Нещодавно в штаб-квартирі ICC в Парижі пройшла зустріч між керівником комісії по національних комітетах та членства Міжнародної торгової палати – пані Мері Келлі та керівником комісії «Бізнес через мистецтво» ICC Ukraine – паном Германом Макаренком.

На зустрічі пані Келлі була поінформована о створенні комісії «Бізнес через мистецтво», метою якої є розвиток та реалізація інтересів бізнесу через задіяність в цьому процесі культури та мистецтва.

Однією з перших ініціатив, запропонованих комісією «Бізнес через мистецтво», стала ідея створення «Оркестру глобальної співпраці», учасниками якого стануть музиканти з 92 країн-членів Міжнародної торгової палати. За задумом організаторів, цей оркестр міг би символізувати конструктивну співпрацю та плідну синергію між людьми різних культур, рас і релігій, а також бути прикладом розвитку міжнародного бізнесу через співпрацю та взаємоповагу.

На Херсонщині ICC Ukraine спільно з іноземними інвесторами запустили проект з будівництва об»єктів Дніпро-Бугської вітрової електростанції потужністю до 110 МВт на території Олексадрівської сільради Білозерського району.

Кредит у 110 млн. євро надає ЕБРР, 40 млн. євро – іноземні інвестори.

Планується звести від 32 до 40 вітрових електроустановок, з потужністю кожна від 2,5 до 3,45 МВт. За годину буде вироблятися 386000-404000 МВт.

Під цей проект «Херсонобленерго» проведе реконструкцію підстанції ПС-150/35/10кВ «Посад-Покровська» і збудує високовольтну ЛЕП 150 кВ довжиною у майже 30 км для забезпечення потужності вітрового парку.  

На сьогодні ICC Ukraine проводить работу по відбору генерального ппідрядника на виконання робіт, які повинні відповідати критеріям ЄБРР.

Нове дихання у взаємо відносини двох старих друзів. ІСС-Ukraine, як головний ініціатор форуму з української сторони готовий взяти двосторонні проекти під своє супроводження, аби до максимуму збільшити їх ефективність.

Попри те, що Україна та Узбекистан не межують географічно, взаємовідносини сформувалися впродовж цілої епохи перебування в єдиному економічному просторі. Звичайно того рівня кооперації між підприємствами, які були колись, за часів Радянського Союзу немає, але і немає нерентабельних, не обґрунтованих, керованих з центру взаємовідносин. Є взаємне розуміння ринків, промислового та економічного потенціалу, аби вибудовувати стосунки, вже виходячи з нових реалій. Єдина незручність, яка виникає це досить складене транспортне сполучення. Адже  узбецьким гостям довелося добиратися до Києва майже 10 годин. І це стало приводом до звернення аби встановити пряме сполучення з Ташкентом. І такий напрямок, вже зрозуміло, користуватиметься попитом, особливо зважаючи на ту увагу, яку приділяють до України узбецькі підприємці і навпаки. На форумі делегацію гостей очолював міністр економіки республіки Узбекистан Ботир Ходжаев

В своєму виступі очільник економічного відомства Узбекистану зазначив, що по суті делегація підприємців, яка приїхала в Україну, а у своїй більшості це представники реального сектора, презентує ті перспективні напрямки внутрішньої економічної політики, які визначила країна як пріоритетні. Тут і текстиль, енергетика, сільське господарства. Але що важливо, зазначив Ботир Ходжаєв, Узбекистан поставив на чолі своєї програми – відхід від експортної складової сировини, а перехід на вторинну та подальші переробки продукції на своїх підприємствах. Структурно змінюватися змушує Укзбекистан і ситуація у регіоні, і на планеті в цілому.

