This version of the page http://www.business.ua/300companies (31.131.22.105) stored by archive.org.ua. It represents a snapshot of the page as of 2019-09-14. The original page over time could change.
Крупные налогоплательщики: обновление и перспективы

Sidebar

Меню журналу

14
Сб., вер.
12 Нові матеріали

Бізнес

Бізнес

Готовність номер один

Renault фокусується на якісній інфраструктурі для електромобілів

Бізнес

Топ-3 банків з найвигіднішими умовами іпотеки

Журнал БІЗНЕС представляє Топ-3 банків з найвигіднішими умовами іпотеки

Бізнес

Топ-3 забудовників з найвигіднішими умовами розтермінування

Журнал БІЗНЕС представляє Топ-3 забудовників з найвигіднішими умовами розтермінування

Бізнес

Розділяй та володій

Які фінансові інструменти штовхають попит на ринку нерухомості

Бізнес

Недостатня компетентність власника призводить до загибелі бізнесу

Кирило Куницький, СЕО міжнародної навчально-консалтингової компанії “Бізнес-Конструктор”

Бізнес

З однієї пісочниці

Як побудувати успішний бізнес в сегменті бебі-індустрії

Grid List

Економіка

Економіка

Вперед у майбутнє

Чи скоро поїдемо на електромобілях до Європи

Економіка

Ліс не рубають. А тріски летять?

Чи допомогла заборона експорту лісу-кругляка економіці.

П’ятий рік поспіль в Україні діє мораторій на вивезення лісу-кругляка за кордон. Цей крок, спрямований на збереження українських лісів від неконтрольованої вирубки, неодноразово критикували різні чиновники Євросоюзу. Але більшість експертів вважають, що він призвів до значного прискорення розвитку лісової, деревообробної та частково меблевої промисловості. Проте чимало керівників підприємств та асоціацій галузі заявляють, що жодних позитивних змін на ринку Україну мораторій не спричинив. То хто ж правий і чи дійсно розвиваються відповідні ринки?

Спершу зазначимо, що ЄС більше зацікавлений у сировині для власної деревообробної промисловості, ніж в українських товарах зі значною доданою вартістю, тому наполягає на скасуванні мораторію. Нещодавно чиновники ЄС заявили, що після зняття мораторію Україні виділять кредит у €600 млн. Стільки ж ЄС обіцяв нам і 2017-2018 рр.

Зовнішній ресурс, звісно, потрібен Україні, але українські урядовці вважали суму недостатньою. Отже, мораторій діє й досі і, здається, що й нова влада його не скасує.

Економіка

Велика сміттєва пляма

Поки цивілізований світ виробляє зі сміття енергію та товари, Україна тоне у власних відходах. Чи є в нас шанс запобігти неминучій катастрофі?

Фінанси

Фінанси

Євген Мецгер: Завдяки енергоефективним проектам банк отримав приріст у 2,5 рази

Євген Мецгер, заступник голови правління Укргазбанку

Фінанси

Сонячні фінанси

Україна намагається розвивати відновлювану енергетику й робить на цьому шляху помітні кроки. До цього процесу активно долучаються банки та міжнародні організації

Фінанси

Олександр Ніколенко: Бути першопрохідцем: ризик чи можливості?

Олександр Ніколенко, керівник онлайн-банку для підприємців ТАС24 Бізнес

Персоналії

Персоналії

Самат Ордабаєв: В останні півтора-два роки спостерігається активне просування казахстанського бізнесу на український ринок

Самат Ордабаєв, Надзвичайний і Повноважний Посол Республіки Казахстан в Україні

Персоналії

Сергій Шакалов: У KNESS Group є своя віра — це перехід на 100% renewable

Напередодні старту змін на ринку електричної енергії до спільноти БІЗНЕС 100 приєднався один з найпотужніших гравців у сегменті відновлюваної енергетики — KNESS Group. Щонайменше, ми вважаємо це символічним. Адже саме приватний бізнес має зрушити з місця цю важку неповоротку систему, існуванню якої ми присвятили липневий номер.

Своїм баченням того, куди рухається і, головне, куди слід прямувати українському енергосектору, з читачами БІЗНЕСа поділився генеральний директор KNESS Group Сергій Шакалов.

