Як сім дочок Саватія Гуски жениху «дякували» і від революції тікали
Вбивали мух та комарів, проживали страхи перед більшовицькими змінами – підселення квартиранта, який три дні мовчить, комтруд — орган, що завжди ворушиться, пильнує, не спить. А ще для схову закопали в льох свиню Маргариту, яка голосно там рохкає, зробили дірочку в дверях, щоб підглядати за мовчазним квартирантом і, навіть, втекли на безлюдний острів, щоб заховатись від остогидлої революції.
Завершився XV Всеукраїнський фестиваль «Тернопільські театральні вечори. Дебют». Голова журі Федір Стригун охарактеризував його, як крик жіночої душі і звіт столичних театрів. Дипломів першого ступеня не присудили нікому.
Перформас перед виставою та в антакті влаштували актриси Київської Незалежної творчої майстерні «сІнемАтографЬ» у Тернопільському академічному обласному театрі актора і ляльки 24 вересня. Спочатку на сцені сиділа дівчина (Вікторія Приліпко), що грала роль Ганни – матері Гната, безперервно наспівуючи врівголоса пісню «Ой чий то кінь стоїть», наче якусь мантру. Під час антракту на сцену вийшли всі актриси, імітуючи прання білизни на річці.
Кохання і зрада, любов і ненависть, щастя і горе, внутрішні ангели і демони – усе це вмістилось у сюжеті пристрасного твору Івана Франка «Украдене щастя». Саме цю драму, поставлену народним артистом України Федором Стригуном, 23 вересня привезли на фестиваль «Тернопільські театральні вечори. Дебют» актори Національного академічного українського драматичного театру ім. М. Заньковецької (м. Львів).
Ніжно-романтичний вальс на фоні морського прибою, чуттєво-пристрасне танго на фоні золотого листопаду, вишукане й елегантне вбрання головних героїнь, філігранна акторська майстерність та щемливо-зворушлива історія, що зачепила глядачів за живе. Таку love-story з антрактом «Сяй, мій божевільний діаманте!» у постановці режисера Володимира Савінова за мотивами п’єси відомого сценариста і продюсера Айвона Менчелла «Бабине літо» представили 22 вересня актори Чернівецького академічного обласного українськогго музично-драматичного театру ім. О. Кобилянської на фестивалі «Тернопільські театральні вечори. Дебют».
Суміш кольорів, різнобарв’я жіночих характерів і палітра темпераментів від юності до глибокої старості – усе це було у живій історії «Кольори», яку 21вересня запропонували до уваги тернополян актриси столичного театру «Золоті ворота». Виставу за п’єсою Павла Ар’є у постановці режесерки Влади Бєлозоренко показали на XV Всеукраїнському фестивалі «Тернопільські театральні вечори. Дебют».
Прем'єру казки про мамине благословення «Василина» показали тернопільським дітлахам та їхнім батькам актори Тернопільського академічного обласного театру актора і ляльки 21 вересня на фестивалі «Тернопільські театральні вечори. Дебют». Це робота запрошених з Харківського театру ляльок режисера Оксани Дмитрієвої та художниці Наталії Денисової. У ролях – Ольга Водюк (Мати), Тетяна Кошильовська (Василина), Любов Сорока (Мачуха, Баба Яга), Євгенія Ішутіна-Дробей (перша Донька Мачухи), Ірина Бугайченко (друга Донька Мачухи).
Як жінки, перевтілившись на чоловіків, одягали сімейні труси, пили кров, чухали «яйця», імітували секс і розповідали про свої стосунки з протилежною статтю, показали у середу, 20 вересня, на сцені драмтеатру. Провокативну виставу про жінок «Бути знизу» зіграли три актриси Дикого театру: театру, що провокує (м. Київ) в рамках XV Всеукраїнського фестивалю «Тернопільські театральні вечори. Дебют».
Особливий єврейський гумор, вражаюча «мудрість» хелемських мудреців, їхнє грошолюбство, абсурдні ситуації – усе це 20 вересня старанно зіграли актори театральної студії «ВІК» Києво-Могилянського театрального центру «Пасіка» на Малій сцені драмтеатру. Анекдот з антрактом М. Гершензона показали в рамках XV Всеукраїнського фестивалю «Тернопільські театральні вечори. Дебют».
Пляж, оголений Бруно, який переодягається в плавки прямо на сцені, роздратована Єва, що вривається в його життя, мов торнадо, з реплікою: «Ви що хочете мене зґвалтувати?». А потім – шквал непередбачуваних подій: Єва побила новенький автомобіль Бруно, що був припаркований за поворотом, потім обоє героїв потрапити в ДТП зі смертельними наслідками.
Вбивали мух та комарів, проживали страхи перед більшовицькими змінами – підселення квартиранта, який три дні мовчить, комтруд — орган, що завжди ворушиться, пильнує, не спить. А ще для схову закопали в льох свиню Маргариту, яка голосно там рохкає, зробили дірочку в дверях, щоб підглядати за мовчазним квартирантом і, навіть, втекли на безлюдний острів, щоб заховатись від остогидлої революції.