Ботир Ходжаєв    міністр економіки Республіки Узбекистан

• Зміни клімату, які найбільше зачіпають Узбекистан, як країну, що знаходиться в центрі Середньої Азії, між двома спекотними пустелями, вже зараз змушує нас переглядати певні підходи в економіці, розглядаючи серйозний вплив глобального потепління на базові галузі економіки, і вживати термінових заходів. Зокрема на сільське господарство. Узбекистан створює систему перспективного планування, намагаючись розвивати та підтримувати ті галузі, які це потребують зараз і розкриються надалі. При цьому чітко враховуючи всі фактори, включаючи демографічний, аби забезпечити роботу реального сектора трудовими ресурсами. Основа на якій розбиватиметься економіка це власна ресурсна база – мінерально-сировинна, та енергетична. Узбекистан намагається, як держава створити економічні мотивації, аби дати розвиток цілим напрямкам. Основою сільського господарства є бавовна. На певному етапі, так сталося, що підприємствам стало економічно не вигідно займатися цим. При цьому значна частина сировина йшла закордон, в ту ж Туреччину. Відтак були переглянуті позиції, поставлені відповідні завдання, розроблені механізми, аби не тільки заявилася мотивація виробництва бавовни, але і запрацювала галузь її переробки та текстиль. А тільки для завантаження внутрішніх переробних підприємств Узбекистану треба щонайменше 1 мільйонну тонн сировини. Але разом з цим окремо держава намагається підтримати і дрібні фермерські господарства, де дехкани мають у користуванні до 10 гектарів землі. У більшості невеликі аграрні підприємства багатопрофільні. Зокрема вони забезпечують продовольчу безпеку країни. А відтак це накладає на них досить серйозну відповідальність. Керівник нашої країни, Президент Узбекистану Шавкат Мірзийоєв, в своїй кар’єрі, очолював потужні аграрні регіони. Відтак знається на сільському господарстві дуже добре, і тому реформи, які нині впроваджуються в аграрному секторі продумані і виважені. Основний напрямок – створення відповідних кластерів. Для запуску переробки, яка вироблятиме якісні конкурентоспроможні товари необхідні інвестиції. Узбекистан плідно співпрацює з світовими міжнародними фінансовими організаціями. Це і Світовий банк, Ісламський банк. Все спрямовано на випуск власної продукції з вагомою часткою ПДВ. В Узбекистані прийнята стратегія розвитку країни на 5 років, яка передбачає створення відкритої економіки, що забезпечить розвиток провислості на базі існуючого потенціалу. Ми говоримо про значне зростання ВВП, диверсифікації галузей. Базовими напрямками визначені гірничодобувна, енергетична, текстильна, газова. Важливим фактором є використання територіального фактору. В країні 14 адміністративні одиниці. Але всі вони мають різний рівень розвитку, певні регіони виключно тримаються на економічному потенціалі окремих підприємств. Устратегії розвитку ми передбачаємо і підтримку середньому та дрібному сектору. В ньому задіяно 70 відсотків населення робочого віку. Однак в структурі ВВП вклад цього сектора не відповідно малий. Тому ми вживаємо заходи, які спрямовані на підтримку та розвиток дрібного сектору економіки. У нас діє ціла система податкових пільг. Є окремі регіони, які фактично звільнені від спрямування коштів в центр, і все іде на розвиток економіки безпосередньо на місці.   За 25 років незалежності ми намагалися будувати економіку спрямовану на експорт. Однак без відповідних державних зусиль, сама економіка не виправдала наші сподівання, трансформуючи країну у сировинний придаток. Відтак ми поставили перед собою завдання, використовуючи важелі державної внутрішньої економічної політики, щоб зробити такі кроки, аби економіка стала експортно спрямовано, але із зовсім іншою номенклатурою товарів. Ми прекрасно розуміємо конкурентні виклики міжнародного ринку. Відтак розглядаємо можливість побудови взаємостосунків між країнами на взаємовигідних умовах. Говорити про те, що ми конкуренти з Україною було б абсурдним. Різний рівень спрямування економіки. У вас машинобудування, сталеливарне виробництво, науковий потенціал. І мова іде про налагодження взаємовигідного співробітництва, яке дозволить доповнювати один одного. І це не калькування тих зав’язків, які діяли за радянських часів, коли, скажімо, на авіазавод ім. Чкалова, Україна поставляла для літаків крила. Це зовсім інший рівень. І тому так важливий для нас цей Форум, де представники бізнесу можуть напряму спілкуватися, обговорювати проблеми, параметри співробітництва.

