На сайті Всесвітньої організації інтелектуальної власності (ВОІВ) розміщено звіт сьомої сесії Комітету зі стандартів ВОІВ, яка проходила з 1 по 5 липня 2019 року в м. Женева, Швейцарська Конфедерація, за участю представника від ДП "Український інститут інтелектуальної власності" (Укрпатент). Міжнародне бюро ВОІВ повідомляє, що звіт опублікований англійською, арабською, китайською, французькою, російською та іспанською мовами.

Детальніше про перебіг сесії

Звіт сьомої сесії Комітету зі стандартів ВОІВ

27 вересня Всесвітня організація інтелектуальної власності (ВОІВ) проведе дискусію «Інтелектуальна власність та штучний інтелект». Захід відбудеться в штаб-квартирі ВОІВ у Женеві. До участі в дискусії запрошені представники урядових, промислових, наукових кіл та інших зацікавлених груп. Завдяки онлайн-трансляції та відеоархіву громадськість також зможе стежити за перебігом дискусії.

Серед питань, які планується винести на обговорення, такі:

• Наскільки великим є вплив штучного інтелекту на інновації, комерційні ринки й промисловість?
• Які питання в галузі ІВ виникають у зв'язку з розквітом штучного інтелекту?
• Чи змінить штучний інтелект традиційні концепції ІВ? Чому?
• Яких заходів у сфері ІВ необхідно вжити, щоб підтримати інновації, створені на основі штучного інтелекту?

У секції «Патенти» учасники з’ясують, чи підходять сучасні патентні закони й методичні рекомендації щодо патентоспроможності для охорони й використання винаходів, заснованих на штучному інтелекті, зокрема чи потрібні особливі правила, пов’язані з відповідністю критеріям патентоспроможності, для таких винаходів; чи узгоджені керівництва відомств інтелектуальної власності з експертизи, чи вони потребують зближення в частині норм на міжнародному рівні; чи достатньо оперативно патентні системи реагують на темпи розвитку «відкритої науки» і відкритих інновацій у сфері штучного інтелекту; які труднощі виникають на шляху примусового впровадження й ліцензування патентів на розробки у сфері штучного інтелекту і потрібні електронні процедури з електронними доказами; з якими труднощами стикається глобальне управління патентами на розробки у сфері штучного інтелекту в різних країнах.

Також у секції «Управління» будуть розглянуті соціально-економічні та етичні наслідки використання штучного інтелекту в системі ІВ й питання, пов'язані з державною політикою. Окремі презентації будуть присвячені інструментам ВОІВ, створеним на основі штучного інтелекту, і пов'язаній з ним діяльності. 

На секції авторського права буде порушено питання про те, чи позначиться штучний інтелект на творчих здібностях людини й охороні результатів творчості за допомогою системи авторського права та суміжних прав, зокрема чи заслуговують твори, створені штучним інтелектом, авторсько-правової охорони, а також чи потрібна авторсько-правова охорона даним і алгоритмам, які створюються машиною.

Крім того, учасники секцій обговорять політики управління даними й штучним інтелектом, питання захисту даних і забезпечення вільного потоку даних для розробки та використання технологій штучного інтелекту та його значення для системи ІВ, а також роль штучного інтелекту в управлінні адміністративними процесами у відомствах з інтелектуальної власності.

Варто зазначити, що питання, пов'язані із взаємним впливом сфер інтелектуальної власності та технологій штучного інтелекту, які активно розвиваються, останнім часом дедалі глибше поповнюють коло інтересів ВОІВ. Так, звіт про тенденції розвитку технологій, представлений організацією у 2019 році, дає чітке уявлення про тенденції зростання штучного інтелекту, а також про те, хто і в яких частинах світу активно використовує цю технологію.

Cтаном на 31 серпня 2019 року загальний обсяг колекції CD-ROM та DVD у фонді патентної документації громадського користування (ФГК) становить понад 34 220 дисків.

Розумна кнопка для виклику медсестри в лікарні; українські бджоли, які спілкуються через смартфон; винаходи юних українців, які змінять світ. Пропонуємо ознайомитися з добіркою цікавинок зі світу інновацій.

Проект розумних жалюзі «Solar Gaps» посів перше місце в конкурсі стартапів, фінал якого відбувся на масштабному міжнародному заході «Innovation 2019» у межах конференції «Нанотехнології та наноматеріали» НАНО 2019 у Львівській політехніці. Також журі звернуло увагу на три перспективні інноваційні проекти: додаток «Lingart», який дозволяє синхронно слухати та читати книжки; платформу «Skyworker», що вирішує проблему пошуку фахівців для компаній, які швидко зростають; та електробайк «Delfast», здатний проїхати 236 миль без підзарядки.

Дізнатися більше

Автоматизувати церковні дзвони та віддалено управляти ними за допомогою свого винаходу вміє 66-річний інженер-електрик із Закарпаття. Осучаснені дзвіниці вже використовуються в декількох українських церквах.

Дізнатися більше

Як колишній пацієнт хірургічного відділення міської лікарні в Нікополі вирішив створити власну інтелектуальну систему для зручного виклику медсестри, і що з цього вийшло.

