Номер стенду: B3.25

Зімбардо Ф. Ефект Люцифера. Чому хороші люди роблять жахливі вчинки / Філіп Зімбардо ; переклад з англ. Любомира Шерстюка. – Київ : Yakaboo Publishing, 2017. – 560 с.

У 1971 році в Стенфордському університеті було проведено тюремний експеримент, що увійшов в історію соціальної психології. Під керівництвом професора Зімбардо протягом двох тижнів добровольці, набрані за оголошенням в газеті, повинні були симулювати перебування у в’язниці. Випадок поділив 24 людину на охоронців та ув’язнених. Перебіг експерименту з бунтами, садистським поводженням охоронців по відношенню до «арештантів», продемонстрував, як змінюється поведінка людини під впливом ситуації. Коли 2003 року у в’язниці Абу-Грейб виник скандал, спричинений знущаннями над ув’язненими, Зімбардо увійшов до слідчої комісії та був захисником одного з наглядачів, вважаючи, що необхідно виправляти системні помилки у функціонуванні тюремних закладів, ніж шукати цапів-відбувайлів.

 Ідея, що хороших і поганих людей розділяє нездоланна прірва, є джерелом комфорту — принаймні з двох причин. По-перше: вона породжує есенціалістичну бінарну логіку, згідно з якою Зло — це окрема сутність. Зазвичай ми сприймаємо Зло як певну якість, яка притаманна з народження одним людям і не притаманна іншим узагалі. Погане насіння в контексті розгортання доль неодмінно дає погані плоди. Ми визначаємо зло, вказуючи на дійсно жорстоких тиранів нашої епохи — Гітлера, Сталіна, Пол Пота, Іді Аміна, Саддама Хуссейна та інших політичних лідерів, які організовували масові вбивства…Окрім цього, дихотомія добро / зло знімає відповідальність із «хороших людей». Вони можуть навіть дозволити собі не задумуватись над тим, що також можуть сприяти створенню або існуванню умов, які призводять до правопорушень, злочинів, вандалізму, приниження, залякувань, зґвалтувань, тортур, терору та насильства.