Маршрут іноземних гостей, які відвідують Індію з офі­ційними візитами, давно відомий: переговори в Нью-Делі, відвідування “Черво­ного форту” і обов’язкова поїзд­ка до Агри, де гості та господарі разом фотографуються на тлі Тадж-Махалу. Але українські політичні лідери тут гості поки нечасті. В архіві Президента України Петра Порошенка не­має фотографії на тлі легендар­ного мавзолею епохи Великих Моголів. Але уряд і бізнес вже почали відновлювати зв’язки з Індією. Восени країну відвіда­ла перша торгова місія пред­ставників Міністерства еко­номічного розвитку і торгівлі, Офісу з просування експорту (Export Promotion Office) та українських компаній, після чого Наталія Микольська, за­ступник міністра економічного розвитку і торгівлі — Торговий представник України, написала у себе в блозі: “Ринок Індії наш. Експортуйте... Зараз економіка Індії розвивається, модернізу­ються її енергетичний комплекс, аерокосмічна сфера, транспорт­на інфраструктура, відбувається активний розвиток індійської інформаційно-комунікаційної сфери, фармацевтики, військо­вого сектора. ВВП Індії в 2016 р. склав $2,3 трлн з ростом у 8,6%. Індія — третя за величиною економіка світу за показниками паритету купівельної спромож­ності. А ще це величезний спо­живчий ринок з населенням в більш ніж 1,3 млрд людей. Індія в 2016 р. імпортувала товарів і послуг на $356,7 млрд”.

Спадщина минулого

Дружба Індії з СРСР в 1950- 1980 рр. завжди мала політичне забарвлення: недавня колонія провадила антиколоніальну й антиімперіалістичну політи­ку, що зближувало її з СРСР. Радянські фахівці будували тут електростанції, заводи, мета­лургійні комбінати в Бхілаї та Бокаро. Але основним товаром було озброєння — індійська ар­мія на 70% була оснащена радян­ською зброєю. В країні з’явилися заводи з виробництва запчастин до радянських танків і літаків, будувалися за ліцензією літаки МіГ. В обмін на танки і літаки Індія поставляла в СРСР товари широкого вжитку, чай, рис, ліки. Власне, радянська спадщина дозволила таким державним підприємствам, як “Антонов” і “Спецтехноекспорт”, побудувати партнерські відносини з Індією, у рамках яких Україна експор­тувала літаки, запчастини до них, а також проводила ремонт і модернізацію авіаційної техніки. Українці навчали індійських фахівців, готували нові технічні кадри й пілотів. Саме на ви­ставці Aero-India 2017 “Анто­нов” представив проект нового транспортного Ан-132 вантажопідйомністю 9,2 т і транспортно­го Ан-172 вантажопідйомністю 16 т. Спеціально для індійських партнерів був запропонований спільний проект створення тре­нажера для легкого транспорт­ного Ан-32RE індійських ВПС. Примітно, що в 2009 р. сторони уклали один з наймасштабніших двосторонніх контрактів приблизно на $400 млн, який перед­бачає ремонт і модернізацію 105 Ан-32 індійських ВПС.

Але як Київ, так і Делі роз­раховують на ширше торгове співробітництво — на близькість не тільки економічних, а й полі­тичних інтересів. Останні кілька років індійсько-українське співробітництво було не таким активним через проблеми в Донбасі та Криму. Ще однією з причин повільних дипломатич­них відносин є військові зв’язки України з Пакистаном, через які Індія не може вибудувати чітку лінію двосторонніх зв’язків. Хоча Петро Порошенко вже запросив президента Індії Рама Натха Ковінда відвідати Україну з офіційним візитом і розпочати політичний і економічний діа­лог між Україною і Республікою Індія на всіх рівнях.

За словами міжнародного консультанта Володимира Ніколенка, для України Індія була і залишається стратегічно важливим партнером. Раціо­нальне ведення дипломатичних і торгово-економічних відносин як між державами, так і між приватними підприємствами буде перспективним і, можливо, перетвориться на довгострокове і вигідне для обох сторін співро­бітництво.

