This version of the page http://imi.org.ua/articles/vmiknuli-harkiv/ (77.87.197.88) stored by archive.org.ua. It represents a snapshot of the page as of 2018-12-31. The original page over time could change.
Як «вмикали» Харків – IMI

IMI

Гаряча лінія

  • UKR
  • ENG

Барометр свободи слова

Данi з початку 2018 року

Вбивства Побиття Перешкоджання Цензура Погрози

0

29

89

2

31

Як «вмикали» Харків

Східна столиця зустріла експертів та журналістів ІМІ зацікавлено і спершу насторожено.  8 жовтня зранку у Харківському прес-клубі відбулася презентація дослідження стосовно медіавласності у місті Харкові та області. Розслідування провела регіональна представниця ІМІ в регіоні Анна Прокаєва. Проект з запровадженню прозорості медіавласності реалізується ГО Інститут Масової Інформації за підтримки Посольства Чехії в Україні.

Під час обговорення дослідження присутні журналісти та активісти визнали, що чимало озвученої інформації було для них незнаним, і при появі деяких нових ЗМІ особливо перед виборами лишень «можна було здогадуватися», кому належать такі ЗМІ. Також сама Прокаєва визнала, що була дуже здивована заглибленістю реальної власності окремих ЗМІ у офшори.

Юрист ІМІ Роман Головенко розповів про входження в дію з 1 жовтня Закону «Про прозорість медіавласності», який стосується передусім електронних ЗМІ. На часі прийняття такого ж закону щодо друкованої преси.

Про особливості медіавласності у Польщі розповів репортер «Газети Виборчої» в Україні, головний редактор місячника «Український журнал» Петро Андрусечко. Чимало видань у цій країні мають іноземний (зокрема, німецький) капітал, і це є стримуючим важелем для розвитку суто польських ЗМІ. Проте власники всіх ЗМІ відкриті. Андрусечко порушив також питання джинси, заявивши, що у Польщі існує така структура як журналістський суд, і практично ніхто з представників професії не стає на шлях заказушних матеріалів, оскільки це загрожує обструкцією з боку колег.

Експерт ІМІ Роман Кабачій уточнив, що на добрі позиції свободи слова у Польщі впливає кілька чинників: добра система поширення ЗМІ без присутності корупційної складової, практика дискусії ЗМІ поміж собою (тих, що стоять на різних ідеологічних платформах), не вдаючи, як в Україні, що конкурентів не існує, сильна позиція профспілок на мікрорівні.

Виконавча директорка ІМІ Оксана Романюк відзначила, що вона здивована достатньою кількістю нових медіапроектів у Харкові як також невеликою кількістю джинси у друкованих ЗМІ.

Керівник моніторингових програм ІМІ Олена Голуб представила точковий огляд друкованих ЗМІ Харкова на предмет розміщення джинси, зауваживши, що дві із чотирьох оглянутих газет правильно маркують всю політичну рекламу, зазначивши, що в інших регіонах, де ІМІ вже побував із подібними візитами (Львів, Одеса, Дніпропетровськ), такої позитивної тенденції не спостерігається.

Координаторка Харківського прес-клубу Людмила Доля зазначила, що ця тенденція помітна порівняно нещодавно, окрім того, друковані ЗМІ мають невеликі тиражі і навіть газету міської ради неможливо придбати у кіоску, що знаходиться поруч.

Фрілансерка Альона Соколинська зазначила, що як на таке велике місто як Харків, ЗМІ дуже мало і більшість із них пишуть про владу або добре, або ніяк і оточення мера Геннадія Кернеса тримає ЗМІ у «залізних рукавицях». Медіаексперти Володимир Ревенко та Юрій Хомайко наполягали на тому, що викривлення медіапростору в Харкові не дозволяє отримати результати щодо справжньої частки «джинси» серед наявних публікацій.

Також серед присутніх журналістів звучала теза, що місцеві друковані ЗМІ і навіть сайти не впливають на суспільну думку (за винятком безплатної газети «Вести» із харківською вкладкою), а соціальні мережі та загальноукраїнські сайти, котрі пишуть про харківську тематику.

Ця тема була продовжена на медіа-вечірці, котра відбулася у кнайпі «Старий Хем» увечері. На неї завітали харківські журналісти та активісти. Серед перших були також представники соцмереж, як приміром «Х..й Харьков», який лише в мережі ВК має 110 тисяч читачів.

Ведучими медіа вечірки були Богдан Кутєпов з Громадського.ТВ та Ірина Земляна з ІМІ.

Учасники зустрічі розділилися на дві групи та провели мозковий штурм: журналісти розробляли рекомендації для активістів, як правильно подавати інформацію, прес-релізи тощо, натомість активісти говорили про те, чому не завжди виходить зацікавити журналістів власними акціями, практично неможливо пробитися на телебачення, окрім Громадського.Харків тощо.

На фото: журналісти

За результатами обговорень було оприлюднено пропозиції: налагоджувати приватні контакти, створювати бази даних з одного боку, приязних та відкритих до співпраці журналістів, з іншого, експертів, котрі є спеціалістами у своїх вузьких сферах і готових оперативно і якісно реагувати на запити.

На фото: активісти 

Також звучали пропозиції для активістів підтримувати саме ті ЗМІ, які готові до співпраці, розвиваючи таким чином привабливість даного ЗМІ як ресурсу і зменшуючи тих, хто працює у визначених власником, владою, топ-менеджементом шорах. 

Текст: Роман Кабачій, ІМІ

Фото: Ірина Чулівська, ІМІ

 

Медіавечірка відбулась в рамках проекту "Будуємо мости заради реформ і довіри", який реалізовує Інститут масової інформації за підтримки Уряду Великої Британії.

 

 

Ще Статті

Перепост чи крадіжка? Використання інформації в інтернет-ЗМІ

Тролінг як загроза для журналістів і чому про це варто говорити

9 правил достовірної інформації для виборця. Перевірте себе перед тим, як поширити новину

Лікбез для виборця: як відрізнити «джинсу» від журналістського матеріалу