Персоналії

Саід Шуфані: Я з тих людей, які не здаються

Саід Шуфані, засновник виробничої групи компаній

Стратегії

Стратегії

Amazon у питаннях та відповідях

Хочете всерйоз і надовго вийти на американський ринок? То маєте бути присутніми в short list найбільшого маркетплейсу Америки — Amazon. Як зробити це правильно, чого слід уникати та коли чекати дивідендів, БІЗНЕСу розповів Андрій Матяш, керуючий партнер консалтингової компанії “4B”

Стратегії

Прийти на гемба

Галузь управління людськими ресурсами, або HRM (human resource management), набирає все більшої ваги в українському бізнесі. Адже цей бізнес активно втрачає кадри. А дехто вже катастрофічно

Стратегії

Захищай або програєш!

Про захист інтелектуальної власності український бізнес думає в останню чергу

  • Ортопедичне взуття — що це таке та яким воно буває
  • Заснування початкової загальноосвітньої школи "Вільний простір"
  • Готовність номер один
  • Топ-3 забудовників з найвигіднішими умовами розтермінування
  • Топ-3 банків з найвигіднішими умовами іпотеки

Скоро відбудеться

Free Time

Free Time

Ортопедичне взуття — що це таке та яким воно буває

На превеликий жаль, мало хто приділяє достатньої уваги вибору якісного взуття. Проте неякісні вироби не виконують покладених на них функцій — вони не забезпечують якісної амортизації, задник починає просідати, а устілка швидко стоптується.

Free Time

Заснування початкової загальноосвітньої школи "Вільний простір"

Настання осені традиційно заповнило facebook-стрічки світлинами школярів на  святкових лінійках. І в цьому році на учнів чекає багато нововведень, про які  батькам слід знати вже зараз. Зокрема, такі модернізації стали можливими  завдяки імплементації євроінтеграційних законів та плідній співпраці  українського уряду та іноземних партнерів.

Free Time

Поради від сомельє "Як обрати вино та як його подавати"

Питання як правильно обрати вино у ресторані – стає на момент відвідування чи не найголовнішим. Саме вино стає важливим акомпанементом до страви, дозволяє повною мірою насолодитися його ароматом, розкрити всі смакові якості їжі.

Free Time

Понад 200 жінок-науковиць стали учасницями другої української премії L’Oréal – UNESCO «Для жінок у науці»

Компанія L'Oreal Україна завершила прийом (3 липня) та аналіз заявок на здобуття національної премії «Для жінок у науці» (надалі – премія). Премія проводиться під патронатом Національної комісії України у справах ЮНЕСКО. Партнери – Національна Академія Наук України Центр «Розвиток Корпоративної соціальної відповідальності».

Крупные налогоплательщики: обновление и перспективы

Фінанси
Налаштування
  • Дуже маленький Маленький Стандартний Збільшений Великий
  • Стандартний Helvetica Segoe Georgia Times

Александр Лепетюк,
заместитель начальника Офиса крупных налогоплательщиков ГФС, канд.юр.наук

Традиционно в начале года происходит миграция крупных налогоплательщиков в Офис. Отношение к этому у бизнес-сообщества противоречивое. Для добросовестных плательщиков, которые ценят свое время и репутацию, требуют высокого уровня квалификации налогового сопровождения, перевод в Офис, выражаясь спортивными терминами, — это взятие очередной высоты. А для тех, кто “прячется” от фискальной службы, ищет обходные пути, — это определенный вызов со стороны фискальной службы.

В последних числах декабря 2016 г. Верховная Рада Украины изменила критерии крупного налогоплательщика, что было ожидаемым для ГФС и неожиданным для некоторых плательщиков.

Свое информационное сообщение адресую скорее плательщикам, которые впервые признаны “крупными”, и попытаюсь в нем ознакомить их с идеей создания Офиса и обрисовать перспективы на будущее.

Начиная с 1980-х годов Международный валютный фонд (МВФ) рекомендовал странам-участницам, которые оказались на грани кризиса системы налоговых сборов и стремились укрепить свои фискальные ведомства, создать подразделения по работе с крупными налогоплательщиками в целях усиления контроля за соблюдением ими налогового законодательства. Украина присоединилась к этому процессу еще в 1999 г.

