Жодна державна установа чи банк не випускає цієї валюти. Її емі­сією займаються мільйони комп’ютерів по всьому світу, на яких є базова програма-клієнт з відкритим вихідним кодом. На цих же комп’ютерах зберігаються всі транзакції з її використанням. Це — біткоїн, криптовалюта, що для одних стала образом новітньої фінан­сової системи й ефективним інвестиційним інструментом, а для інших — прикладом чергової масштабної фінансової “бульбашки”.

Так чи інакше, але треба визнати, що система криптова­люти абсолютно прозора з тієї точки зору, що будь-яка опера­ція є видимою для всіх користу­вачів. Водночас система повніс­тю анонімна, така собі ідеальна бухгалтерія. На відміну від тра­диційних фінансів, ця система децентралізована, а це означає, що всі учасники наділені одна­ковими правами. Будь-які тран­закції та переведення коштів від одного користувача до іншого відбуваються без посередників у вигляді банку чи якогось іншого центрального органу. Користу­вачі самі обслуговують систему та використовують свої обчис­лювальні потужності для “ви­добутку” (“майнінгу”) валюти або обслуговують транзакції між електронними “гаманцями”, за що отримують від системи комісійні.

Китайське попередження

Експерти з різних країн ак­тивно обговорюють подальшу долю криптовалют. Ажіотаж викликаний обвалом курсу біткоїна, “монети”, яка не­щодавно била усі рекорди зростання. Обвал був спричи­нений передусім обмеження­ми, накладеними китайським урядом на обіг криптовалют на своїй території. Нагадаємо, що коли у вересні 2017 р. біткоїн в черговий раз досяг рекордно високої ціни, Народний банк Китаю оголосив незаконними усі операції, пов’язані з ICO (англ. Initial coin offering — “первинне розміщення мо­нет”). Чиновники пояснювали своє рішення тим, що таке розміщення ресурсів несе в собі фінансові ризики, а іноді ви­являється шахрайством.

Влада країни зобов’язала усі компанії, пов’язані з крипто­валютами, припинити роботу. Організації та фізичні особи, що цим займались, повинні були повернути кошти інвес­торам. Тільки з початку 2017 р. через ICO в Китаї було зібрано близько $400 млн, в більшості випадків таким шляхом за­лучалось фінансування для стартапів та нових проектів. Донедавна більше 90% біт­коїнів котирувалися у парі з китайським юанем і корей­ською воною. З минулої осені китайські та південнокорейські регулятори почали наступ на торгівлю криптовалютою. Об­меження з боку урядів зіграли свою роль. Нині майже 40% угод здійснюється в японській ієні, 30% — у доларах США. При цьому азійський ринок в цілому залишається ключовим як для біткоїна, так і для інших криптовалют.

Перший удар Піднебесної ви­явися не таким відчутним. Після падіння ринок знову перейшов у стан активного росту. Інвес­торам та трейдерам важко було навіть уявити, що за лічені міся­ці (вересень — грудень 2017 р.) один біткоїн коштуватиме понад $20 тис. Проте втримати цю висоту протягом тривалого часу не вдалось. За останні декілька тижнів криптовалюта стрімко здає свої позиції. Капіталі-зація ринку біткоїна станом на 26 січня складає $179 млрд, а його ціна — $10,7 тис., тоді як у грудні цей показник пере­вищував $313 млрд, а вартість однієї “монети” — $20 тис.

Чому так відбувається? Ки­тай та Південна Корея пішли далі і взялися не лише за біржі, а й за “майнерів” криптова­лют. На початкових етапах існування “крипти” її можна було “майнити” навіть на своєму домашньому комп’ютері. Проте підвищення інтересу з боку суспільства провокувало збільшення попиту й ціни, від­повідно, зростала і складність математичних обчислень для функціонування системи, вирішення яких потребувало вже набагато потужнішого об­ладнання та набагато більшої кількості електроенергії. Саме тому “видобуток” біткоїнів став рентабельним лише у країнах з дешевими енергоресурсами, таких як Китай. Дії китайської влади спричинили істотний вплив на курси криптовалюти саме через те, що дві третини всіх “ферм” з “видобутку” біт­коїнів знаходяться на території цієї країни.