Експортні можливості

У географічній структурі українського експорту за під­сумками першого півріччя 2017 р. Індія займає 4-е місце (у 2016 р. — 5-е місце) з част­кою 5,5% у загальному експорті України. В 2016 р. експорт товарів і послуг з України в Індію збільшився на 31,4%, до $2 млрд. За січень — червень 2017 р. обсяг експорту склав $1,4 млрд, що на 38,5% біль­ше, ніж за аналогічний період 2016 р. Окремо обсяг експорту товарів за січень — червень склав $1,1 млрд, збільшившись на 45,5%, або на $356 млн. Вод­ночас товарообіг Індії зі США або Європою в кілька десятків разів більше. Захід в Делі давно розглядали як перспективного економічного партнера: вну­трішній ринок Індії є зіставним з ринком усіх країн ЄС разом узятих. В країні швидкими темпами зростає середній клас, орієнтований на західний стиль життя, фахівці індійської комп’ютерної галузі завоювали визнання в світі. Європа, Япо­нія, США активно інвестують в розвиток індійських інформа­ційних технологій.

Основою торгівлі з Україною, як і раніше, є соняшникова олія. Це майже 70% всього українсько­го експорту в Індію, в грошовому вираженні це складає $800 млн. Також Україна експортує на індійський ринок пшеницю, на яку в структурі експорту припадає 16% (на $179 млн), макуху — 2% (на $21 млн). Серед інших позицій нашого експорту можна відзначити овочі, бобові, кукурудзу та соєву олію, продукцію машинобуду­вання — турбореактивні двигуни, прокатні стани. А також продук­цію металургії, титан і хімічну продукцію, глини.

Але, як зауважила Наталія Микольська, важливо, що в експорті товарів з України в Індію в першому півріччі 2017 р. з’явилися 63 нові товарні по­зиції, серед яких, наприклад, аміак, ткацькі верстати, електроосвітлювальне устаткування. Саме тому в Експортній стра­тегії України на 2017-2021 рр. Індія визначена одним з пріори­тетних напрямків. Адже ця кра­їна входить в десятку економік світу, займає 3-е місце за рівнем абсолютного зростання, 5-е місце за рівнем середнього зростання українського експорту товарів протягом 2014-2016 рр. і 2-е міс­це за потенціалом споживання харчових продуктів.

Втім, індійські промисловці, зі свого боку, також тиснуть на уряд Нарендри Моді з метою розширення переліку індій­ських товарів, що поставляються в Україну. На думку індійських промисловців, в Україні мало знають про те, що вони можуть запропонувати українським підприємцям, крім чаю, ліків і рису. Індійські фірми тиснуть на свій уряд, щоб він допоміг їм вийти на український ринок і подолати стереотипи щодо індійської економіки.

Хоча перелік імпортованих індійських товарів насправді набагато ширший. Зараз Україна імпортує з Індії фармацевтичну продукцію, органічні хімічні сполуки, пластмаси та полімерні матеріали, чорні метали та ви­роби з них, тютюн та промислові замінники тютюну.

Так чи інакше, але останні два роки наш товарообіг з Індією приростає, причому чималу частку в ньому складають так звані товари з високою доданою вартістю, зокрема високотехно­логічні.

Експерти українського Офісу з просування експорту, виходя­чи з індексу порівняльних пере­ваг, обсягу експорту з України в Індію, загального обсягу імпорту Індії, а також загального і потен­ційного обсягу експорту України і динаміки світового імпорту, визначили найбільш перспек­тивні товари. Серед них — горох, горіхи, пшениця, масло різних видів, глини, меблі та продукти з деревини, металопродукція, продукція енергетичного маши­нобудування і суднобудування. Також існує великий потенціал для виходу на індійський ринок в середньостроковій перспективі української харчової продукції.