Прямо на Форумі, було підписано кілька документів між підприємствами України та Узбекистану. Володимир Щелкунов Президент Українського національного комітету Міжнародної торгової палати висловив загальну думку бізнесу – що точок взаємовигідних дотиків українського та узбецького бізнесу більш ніж достатньо. Головною задачею є виведення роботи на системний рівень. Було висловлене спільне побажання зробити проведення таких форумів щорічним. І вже у червні 2019 знову зібратися, зокрема і відзвітувати про хід виконання тих проектів, про які дві сторони домовилися тут, про розвиток цілих направлень та галузей. Як одним із завдань громадської організації ICC-Ukraine, Володимир Щелкунов вбачає також донести і довести необхідність змін в існуючі законодавчі та нормативні акти, як створюють певні перепони на шляхах вільної торгівлі між двома країнами, та більш тісної взаємодії бізнесу.  

Володимир Щелкунов Президент Українського національного комітету Міжнародної торгової палати

У нас на пострадянському просторі, взаємовідносини з Узбекистаном мають унікальні перспективи. По суті це як місток між двома економічними регіонами. В перспективі ми можемо посилити взаємовигідне співробітництво аби протистояти економічним викликам, а разом з цим розвивати спільний бізнес, спільні проекти, спільно виходити на ринки інших країн, як в Європу так і в центральну Азію. Ми готові допомогти і посприяти, використовуючи наші можливості, аби створити Узбецький національний комітет Міжнародної торгової палати. Це дасть можливість країні долучитися в повному обсязі до здобутків міжнародної торгівлі за загальноприйнятими світовими правилами. Ця структура дає можливість роботи із Всесвітньою торговою організацією, Європейській економічній комісії, Всесвітній туристичній організації, робота в різноманітних міжнародних форумах, представництво країни в арбітражних судах, робота з 96 країнами які мають національні комітети. Ми все це пройшли з самого початку, і цього року виповнюється вже 20 років, як працює Український національний комітет. Ми дуже оптимістично дивимося на перспективу розвитку економічних взаємозв’язків з Узбекистаном. Аби вони не оживлювалися від форуму до форуму, маємо намір зробити його традиційним, думаю, слід постійно тримати під контролем, сприяти роботі всіх започаткованих проектів, підтримувати їх і підштовхувати. ІСС-Ukraine бере цей напрямок роботи під особистий патронат. І через рік, ми готові будемо звітувати про те, що було зроблене. Ми маємо для цього всі можливості, як кваліфікованих високопрофесійних кадрів, так і зароблений роками авторитет. В кількох словах що в активі Українського національного комітету. На його базі відкрито європейське представництво державно-приватного партнерства, створена представництво Міжнародної туристичної асоціації, штаб квартира якої розташована в Мадриді. На базі  ІСС-Ukraine працює представництво BASCAP, відкрито представництво Лондонського бюро протидії економічним злочинам. Ми реалізували окремий проект – Відкрите вікно – Єдине рішення. Ним охоплені всі порти України, що дозволило спростити і скоротити терміни оформлення вантажів. Всі папери віддаються в одне вікно, і через певний час, чітко регламентований, вам повертають їх вже з повним пактом оформлень. Наш Віце-президент обраний Віце-президентом міжнародної федерації експедиторів FIATA. Тобто механізмів, аби пожвавити торгово економічні відносини у нас достатньо. Головне прохання, щоб і від бізнесу виходила ініціатива. Але знаючи посла республіки Узбекистан (Алішер Абдуалієв), він не залишить нас в спокої, а значить через рік будуть конкретні справи, про які можна буде прозвітувати.  