Важливо зазначити, що “майнери” “видобули” вже 80% біткоїнів, або близько 17 млн “монет”. Нагадаємо, що творець криптовалюти Сатоши Накамо­то передбачив граничний обсяг “монет” в обігу на рівні 21 млн біткоїнів. Виходить, що “майне­рам” лишилось “добути” всього близько 4 млн біткоїнів. Важко спрогнозувати, як поведе себе виключно спекулятивний ринок, коли ця межа буде до­сягнута.

Окрім того, не треба за­бувати, що багато інвесторів вийшли на ринок криптова­люти на піку його зростання — в грудні минулого року — в на­дії на те, що він продовжить швидкий ріст і збагатить дріб­них вкладників. Однак цього не сталося, і багато фізичних осіб при перших зниженнях ціни почали тікати з ринку. Це також можна віднести до основних причин швидкого об­валу курсу криптовалюти.

Децентралізація чи дерегуляція

Одна з причин зростання вар­тості криптовалюти в останні роки — великий інтерес з боку громадськості. Дана валюта не має під собою матеріального підкріплення, а думка про те, що математичні обчислення є гарантом курсу, на розсуд експертів, є хибною. Курс криптовалюти передусім за­лежить від готовності людей як купувати та продавати самі біткоїни, так і використовува­ти їх для покупки або прода­жу товарів та послуг. Причо­му настрої людей та компаній, в свою чергу, перебувають під впливом позиції світових уря­дів та фінансових регуляторів. Ось чому найбільші коливан­ня курсу “інтернет-валюти”, як правило, спричинені саме панікою серед населення або ж заявами та рішеннями впливових установ. Як пра­вило, коли у певній країні заходить мова про легалізацію криптовалюти — інтерес до неї зростає, відповідно, підвищу­ється і її ціна. При негативно­му сценарії все часто відбува­ється навпаки.

Побоювання та введення обмежень і заборон з боку регуляторів можна зрозуміти, адже всі операції, пов’язані з біткоїном, зараз є повністю ано­німними, що відкриває можли­вості для торгівлі забороненими товарами, відмивання коштів та інших протизаконних опе­рацій.

Наразі думок про те, яке майбутнє чекає на біткоїн, на­певно, стільки ж, скільки екс­пертів. Але, без сумніву, якщо валюта втримає свої позиції на ринку, уряди та центральні банки намагатимуться знайти спосіб регулювати та контролю­вати цей глобальний сегмент світової фінансової системи.

На Міжнародному еко­номічному форумі-2018, що проходить у Давосі, вперше був представлений Ukrainian House, де в контексті світових економічних процесів обгово­рювались перспективи та місце України у світовому еконо­мічному житті. Серед іншого мова йшла і про те, чи зможе Україна у майбутньому стати одним з центральних гравців на ринку криптовалюти. Це пи­тання, власне, залишається від­критим, адже, перш ніж хоча б починати розмову про залучен­ня інвестицій, необхідно для початку розробити грамотну законодавчу базу і правовий статус та норми для “крипти” на території країни, чого поки, на жаль, українські чиновники зробити не в змозі.

В ході дискусії Дон Тапскот, генеральний директор The Tapscott Group, яка є однією з провідних світових організа­цій, що займається вивченням впливу технології на бізнес та суспільство, висунув свої при­пущення щодо того, як повинен працювати уряд країни, щоб криптовалюта дійсно стала частиною економіки, а сама держава — “криптоцентром” на економічній мапі світу.

Ключовим фактором, на думку пана Тапскота, є регуля­ція. Він зазначає: “Децентралі­зація не означає дерегуляція”. Для того аби комплексно перетворити ринок криптовалюти на сегмент економіки, варто реформувати систему так, щоб національна валюта також базувалась на блокчейні (розпо­ділена база даних, закладена в основу криптовалюти біткоїн). Така процедура, безумовно, є складною і несе в собі певні ризики, адже в цьому разі всі грошові операції, що від­буватимуться на території країни, повністю втратять анонімність — по суті, відбу­деться втручання держави у приватний простір громадян. Проте навряд чи якась з країн у найближчому майбутньому наважиться на такий крок, а поки, на думку експертів, криптовалюта залишається од­ним з найбільш перспективних майданчиків для інвестування.

Станом на 25 січня купити один Btc можна за 360,1 тис.грн.