Індійських інвесторів дуже приваблює перспектива вирощу­вання в Україні бобових куль­тур, які є невід’ємною частиною щоденного раціону середньоста­тистичного індійця. Але укра­їнські представники АПК поки готові лише тестувати можливі угоди, оскільки бобові непри­датні для ґрунту нашої країни і погіршують якість чорнозему. Тому багато представників аграрної сфери України і не по­годжуються на подібні пропози­ції. Якщо говорити про експорт сільськогосподарської техніки, то Індія в ній потреби не має, адже сама виробляє велику кількість тракторів і машин. До того ж ін­дійська модель ведення сільсько­го господарства відрізняється від української, оскільки розміри земельних ділянок там набагато менші, ніж в Україні, відповідно, різняться і розміри техніки.

Якщо говорити про послу­ги, то за підсумками першого півріччя 2017 р. український екс­порт склав $31,7 млн і збільшив­ся в порівнянні з аналогічним періодом 2016 р. на 11,7%. Це послуги з ремонту та технічного обслуговування — 49,4% загаль­ного експорту послуг в Індії, по­слуги, пов’язані з подорожами, — 32,4%, ділові послуги — 13,2%.

Make in India

В цілому, Індія намагається уста­лити своє становище в світі й усіма способами підняти еко­номіку країни. Тому в останні кілька років індійці намагаються запустити у себе якомога біль­ше масштабних виробництв. Державна ініціатива “Make in India”, реалізація якої почалась в 2014 р. з подачі прем’єр-міністра Нарендра Моді, стала справжнім проривом для індійської про­мисловості й економіки в цілому. Її головна мета — перетворення Індії в світовій виробничий центр, залучення капіталовкла­день і технологічних інвестицій, створення нових робочих місць, підвищення кваліфікації в 25 секторах економіки, а також впровадження високих стандар­тів якості. Іноземні компанії без­посередньо інвестують в швидко зростаючі приватні індійські компанії, щоб скористатися пере­вагами дешевої заробітної платні та змінами бізнес-середовища Індії. Основні галузі економіки, в яких зацікавлені індійський уряд і підприємці, — виробництво автомобільних запчастин і висо­котехнологічного устаткування, авіація, хімічна та текстильна промисловість, будівництво доріг та залізничних з’єднань, перероб­ка харчових відходів, видобуток нафти і газу, управління інформа­ційними технологіями та бізнес-процесами, сфера біотехнологій. Оскільки закордонне фінансу­вання є дуже вигідним для Індії, вона надає спеціальні умови за­для спрощення робочого процесу: ліміт іноземних капіталів збіль­шений, заявку на оформлення ліцензії можна оформити онлайн, термін дії ліцензії збільшується до трьох років. В залізничному секторі Кабінет міністрів Індії дав добро на стовідсоткове фінансу­вання з-за кордону.

Результати “Make in India” більш ніж успішні. Вже в 2015 р. через прямі іноземні інвести­ції Індія залучила $63 млрд від США і КНР, уряд отримав величезну кількість пропозицій щодо модернізації виробництв і відкриття нових підприємств. Співпрацею з Індією зацікави­лися і такі невеликі держави, як Швеція, уряд якої налаштований перевести виробництво електро­ніки на індійські підприємства. При цьому інвестиції Швеції в проект оцінюються в $19 млрд.

В рамках цієї державної ініціативи в Індії постійно про­водяться бізнес-заходи, на яких іноземні підприємства пред­ставляють різні проекти двосто­роннього співробітництва. У них бере активну участь й Україна. Наприклад, 2017 р. компанія R&S Quantum, що займається виготовленням станцій швидкої зарядки електромобілів, під­писала меморандум про наміри будівництва заводу в Індії. Уго­да передбачає поставку україн­ських комплектуючих, транс­форматорів і ліцензію на збірку в Індії. Дане співробітництво вважається дуже перспектив­ним, адже українська сторона фінансує лише 10% від загально­го обсягу інвестицій, решту 90% — індійські партнери. Уряд Індії заборонив використовува­ти дизельні двигуни для тран­спорту, тому зарядні пристрої для електромобілів більш ніж доречні на великому ринку пів­денноазійської держави. Також керівник індійської компанії-партнера планує відправляти своїх співробітників на навчан­ня і підвищення кваліфікації в Україну. Представники R&S Quantum розказали БІЗНЕСу, що поки працюють в Індії через посередника — фахівця, який обслуговує іноземних клієнтів, оскільки процедура ведення бізнесу в Індії досить специфіч­на. Тому знайома з тамтешньою культурою людина, яка займаєть­ся правильним оформленням до­говорів, правовими питаннями, організацією і проведенням пере­говорів, дає поради та підказки з приводу виробництва, сировини тощо, просто необхідна.

