шведські вікна
Може, тому що у Швеції я опинився в листопаді, коли рано вечоріє, а може, тому, що в інших країнах, де бував все по-іншому, але там я просто не звертав уваги на вікна. Ні в Америці, ні в Британії, ні в Європі, але тільки не у Швеції. Бо тут не звернути уваги на вікна просто неможливо, особливо, коли надворі темніє. Принаймні,...
Український прозаїк, журналіст, науковець, асистент кафедри журналістики ТНПУ. Лауреат Всеукраїнського конкурсу романів та кіносценаріїв «Коронація слова 2002», володар гран-прі і першої премії «Коронація слова 2003»
У березні зачитуюсь поезією Іздрика... Вживаюся у неї вже кілька дів і відчуваю, що це мені домогає зараз, як ніщо інше... Часом, як мій ранковий зелений чай, часом, як дзеркало, часом як спогад про те, що мало би бути, але так і не сталося, і може, навіть на щастя... Поетові рефлексії накладаються на власні, як це зазвичай...
З настанням весни, а особливо, коли на деревах і кущах з’явиться листя, чекай загострення і на фронті. Бо ж за “зеленкою” краще ховатися розвідувально-диверійним групам. Але, судячи з усього, пожвавлення диверсійної роботи росіяни планують не лише на лінії зіткнення на Донбасі, де й так майже щодня, на...
I хлопець знову заспівував, тихо, але гарно. Щось про молодече завзяття, Україну в серці, дівчину і калину, кров і любов... Це виходило у нього дуже натхненно, душевно й зворушливо. – Я такої і не чув, – сказав старий, коли малий закінчив співати. – Це ми в пластунах співали. – Слухай, а...
У Борщівці також є своє Загребелля, але там його називають коротше — “Загребля”, бо й воно менше, всього кілька хат за млином. На цьому схожіть із Тернополем і закінчується. Щоправда, є ще величезний став, майже такий, як тернопільський, проте до Борщівки він лише своїм тильним очеретяним боком. А ще Борщівку...
А мені вона подобається – гарненька така. Маю на увазі соціальну картку тернополянина, бо зручно, до того ж дешевше проїзд, якщо мова про громадський транспорт. Лише з поповненням виник ексцес, коли підвечір завітав під кіоск “Торгпреси” на Київській, що був у переліку, де можна це зробити. Але у тому...
Що побажати друзям та й собі у році, що настав? Звичайно, крім здоров’я, миру і здійснення всіх благих починань?.. Мабуть, того про що найчастіше забуваємо, або відкладаємо, чи просто руки не доходять. Якщо про забуваємо, то бажаю всім і собі частіше посміхатися і дякувати, просто і щиро, чи не дуже, але посмішка...
Цього разу — це два перельоти, з острова Готланд спершу на Скандинавський півострів — у Гетеборг, а потім уже на материк — у Варшаву. Ще під час посадки у Гетеборзі чоловік, що стоїть поряд в черзі і тримає в руці разом із посадковим талоном паспорт із рідною синьою обкладинкою, звертається до мене ламаною...
А ще з приємного для українського ока у Швеції – це кольори: блакитний і жовтий. Вони скрізь, від державного прапора, жовтого хреста на блакитному тлі, покажчиків на дорогах, комбінації кольорів підлоги й стін у фойе багатьох будинків і до найменших дрібничок, як от: ручки, стрічки, коробочки... А ще ж і море за ясної...
Може, тому що у Швеції я опинився в листопаді, коли рано вечоріє, а може, тому, що в інших країнах, де бував все по-іншому, але там я просто не звертав уваги на вікна. Ні в Америці, ні в Британії, ні в Європі, але тільки не у Швеції. Бо тут не звернути уваги на вікна просто неможливо, особливо, коли надворі темніє. Принаймні,...
Він з’явився тут років зо три тому, ще не у всіх квартирах вечорами світло, але вже здається, що він тут стояв завжди. Хоча ще недавно тут був пустир, чи то там чиїсь грядки, а тепер от цей будинок-красень. За його будівництвом мимохіть спостерігав, бо ж це у моєму районі, а тепер от... Перший поверх, зліва направо:...