Крипта в Україні

Зараз власник біткоїнів теоре­тично може придбати за них практично все: від піци до польоту у космос. Коли біткоїн тільки починав завойовувати своє “місце під сонцем”, компа­нія Virgin Galactic, що займа­ється організацією туристичних польотів у космос, оголосила, що оплатити політ можна буде з допомогою біткоїнів. Про­те такою є реальність у таких країнах, як США, де біткоїн вже певною мірою отримав свій правовий статус і корис­тувачі дійсно можуть оплатити за допомогою криптовалюти максимально широкий спектр товарів та послуг. А як склалась ситуація з ринком біткоїнів в Україні?

На перший погляд, з покуп­кою або продажем “монет” не має виникати проблем, адже останнім часом з’явилося багато обмінних платформ, що повно­цінно працюють з українською гривнею. В інтернеті кожен користувач може придбати собі біткоїни, знайшовши безліч сер­вісів з комісійними у 0%.

Біткоїн можна придбати на біржах BTC Trade, Kuna, за допомогою “онлайн-гаманця” Bitxfy та ще безлічі інших. Для цього потрібно лише мати картку Visa чи MasterCard та “біткоїн-гаманець”. Одним з найзручніших способів є сервіс Bitcoin24. З його до­помогою можна легко обмі­няти гривні на біткоїни або ж навпаки. Операції можна виконати, використовуючи додаток “Приват24”. Крім того, є можливість вивести гроші на карту будь-якого українського банку. Єдина проблема — ціна. Станом на 25 січня купити один Btc можна за 360,1 тис.грн. Інше питан­ня, чи є в Україні достатня кількість місць, де криптова­люту можна витрачати? Такі можливості дуже обмежені. Отже, для громадян України біткоїн лишається переважно інструментом спекулятивних та інвестиційних операцій з метою заробити чи зберегти кошти за рахунок зростання курсу криптовалюти.

Через відсутність правового статусу або регуляції зі здійсненням фінансових операцій з використанням криптовалюти безпосередньо на території України можуть виникнути труднощі. Є надзвичайно об­межена кількість компаній, що готові надавати свої товари та послуги за біткоїни. Незва­жаючи на це, українці намага­ються йти в ногу з часом. Ще навесні 2017 р. в Одесі був встановлений перший в Україні біткоїн-банкомат. Згодом вони почали з’являтись і у Києві. Для покупки крип­товалюти через такі термі­нали необхідно дати камері відсканувати адресу свого “електронного гаманця” через додаток на смартфоні та вне­сти готівку, після чого біткої­ни будуть зараховані на вказаний “гаманець”.

Питання державного значення

Уряди по всьому світу досі не знають, який правовий статус надати криптовалюті, яким чином має відбуватись її регулю­вання та оподаткування. Деякі фінансисти переконані, що біт­коїн треба прирівнювати до на­ціональних валют з відповідним регулюванням, інші притриму­ються думки, що це матеріальна власність, яка має обкладатись податком на прибуток. Власне, обкладати податками операції з криптовалютами вирішили у США. Відповідний закон напри­кінці минулого року підписав президент США Дональд Трамп. Його норми набрали чинності 1 січня 2018 р.

Україна у цих питаннях стоїть на роздоріжжі. Наразі Нацбанк та інші регулятори фінансового ринку не визна­ють криптовалюту платіжним засобом, грошовим сурогатом або цінністю. Жоден з видів “інтернет-валюти” не підпадає під режим регулювання обо­роту грошових коштів. Причи­на — криптовалюта не існує у вигляді власне грошей — банкнот, монет або ж записів на банківських рахунках. Вона не має офіційної прив’язки до жодної з валют та не випуска­ється банками. У цьому питан­ні сусідня Білорусь виявилась спритнішою. Власне, 22 грудня 2017 р. стало відомо про під­писання президентом Білорусі Олександром Лукашенком де­крету “Про розвиток цифрової економіки”, який легалізував “майнінг” усіх криптовалют та операції з ними. “Білорусь фактично стає першою в світі державою, яка надає широкі можливості для використання технології блокчейн. У нас є всі шанси стати регіональним центром компетенцій у цій галузі”, — заявив Олександр Лукашенко. Україна ж, що має великий IT-потенціал та, що важливо, порівняно дешеву електроенергію, схоже, втрачає таку можливість.