С. 183 – 184.

Київ. Відкрито школу поліграфічного мистецтва.
Історія українського мистецтва, 1917-1941. – К., 1967. – Т. 5.- С. 185.

Київ. Почав видаватися «Зоологічний журнал України» (існував до 1924 р.).
Зоологічний журнал України, 1921, № 1.

Київ. Почав видаватися «Український ботанічний журнал».
Український ботанічний журнал, 1921, №1.

Київ. Всеукраїнський кіно-комітет зняв фільми „Герої або мученики Паризької комуни” та „Квіти на каміннях або велике зло” (сценарій – Г. Тасіна, режисер - А. Лунін, оператор А. Станке).
Корнієнко І.С. Українське радянське кіномистецтво, 1917-1929. – К., 1959. – С. 131.

Київ. Видано книгу М. Терещенка “Мистецтво дії”.
Бернацька Р.П., Бурмістренво С.Л. 50 років українському драматичному театру: Хроніка, 1964 р. – Вип. 1. – К., 1966. – С. 266.