Для налоговых ведомств многих развивающихся стран и государств с переходной экономикой внедрение индивидуального обслуживания крупных налогоплательщиков стало инструментом, который помог начать проведение важных реформ. Соответствующие институты были созданы и успешно функционируют в 60% таких стран, что позволило им существенно увеличить налоговые поступления.

При создании подразделений по работе с крупными налогоплательщиками страны обычно применяют три общие модели: единый Офис, работающий как специализированное налоговое управление цент­рального аппарата, ориентированный исключительно на крупных налогоплательщиков; единый Офис с отделениями в разных административно-территориальных единицах; ряд автономных местных подразделений по работе с крупными налогоплательщиками на всей территории страны.

В 2016 г. в Украине завершена реализация проекта “Офис крупных налогоплательщиков — единое юридическое лицо” и реорганизованы семь региональных специализированных ГНИ путем их присоединения к Офису крупных налогоплательщиков.

В прошлом году в Офисе обслуживались 1724 крупных плательщика, которые соответствовали критериям, установленным п.14.1.24 ст.14 Налогового кодекса Украины: доход за четыре последовательных налоговых квартала превышает 500 млн грн. или общая сумма уплаченных в госбюджет налогов превышает 12 млн грн.

Данные показатели не менялись еще с 2010 г. и нуждались в актуализации вследствие существенных изменений в экономическом развитии страны, в частности, девальвации гривни более чем в три раза.

По предварительным расчетам, перечень крупных плательщиков на 2017 г. должен был увеличиться в 2,5 раза и включал бы не только бюджетообразующие предприя­тия, уплачивающие значительные суммы налогов, но и тех, кто декларирует только значительные объемы реализации.

Поэтому Офис инициировал пересмотр критериев. Соответствующие предложения были включены в пакет налоговых реформ Ми­нистерства финансов Украины на 2017 г.

Принятию Верховной Радой указанных изменений предшествовала работа в Комитете по вопросам налоговой и таможенной политики. К сожалению, по данному вопросу члены комитета не пришли к единому мнению: предлагались варианты от сохранения старых норм до незначительного увеличения количественных критериев.

Однако при поддержке Министерства финансов все же 21 декабря 2016 г. Законом Украины #1797
“О внесении изменений в Налоговый кодекс Украины относительно улучшения инвестиционного климата” критерии были изменены: вместо 500 млн грн. — 1 млрд грн., вместо 12 млн грн. — 20 млн грн.

В результате в Реестр крупных налогоплательщиков на 2017 г. (приказ ГФС #1036 от 26.12.16 г.) были включены 2512 предприятий, что на 45,6% больше, чем в 2016 г.

Мы понимаем, что и новые критерии несовершенны, ведь они не отражают в полной мере экономический потенциал предприятий. МВФ рекомендует использовать несколько различных критериев отбора, лучше раскрывающих платежный потенциал налогоплательщика, в частности: объем ежегодных продаж/годового оборота; доход за год; стоимость активов; уровень импорта/экспорта; вид хозяйственной деятельности.

Однако и эти показатели не в состоянии окончательно идентифицировать крупного налогоплательщика, поскольку сегодняшний уровень развития технологий позволяет создавать новые предприятия, которые с незначительными трудовыми ресурсами и даже при отсутствии основных фондов могут генерировать высокую прибыль.

Считаю актуальной разработку новых комплексных критериев, которые обеспечат отнесение к категории крупных налогоплательщиков исключительно бюджетообразующих предприятий — лидеров экономики Украины. И это одна из стратегических задач Офиса на 2017 г.

Сегодня Офис находится в авангарде реформ Государственной фискальной службы. Ориентируясь на потребности большого бизнеса, мы обеспечиваем предоставление высококачественных сервисов, повысили качество обслуживания плательщиков, что позволило в 2016 г. увеличить поступления платежей в госбюджет на 32%.

А доля крупного бизнеса во всех платежах в госбюджет (уплачиваемых также и по месту ведения деятельности по всей стране) составила почти 70%.

Хочу заверить всех крупных налогоплательщиков в нашей открытости и готовности к конструктивному сотрудничеству. Убежден, что рост на 45% количества крупных плательщиков по сравнению с прошлым годом, несмотря на увеличение вдвое критериев, является индикатором позитивных сдвигов и восстановления экономики государства.