«Європейська нотка»

Не знаючи «конвенційних та адмінакордів», професійної «перепустки» до суду не отримаєш

Незважаючи на те що за вікном спекотне літо і багато хто йде у відпустку, в обителях Феміди кипить робота. Декому із законників навіть не вистачає часу приїхати в столицю для отримання чергового кваліфкласу. Так, більшість претендентів не з’явилися на засідання Кваліфікаційної комісії суддів адміністративних судів. Натомість вони повідомили, що в день проведення зібрання — 14 червня — розглядатимуть справи.

Професійне зростання

Голова Запорізького окружного адмінсуду Олег Прудивус повідомив, що в них накопичилося дуже багато справ, тому троє його колег — Олександр Прасов, Дмитро Татаринов та Олеся Артоуз — не змогли прибути в Київ. Ці судді були призначені на посади в грудні минулого року і претендували на отримання «початкового» класу — п’ятого.
Представниця Київського окружного адмінсуду Віра Спиридонова указом Президента від 29.12.2009 була направлена до лав Феміди. У матеріалах справи зазначалося про присвоєння їй IV класу без дотримання встановленої послідовності. У п.5 ст.89 закону про судоустрій зазначається, що «з урахуванням досвіду роботи та професійного рівня судді допускається підвищення кваліфікаційного класу без додержання встановленої послідовності, але не більш як на два кваліфікаційні класи».
В.Спиридонова повідомила, що за час перебування на посаді розглянула 270 справ. Члени ККСАС порадились і вирішили «не перестрибувати» через клас і присвоїти судді п’ятий. А взагалі на засіданні 21 служитель Феміди отримав кваліфікаційне підвищення.

Вінницькі першопрохідці

Місяць тому в складі ККСАС відбулися зміни: замість Валерія Євдокимова за квотою Мін’юсту була призначена Вікторія Бісик. Цього разу також не обійшлося без ротацій: уповноваженого ВР з прав людини тепер представлятиме не Людмила Малинникова, а Ніна Фадєєва. Вона внесла в засідання «європейську нотку»: запитувала про Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод, рішення Європейського суду з прав людини. Це трохи урізноманітнило запитання.
Та все ж, екзаменуючи чотирьох кандидатів на посади служителів Феміди до Вінницького апеляційного адмінсуду, більше уваги приділялося питанням оскарження рішень судів першої інстанції. Віктор Гонтарук, Жанна Мельник-Томенко, Тетяна Сапальова та Володимир Сторчак — представники Вінницького окружного адмінсуду. ККСАС мала ж надати рекомендації для призначення їх у межах 5-річного строку до другої інстанції.
Нагадаємо, що указом Президента від 16.10.2008 «Про вдосконалення мережі адміністративних судів України» з метою забезпечення реалізації громадянами конституційного права на вільний доступ до правосуддя, «наближеності місцевих і апеляційних адміністративних судів до людини» передбачалося з 1 березня 2009 р. утворити Вінницький (у складі 42 суддів) та Житомирський (38 осіб) апеляційні адмінсуди.
Це мало б розвантажити Київський та Львівський апеляційні адмінсуди. Однак поки що задум півторарічної давнини не вдалося втілити в життя. Охочих працювати в згаданих обителях Феміди вже чимало.