Дізнатися більше

«Пасіка Майбутнього» від українських та польських інженерів складається з «розумних» вуликів, які за допомогою IoT пристроїв передають інформацію про життя бджіл пасічникам через смартфон.

Дізнатися більше

Папір з палого листя, окуляри-сонар та транслятор цифрових даних у шрифт Брайля для людей з вадами зору, очисник води від нафти, кардіограма на базі штучного інтелекту та молекулярний конструктор для виявлення невідомих властивостей речовин, аналізатор якості повітря – сім винаходів юних українців, які змінять країну, а, можливо, і світ.

Дізнатися більше

Найточніший 3D-сканер для ювелірів, видобування металів з дна Світового океану, проекти доповненої реальності для Disney, тривожна кнопка в смартфоні для оперативного реагування на небезпеку – технологічні новації, які створені руками українців та приносять користь людству вже сьогодні.

Дізнатися більше

Всесвітня організація інтелектуальної власності (ВОІВ) нагадує учасникам про реєстрацію для участі у 59-й серії засідань Асамблей держав - членів ВОІВ, які відбудуться з 30 вересня по 9 жовтня 2019 року в штаб-квартирі ВОІВ в Женеві.

Делегатам пропонується не пізніше 13 вересня 2019 року пройти онлайн-реєстрацію та завантажити на сайт документи, що підтверджують їх повноваження (вербальна нота, офіційний лист або документ, виданий компетентним органом держави-члена ВОІВ або організацією-спостерігачем).

Сторінка заходу на сайті ВОІВ

До відома заявників та винахідників! АТ «Укрексімбанк» та АБ «Укргазбанк» запроваджують міжнародний номер банківського рахунку (IBAN).

З 05.08.2019 відповідно до постанов Національного банку України від 28.12.2018 №162 та від 22.02.2019 №41 АТ «Укрексімбанк» та АБ «Укргазбанк» почали відкривати клієнтам нові рахунки за стандартом IBAN.

У період з 05.08.2019 по 31.10.2019 (включно) діятиме перехідний період, протягом якого заявники та винахідники можуть виконувати розрахунки як з використанням IBAN, так і в старому форматі: код банку (МФО) та номер рахунку.

З 01.11.2019 усі перекази в національній та іноземній валюті будуть здійснюватися лише з використанням IBAN.

Банківські реквізити

16 – 17 жовтня 2019 року в м. Мінськ проходитиме VI Міжнародний конгрес «Бібліотека як феномен культури», участь у якому візьмуть представники Державного підприємства «Український інститут інтелектуальної власності» (Укрпатент). Щорічний захід є важливим джерелом актуальної інформації про передовий досвід провідних бібліотек, тенденції та перспективи розвитку сучасної інформаційно-бібліотечної сфери. 

Інформаційна співпраця Укрпатенту з Національною бібліотекою Білорусі, організатором конгресу, є вагомою з огляду на можливість оперативного забезпечення експертних підрозділів Укрпатенту першоджерелами непатентної літератури, передусім мінімумом документації PCT, вказаними безпосередньо в матеріалах заявок на об'єкти промислової власності.
 

У своїй статті для WIPO Magazine речник Шведської національної ради інноваторів та голова Стокгольмської асоціації інноваторів Ор'ян Страндберг вказує на брак визнання досягнень індивідуальних винахідників на національному рівні і, відповідно, низький рівень їх підтримки та заохочення з боку суспільства та держави, особливо порівняно з масштабами фінансування науково-дослідницької роботи.

На думку автора, несправедливою є практика, за якою вже понад сто років, усупереч волі Альфреда Нобеля, винахідники та організації, які їх представляють, не включаються до процесу відбору кандидатів на Нобелівську премію з фізики. 

Незважаючи на їх вагомий вплив на суспільство та світову економіку, жодному з наведених нижче винаходів не було присвоєно Нобелівської премії:

• літак (з нерухомим крилом, реактивний літак),
• холодильник (механічний/компресорний),
• телебачення,
• поліетилен (найпоширеніший у світі пластик),
• комп'ютер,
• кредитна картка,
• респіратор,
• відеокасета,
• серцево-легеневий апарат,
• кардіостимулятор,
• РК-дисплей,
• штучна нирка,
• калькулятор,
• електронна пошта,
• комп'ютерна графіка,
• мобільний телефон (і пов'язані з ним мережі, наприклад, NMT та GSM),
• всесвітня павутина,
• супутникові навігаційні системи, такі як GPS.

Безперечно, більшість цих винаходів принесла "найбільшу користь людству" і, таким чином, мала б отримати премію відповідно до волі Альфреда Нобеля.

Автор зазначає, що в часи, коли світ стикається з грізними викликами, винаходи та інновації важливіші, ніж будь-коли. Потрібно вивчити всі можливі шляхи, щоб сьогодні надихнути та заохотити молодь ставати новими винахідниками та вченими. І визнання цінності винахідництва Нобелівським комітетом може стати суттєвим кроком у цьому напрямку.

Детальніше (англ.)...