Літературна енциклопедія

(від нім. Absatz — пауза в мові, виступ на сходах)

Текст від одного нового рядка до другого. Іноді абзацом звуть і самий новий рядок, тобто відступ трохи вправо від того місця, з якого починається звичайний рядок. Абзац становить собою певну тематичну і змістову закінченість. Будучи одиницею членування тексту, абзац посідає середнє місце між окремою фразою та розділом твору. Якщо новим рядком виділяється одна тільки фраза, це означає, що на цю фразу автор робить особливий змістовий наголос...

Цей термін вживається часом в критичних статтях як синонім безглуздя, нісенітниці; незрозумілий набір слів.

Слово іноземного походження, власне, таємниче слово, що перейшло від стародавніх євреїв і греків з магічного замовляння від лихоманки; писалось на амулетах.

Абстрактне чи безпредметне мистецтво (від лат. abstrahere — віддаляти, відволікати)

Абстрактне мистецтво свідомо віддаляється від об’єктивної реальності, вдається до безглуздих комбінацій кольорових плям, об’ємних форм, штрихів, ліній, твердячи, ніби цей хаос виражає якісь емоції. У деяких випадках абстракціоністи досягають певних зовнішніх декоративних ефектів. У більшості ж їхніх творів суб’єктивна сваволя художника межує з антиестетичною мазаниною, яка виходить за межі мистецтва.

Французькі абстракціоністи називають ще цей "стиль" ташизмом (від фр. tacher — бруднити, плямувати).

(від. фр. avant — спереду і garde — сторожа; передовий загін)

Так називають себе деякі сучасні декадентські письменники й художники, войовничі противники реалізму, прибічники "чистого мистецтва", аполітизму, скептицизму й розчарованості.

Літературний жанр, головним героєм якого (в літературному сенсі) є сам автор.

Вірш, в якому перші літери рядків утворюють слово або речення.

Троп, у якому абстрактне поняття яскраво передається за допомогою конкретного образу (наприклад, у казках Лисиця уособлює хитрість).

Повторення подібних за звучанням приголосних у віршованому рядку, строфі для підсилення звукової або інтонаційної виразності й музичності.

У силабо-тонічному віршуванні — трискладова стопа з наголосом на другому складі.

У силабо-тонічному віршуванні — трискладова стопа з наголосом на останньому складі