З метою впровадження вимог Закону України «Про енергетичну ефективність будівель» в частині підготовки енергоменеджерів та сертифікованих енергоаудиторів, підвищення їх кваліфікації, демонстрації сучасного обладнання та технологій з енергоефективності в Київському національному університеті технологій та дизайну створено освітньо-науковий Центр енергоефективності, відкриття якого відбулось 7 червня 2018 року.

Центр стане практичною базою для підготовки енергоменеджерів та сертифікованих енергоаудиторів, підвищення їх кваліфікації, демонстрації сучасного обладнання і технологій з енергоефективності.

Основні напрями роботи Центру:

• удосконалення освітнього процесу підготовки енергоменеджерів за програмами підготовки бакалаврів та магістрів у реальних умовах набуття практичних компетенцій;
• досягнення кращих результатів енергоощадності шляхом  застосування обладнання та технологій передових вітчизняних та зарубіжних компаній;
• спільне виконання науково-дослідних робіт прикладного характеру в інтересах підприємств галузі.

Також передбачено проведення навчальних курсів енергоаудиторів, науково-технічних заходів, стажувань і підвищення кваліфікації, акцій та ініціатив, надання консультацій, розробка готових проектних рішень у сфері енергоефективності для приватних домогосподарств, ОСББ, промислових об’єктів, а також використання відновлюваних джерел енергії.

Фундаторами Центру енергоефективності на засадах державно-приватного партнерства стали партнери університету, представники бізнесу, а саме 18 підприємств: «Herz», «ProEnergy», «Сонет», ПП «Аванте», «Вайллант», «Семпал», «Glas Trösch Group», «Grundfos»,  ТОВ «Енергопро», ТОВ «Бауміт Україна», «Екокольт», «Ceresit», «ВЕНТС», «VEKA Україна», «ПРАНА», «БРУНАТА», «АУСТРОІЗОЛ», «КАН» які створили експозиційні зони з понад 50 діючими установками, стендами та експонатами. 

Захід відбувся за підтримки:

• проекту “Реформа сектору енергоефективності”, що виконується німецьким товариством міжнародного співробітництва в Україні «GIZ» (Energy Efficiency Projects);
• проекту ПРООН «Усунення перепон для залучення інвестицій у підвищення енергоефективності громадських будівель у малих і середніх містах України на основі моделі ЕСКО»;
• Державного агентства з енергоефективності та енергозбереження України;
• Міністерства освіти та науки України.

З вітальним словом до гостей звернувся ректор Київського національного університету технологій та дизайну Іван Грищенко, який висловився про важливість формування свідомості та проектної діяльності у сфері енергоефективності для університету та країни в цілому.

Віце-президент UCC Ukraine Олена Подолєва  взяла участь у нараді, присвяченої актуальним питанням гендерної політики  під головуванням віце-Премьер-міністра України з питань європейської та євроатлантичної інтеграції Іванни Климпуш-Цинцадзе. У нараді взяли участь  Урядова уповноважена з питань гендерної політики Катерина Левченко та Урядова уповноважена з прав осіб з інвалідність Раїса Парасюк. На нараді було розглянуто широке коло питань, включаючи проблему забезпечення гендерної рівності у законодавчий та виконавчий гілках влади, а також у громадському суспільстві та у бізнесі. Було розглянути шляхи реалізації проблеми забезпечення гендерної рівності, починаючі від удосконалення законодавчої бази до розробки і впровадження ряду загальнодержавних програм.

Представництво Міжнародної торгової палати в Україні (ICC-Ukraine) спільно з Таврійським національним університетом імені Вернадського заснують міжнародний Центр дистанційного навчання та обміну студентами.

Підписання меморандуму відбулося 7 червня в Національному інформаційному агентстві “Укрінформ” за участю президента ICC-Ukraine Володимира Щелкунова та в.о. ректора Таврійського національного університету Володимира Казаріна, повідомляє кореспондент агентства.

