Затьмарення

"Затьмарення» - книга дуже дивна. Вона – потік свідомості головного героя Фреда, поліцейського під прикриттям, який полює на наркоторговців, і сам стає наркоманом.
Книга повністю виправдовує свою назву. Читач потихеньку, непомітно для самого себе занурюється в книгу і не помічає, як вона його затягує у свій ритм, свій світ. Так само, як герой не помічає, що з ним щось не так. А потім бац, і у читача такий же шок, як і у героя, від того, що все, кінець, він не вибереться, не викрутиться і добре вже не буде.

Написано прекрасно, з купою, здавалося б несуттєвих деталей з побуту та мислення наркоманів, які і роблять в підсумку книгу такою стильною і цілісною. Читаючи її, ти вже не спостерігаєш за подіями – ти там, всередині. Ти живеш ними, ти спостерігаєш за Фред спостерігає за Арктором, який і є Арктором. Все заплутане, переплутане, напруга неймовірна. Відчувається, що автор знає, як воно, коли настає затьмарення мозку.

Важливо відмітити, що Ф.К.Дік тут не фантаст – з фантастичного тут тільки костюми агентів під прикриттям та сам Препарат С. Тут немає андроїдів, космосу, космічних кораблів і т.д. Тільки похмура реальність, яку можна одягти на будь-яке сучасне велике місто.

Окремо хочу похвалити якість друку – книга красива і приємна на дотик.

После весьма угарных Берроуза («Наркота») и Хантера С. Томпсона («Страх і відраза в Лас-Вегасі») я... решила не останавливаться и продолжила собирать личную маленькую библиотеку комубучных книжек.

Стоит отметить, что сама идея издательства очень классная — каждый может самостоятельно внести свою лепту в развитие книжного бизнеса в Украине. Жаль, что в этом году будет последний запуск книжек именно в таком формате, но Павел Швед (директор издательства) обещал не оставить нас без интересных и хороших книжек.

Итак, «Затьмарення». Я обратила внимание на эту книгу в первую очередь из-за автора — Филипп К. Дик один из моих любимых. Когда-то давно я смотрела одноименный фильм, снятый по мотивам этой книги — он был очень своеобразным для восприятия, рисованный, с немного дерганой анимацией. Но впечатления оставил сильные. С книгой несколько иначе.

Переживая наркотический угар вместе с главным героем Фредом/Бобом, мы попадаем в уже ставшие знакомыми (во многом благодаря Берроузу) притоны сбыта-употребления наркотиков. Вот только если если у вышеупомянутых авторов герои употребляли героин, то тут — загадочный наркотик D, не просто улучшающий настроение, а полностью разрушающий психику. Если в книге «Страх і відраза в Лас-Вегасі» вам видятся «весёлые картинки», то «Затьмарення» читателю предлагает шизофрению и параною.

В общем, чтиво не для слабонервных и неподготовленных. Но определенно стоящее внимания поклонников жанра и писателя. Здесь хорошо выписаны персонажи и сюжет, и хотя Филипп Дик не «стилист» (в литературном смысле), его произведения затягивают и легко читаются.

И еще - «Затьмарення» сильно отличается «Андроидов» хотя бы отсутствием явного фантастического допущения, поэтому если вы любите этого писателя именно за его фантастику, то лучше присмотреться к другим его романам. Например, совсем скоро выйдет «Людина у високому замку» с потрясающей обложкой ;)