Компанія “НВП “Радій” — ще один експортер, який мину­лого року представив в Індії свою продукцію — світлодіодні світильники. Наразі їхній товар вважається одним з кращих в Єв­ропі з точки зору співвідношення “ціна — якість”, і це не могли не помітити індійці, які схиляли компанію відкрити власне вироб­ництво в Індії. Але для “Радію” це виявилося невигідним, і єдина можлива пропозиція від нього — експорт готових виробів. Зараз українці обробляють запити своїх індійських колег.

Львівська компанія “Ензим” представила індійському ринку активні кормові дріжджі влас­ного виробництва та обговорила перспективи для розширення експорту. Йдеться про створення можливостей для експорту її продукції, передусім у чотирьох штатах: Карнатака, Тамілнад, Мадхья-Прадеш і Керала, з представниками яких і були проведені зустрічі. В цих штатах сконцентроване найбільше ви­робництво молока, птиці та яєць в країні. Карнатака — один з найбільших штатів, де зосеред­жено вирощування бройлерів і молочне виробництво. За словами представників компанії, головною умовою двостороннього співробітництва було формування тестової партії продукції, щоб виробники ви­пробували її і переконалися в якості, а вже після цього при­йняття рішення про промислову партію. У компанії говорять, що це вигідно для обох сторін. Передусім продукція “Ензиму” зараз затребувана в світі. Про­біотичні дріжджі — це добавка, яка дозволяє зменшити викорис­тання антибіотиків або зовсім відмовитися від них, скоротити ветеринарні витрати на ліку­вання і профілактику, а також збалансувати раціон харчування домашніх тварин. А в усьому світі в сфері тваринництва зараз існує тенденція до використання збалансованого харчування і відмови від антибіотиків. Це можливо тільки за умови забезпечення стійкого імунітету до інфекцій іншими засобами, в тому числі пробіотичними. Індії особливо цікава ця продук­ція, адже тут зосереджені вели­чезні обсяги молочного виробни­цтва і вирощування бройлерів.

Для “Ензиму” експорт в Індію вигідний з двох причин. По-перше, це розширення сфер діяльності компанії. Компанія виходить в нову частину світу з відносно новим для неї продук­том, виробництво якого почалося менше року тому. По-друге, по основній продукції — пекар­ським дріжджам — компанія поступається в логістиці китай­ським колегам, які експортують їх в Індію. А оскільки пробіотич­ні дріжджі набагато дорожчі, то логістика не так важлива.

За словами професора Уні­верситету Мумбаї Джайдіпа Сінгха, Індія шукає прагма­тичну складову двосторонніх відносин, і мова йде про те, щоб, не втрачаючи масштабності, зробити індійсько-українські проекти ефективними. І сфер їх реалізації багато: сфера високих технологій, авіабудування, атом­на енергетика, космічна промис­ловість. “По всіх цих напрямках Україна абсолютно конкуренто­спроможна, а співпраця з Індією підсилить лідерські позиції в світі. І в цьому, безумовно, не просто комерційна, а й страте­гічна віддача від двосторонньої співпраці”, — говорить Джай­діп Сінгх. Але без політичної підтримки показники нашого товарообігу, м’яко кажучи, не вражають. Втім, як і амбітні пла­ни його подвоєння. На цьому тлі деклароване партнерство двох країн виглядає радше колосом на глиняних ногах, ніж локо­мотивом торгових відносин, що дозволить швидко наростити екс­портні можливості двох країн.