Від радянського Станіслава до українського Івано-Франківська. 1944-2013 (1945 рік, частина 2)

Радянське минуле Івано-Франківська ще до сьогодні дуже яскраво проявляється у багатьох сферах життя. Як не як – майже пів століття ідеологічної роботи. Тому ми ведемо на нашому сайті рубрику, у якій пишемо про деякі події з життя радянського Станіслава, а пізніше – Івано-Франківська. Дивовижно, але в багатьох речах минуле не так вже й разюче відрізняється від сьогодення. Та й загалом цікаво згадати – як же воно було. Бо, незважаючи на всі ідеологічні та трагічні моменти в історії, місто жило своїм життям, результат якого ми спостерігаємо дотепер.

1945 рік, частина ІI

І пішло-поїхало…
У 1945 році уряд виділив 100 тисяч карбованців на складання проекту соціалістичної реконструкції Станіслава. Його головними завданнями мали стати поліпшення побутових умов населення і покращення зовнішнього вигляду міста, а також виділення промислової зони. Автором проекту реконструкції був призначений архітектор тов.Клочко.

Торгівля та різні неприємності
У квітні вийшла постанова, яка забороняла торгівлю та стоянку коней на території ратуші. Натомість торгівлю Станіслава та стоянку для коней, що прибували з сільської місцевості, було перенесено на вул.П’ястів (нині Пулюя). Там можна було продавати худобу і дрова. Дозволялась також торгівля з рук різними випадковими речами.
На території центрального ринку допускався продаж лише продуктів у відведених на це місцях.
Порушники даної постанови мали сплачувати штраф до 100 крб. або відбувати примусові роботи до одного місяця.

Взагалі ж станіславська торгівля переживала тоді явно не найкращі часи. Весь ринок обслуговували одні-єдині заржавілі, брудні ваги, про справність яких можна було лише здогадуватись. Щоб зважити товар покупець мав вистояти довгу чергу і… заплатити за користування вагами.

Що ж до міського вокзалу, то теперішні депутати можуть себе втішати тим, що у 1945 році ладу там теж не було. Вокзал тоді якраз відремонтували, аби гідно зустріти воїнів-визволителів. Однак побілка приміщення була здійснена абияк, особливого контролю за порядком не було. Крім того, активно велась приватна торгівля їжею й напоями. Продавались на вокзалі і газети, у той час як в кіосках «Союздруку» їх не було.

Культурне життя
Станіславська обласна філармонія активно здійснювала набір до гуцульського ансамблю, який вже 23 серпня 1945 року організував свій перший концерт. Також проводився набір музикантів до джаз-оркестру та артистів естради.

У 1945 році відкрився наново створений обласний український музично-драматичний театр ім.Івана Франка. Головними героями п’єс були персонажі фронту та тилу, а провідна ідея – «велика дружба народів і викриття звірячої суті фашизму».

Ну а 20 жовтня 1945 року відкрився Станіславський історичний музей.

Вибори як свято
Наприкінці 1945 року Станіслав готувався до виборів у Верховну Раду. З такої нагоди Станіславський державний трест їдалень і ресторанів запланував відкриття двох чайних. У даних закладах відвідувачі щодня мали змогу купити за невелику ціну гарячі страви, молоко, холодні закуски, пиво тощо.

 

 

Рубрика виходить за підтримки Івано-Франківської обласної універсальної наукової бібліотеки імені І.Франка. Окрема подяка відділу краєзнавчої літератури та директору бібліотеки Людмилі Бабій.

Читайте також:
Від радянського Станіслава до українського Івано-Франківська. 1944-2013 (1945 рік)