«Переглядові» нюанси

У В.Гонтарука запитали про строки апеляційного оскарження. Він відповів, що заява про апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції подається протягом 10 днів з дня її проголошення, а заява про оскарження ухвали — протягом 5 -ти. Комісія не дала завершити вінницькому служителю Феміди відповідь, адже переконалася в його обізнаності.
У нього ще поцікавилися, які є вимоги до заяви про апеляційне оскарження. Суддя зауважив, що такий документ подається в письмовій формі, у ньому зазначаються: найменування суду, до якого подається заява; ім’я, поштова адреса особи. Комісії знову довелося зупиняти В.Гонтарука і виносити вердикт за впевнені відповіді, досконале знання КАС — «рекомендований».
Ж.Мельник-Томенко, яка є членом ККСАС, комісія вирішила не екзаменувати й одноголосно підтримала її кандидатуру. Т.Сапальова витягла білет з питаннями права на апеляційне оскарження та приєднання до апеляційної скарги.
Вінницька суддя розповіла основні положення стст.185 та 192 КАС. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, а також особи, котрі не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси чи обов’язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку постанови першої інстанції повністю або частково. Також згадані вище особи в будь-який час до закінчення апеляційного розгляду мають право приєднатися до апеляційної скарги, підтримавши її вимоги.
Комісія оцінила знання Т.Сапальової та надала їй рекомендацію. Четвертий служитель Феміди з Вінниччини, В.Сторчак, не дуже впевнено відповідав на поставлені запитання. Н.Фадєєва зауважила, що він не знає повноважень судді апеляційної інстанції, і наполягла на обговоренні кандидатури за зачиненими дверима. Однак більшістю голосів ККСАС вирішила надати В.Сторчаку рекомендацію.
Загалом судді показали блискучі знання гл.1 розд.IV «Перегляд судових рішень» КАС. Без вагань розповідали і про підготовку справи до апеляційного розгляду, і про межі перегляду рішень судом другої інстанції, і про підстави для зміни рішення суду першої інстанції.

Амбіції для Феміди

А от Людмилі Руденко не пощастило скласти іспит і потрапити до Сумського окружного адмінсуду. Вона в 25 років була призначена на посаду судді, пропрацювала лише 2 роки. Після 25-річної перерви вирішила повернутися до лав Феміди, але не впоралась із поставленими запитаннями.
Також комісія підбирала кандидатів до Вінницького та Сумського окружних адмінсудів. Після професійного блоку питань претендентові до вінницької обителі Феміди Олександрові Базову довелося поділитися з членами комісії й особистим.
«Ви сьогодні працевлаштовані, заробляєте трохи більше, ніж суддя. Що ж вас вабить до суду? Тим більше, потрібно буде залишити Київ», — поцікавилася Н.Фадєєва. Кандидат відповів: «Це особисті амбіції. Я хочу брати участь у розбудові правової держави». Тоді Н.Фадєєва запитала про сімейний стан О.Базова. «Неодружений», — повідомив він. Питань ні професійного, ні особистого характеру в присутніх більше не виникло, тому вирішили голосувати: О.Базов склав кваліфікаційний іспит.

Європейська заковика

Проте доля не усміхнулася кандидатові до Вінницького окружного адмінсуду Олександрові Герману. «Що таке верховенство права?» — запитала Н.Фадєєва. Претендент відповів: це коли права людини є найвищою цінністю в державі. О.Германа попросили назвати принципи адміністративного судочинства. Він згадав лише верховенство права, гласність та змагальність сторін (в ст.7 КАС їх 7. — Прим. ред.).
«Коли Україною була ратифікована Конвенція про захист прав людини і основоположних свобод?» — запитала Н.Фадєєва. О.Герман відповів, що в 1993 та 1997 рр. «Невже їх дві?» — здивувався голова ККСАС Олег Сергейчук. Кандидат заперечив, але пояснити нічого не зміг.
Н.Фадєєва вирішила і далі проводити екзамен у «європейському руслі»: «Рішення Європейського суду обов’язкові для виконання на території України? Яким законом чи його нормою регламентується порядок їх виконання?» «У кодексі це вказується», — все, що сказав О.Герман. Вердикт комісії був невтішним: не склав іспит.
Ще один претендент до Вінницького окружного адмінсуду, Костянтин Годун, пригадав, що конвенція була ратифікована в 1997 р. Однак комісію не задовольнив його рівень знань положень КАС. Тому К.Годуну також не вдалося скласти іспит.
Деякі кандидати знали про закон «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», прийнятий у 2006 р., яким так цікавилася Н.Фадєєва. Розповідали і про зміст резолютивної частини рішень Євросуду. Та, на жаль, не всім вистачило знань, аби подолати кваліфікаційний бар’єр.

Марина ЗАКАБЛУК