“Ми зацікавлені у подальшому поглибленні співпраці з Таврійським національним університетом. Тому що це, на мій погляд, прогресивний і сучасний університет. Цікаво те, що в Україні буде вперше відкрито Центр академії ICC Міжнародної торгової палати, офіс якої знаходиться в Парижі та Малайзії. Ми хочемо спланувати таку роботу, щоб на базі Таврійського університету у співпраці з вузами Китаю, Фінляндії і Норвегії, які вийшли з пропозиціями, створити центр, який би займався питанням дистанційного навчання, питанням обміну інформацією, програмами, а також студентами”, – зазначив Щелкунов.

Він висловив сподівання, що центр буде створено впродовж двох-трьох місяців, і він почне працювати. “ICC зацікавлена, щоб в Україні було створено представництво  на такому рівні”, – зауважив Щелкунов.

За його словами, також розглядаються пропозиції співпраці з ВНЗ Узбекистану і Казахстану та інших країн пострадянського простору.

В.о. ректора Таврійського національного університету Володимир Казарін у свою чергу зазначив, що авторитет Міжнародної торгової палати прокладає додаткові шляхи для налагодження зв’язків у сфері освіти і науки.

“Від цього виграє промисловість, освіта, економіка країни та її державні інтереси. Створення Міжнародного державного консорціуму з нашими партнерами в 21 столітті є необхідною умовою успіху української освіти. Україна має зайняти одне з провідних місць у цій сфері на сучасному євразійському просторі”, – наголосив Казарін.

Він зауважив, що сьогодні, за різними оцінками, тільки у Польщі навчається від 60 до 120 тис. українських студентів.

“Така ситуація має носити тимчасовий характер. Ми маємо перебудувати навчання таким чином, щоб українські студенти й студенти зарубіжних країн усвідомлювали, що в Україні з її значними науковими традиціями, науковим потенціалом, розвиненою Академією наук, гідною системою вузів різного профіля можна отримати сучасну міжнародну освіту. І Україна виграє від того, що отримає такий статус”, – наголосив в.о. ректора нацуніверситету.

Казарін наголосив, що Таврійський національний університет готує фахівців з широкого спектру спеціальностей: фізико-математичних, географічної, філософської, філологічної тощо.

“Ми також вже говорили про підключення трьох-чотирьох грантових програм для подальшого розвитку цього логістичного центру”, – додав Щелкунов.

Як повідомив очільник Міжнародної торгової палати в Україні, для координації роботи Центру буде призначено спеціального віце-президента.

 Міжнародна торгова палата (МТП) International Chamber of Commerce (ICC) – світова організація бізнесу, яка має на меті підтримку й розвиток міжнародної торгівлі й глобалізації. Членами МТП є понад 6,5 мільйонів компаній, бізнес-асоціацій та торгово-промислових палат світу. МТП має національні комітети у 91 країні світу.

Таврійський національний університет імені В. І. Вернадського – вищий навчальний заклад IV рівня акредитації в Україні, до 2014 р. розташовувався у місті Сімферополь в Автономній Республіці Крим. З кінця 2015 р. поновив свою роботу в м. Києві

В Києві сьогодні відбувся четвертий форум культурної дипломатіі України,де вперше було разом презентовано український інститут та український культурний фонд.
Відкрив форум начальник управління публічної дипломатіі МЗС України Анатолій Соловей «Культурний спадок це поширення позитивного іміджу України та елемент нашої Європейської ідентичності».
У форумі взяли участь та виступили :Ганна Гопко Народний депутат України,Посол Бельгії в Україні Люк Якобс,
Оксана Забужко письменниця ,Олександр Сушко,Виконавчий директор Міжнародного фонду «Відродження».
Юлія Федів,виконавчий директор Українського культурного фонду ,керівник Національного бюро програми. ЄС Креативна Європа».Посол США в Україні. 
Беата Кохлер,директоk “Goethe-Institut в Україні»,Matthew Armin ,директор французького інституту в Україні.
Короткі меседжі з форуму: «Спадщина узаконює нас в світі. Ми досі не склали нашої власної історії.
Культурна дипломатія це добра воля, яка позиціонує країну .Потрібно адаптувати та донести наш меседж до європейської аудиторіі.
Збереження національної спадщини питання нашої національної безпеки.