В часи мерства Леоніда Черновецького Київрада масово роздавала столичну землю. У багатьох випадках ділянки отримували "свої" фірми та афільовані особи. Ці факти лягли в основу кримінальних проваджень, розслідування по яким тривають і досі, як у випадку народного депутата Олеся Довгого.
Така ситуація призвела до того, що вже станом на 2013-ий рік вільної землі у Києві майже не лишилося. Тож тепер забудовники змагаються за вже відведені ділянки.
Можливість використання ділянки для будівництва регулюється Генеральним планом міста. Простими словами — це велика карта, клаптики землі на якій розмальовані у різні кольори, кожен з яких означає цільове призначення.
Наразі місто живе за Генпланом-2020, проте він технічно та морально застарів, адже був ухвалений 16 років назад. В останні роки київська влада намагається прийняти новий документ, який регулюватиме розвиток міста до 2025-го року.
Співрозмовники INSIDER у депутатському корпусі стверджують, що до кінця поточного року це питання таки буде закрите. Однак наразі існує можливість обійти містобудівні обмеження Генплану через детальні плани територій (ДПТ).
Різночитання закону
Власне, ДПТ — це той документ, який, по суті, деталізує Генплан. За попередньою аналогією: потрібно обрати кольоровий клаптик на карті та укрупнити його до розміру кварталу.
Якщо мова йде про житлову забудову, то на отриманій детальній карті поруч із новими будинками необхідно запланувати дитячий садок, магазин, дорогу, трансформатор, каналізацію тощо.
Як правило, ДПТ розробляються на замовлення органу містобудування і архітектури для зміни функціонального призначення земельної ділянки, отримання містобудівних умов і обмежень (за відсутності зонінгу) та визначення параметрів забудови або розміщення будівель та споруд. Затверджує їх у випадку столиці Київська міська рада.
Така опція з‘явилася у 2011 році. Тоді команда колишнього віце-прем‘єр-міністра Сергія Тігіпка розробила законопроект "Про регулювання містобудівної діяльності". Із ним наразі склалася правова колізія.
Екс-заступник головного архітектора Києва Віктор Глеба каже, що закон зазначає, що порядок розроблення містобудівної документації регулюється наказом Мінрегіонбуду. За його словами, це відомство неодноразово зверталося до Київради із вимогою не змінювати цільове призначення територій.
"На жаль, суб’єкти містобудівної діяльності ігнорують ці правила, а сам закон не прописує механізми відповідальності за порушення містобудівної документації та не визначає пріоритетність розробок і затвердження громадою Генплану-зонінгу-ДПТ в умовах ринкових стосунків, децентралізації та відсутності контролюючих функцій у прокуратури та поліції", — уточнив експерт.
Натомість голова земельної комісії Київради Олександр Міщенко ("Солідарність") стверджує, що цей закон закріплює право визначати призначення території за міськрадою.
 |
| фото прес-служби КМДА |
"В законі чітко сказано, що орган місцевого самоврядування уточнює територію згідно ДПТ. Наступний момент: є рішення Ради стосовно того, щоби все шкідливе виробництво винести за межі міста Києва. В основному ДПТ стосуються цих територій", — пояснив Міщенко.
В свою чергу депутат від "Батьківщини" Ваган Товмасян переконаний, що ДПТ дозволяють Києву далі розвиватися в умовах ситуації, що склалася. Водночас він наполягає, що у кожному випадку необхідно насамперед прислухатися до думки місцевої громади.
"Що таке ДПТ? На сьогоднішній день, в умовах, коли влада не приймає новий Генплан, це один зі способів розвитку міста. Проте, коли його ухвалять, то будуть проблеми, бо ДПТ накладатимуться на Генплан і десь будуть протирічити одне одному", — пояснив депутат.
Хоча він не відкидає можливості зловживань з боку своїх колег на даному етапі. Мовляв, у коаліції сидить багато забудовників та їх лобістів.
Глеба додав, що профільна комісія Київради на половину складається з власників будівельних компаній, а в цілому третина депутатів Київради з усіх фракцій мають безпосереднє відношення до будівельного бізнесу.
Варто відзначити, що у голосуваннях за ДПТ останнім часом спостерігається стійка коаліція із фракцій "Солідарність", "Єдність" та частини "Батьківщини".
Сергій Гусовський із "Самопомочі" запевнив, що його фракція не голосує за ДПТ, бо чекає на обіцяний новий Генплан.
"Питання детальних планів територій це головна біль Києва сьогодні, бо при декларуванні того, що це якісний спосіб вирішення проблеми забудови, неможливо забезпечити дійсно комплексну забудову. Там малюють житлові будинки, соціальну і транспортну інфраструктуру, а зводять по факту тільки будинки — інше кидають", — каже депутат.
До своїх слів він наводить приклад території заводу "Галактон" у Дніпровському районі. Мовляв, там поруч із житловими будинками мали побудувати дитячий садок, замість цього зробили вбудоване приміщення.
"Стратегічно велика проблема, бо це клаптикова забудова, це як ромське покривало. Наразі ми не маємо жодної причини аби голосувати за ДПТ. Можуть бути винятки в ситуаціях як музей Героїв Небесної Сотні, але тоді потрібно дуже конкретно прописувати межі під конкретну задачу", — резюмує очільник фракції "Самопоміч"
Виселяй або узаконюй
Колишній заступник головного архітектора Києва вважає, що наразі ДПТ став інструментом корупції, оскільки розробляється не для "уточнення Генерального плану", а зовсім навпаки – для легалізації порушень при землевідведенні всупереч положенням Генплану.
"Наприклад, в Генплані міста територія має зелений колір "рекреаційного" призначення, або червоний колір "громадської забудови" чи може синьо-фіолетовий колір "комунально-складської" (промислової) зони, але ДПТ змінює функцію цієї території на житлову — тенденція Києва", — розповів Глеба.
Скандальна забудова на місці Сінного ринку (ЖК "Ярославів Град") вчиняється на території громадської забудови з кодами земельної ділянки 3.10 (для будівництва і експлуатації ринків). Будівництво ведеться у відповідності до незатвердженого ДПТ Шевченківського району, розробленого в 2003-2005 роках командою мера Києва Омельченка.
|
| Забудова під Сінним. Фото Лівого берега |
Лідер фракції "Свобода" в Київраді Юрій Сиротюк пояснив, що нині в Києві основне на чому заробляють — це земля і будівництво. На його думку наразі іде "будівельна лихоманка", про що свідчить кількість нерозкупленого житла в новобудовах.
"В Києві дуже багато незаконних забудов, найбільш кричущі — це забудови Войцеховського, вони існують без жодної документації, таких близько 70 об`єктів. Зараз вони намагаються поставити місто перед фактом: або зносити, але там є добросовісні власники, яких треба вигнати тоді на вулицю, або узаконити через ДПТ", — каже депутат.
За його словами, минулого року міськрада проголосувала з десяток детальних планів територій і всі вони пов`язані зі скандалами. До прикладу, біля заводу "Антонов" мають звести цілий мікрорайон.
"За ДПТ збільшується населення десь на 50 тисяч, жодної дороги, жодного дитячого садочка і школи, а у вас над головою буде злітати важкий транспортний літак децибели від якого загрожують життю людини", — розповів Сиротюк.
Також він наводить приклад ДПТ у Феофанії, коли для дороги до маєтку аграрного магната Юрія Косюка мають вирубати унікальну горіхову рощу.
Голова профільної комісії Олександр Міщенко розповів INSIDER, що цей детальний план території так і не був ухвалений, та називає подібні заяви свого колеги політичними маніпуляціями.
"Ми працюємо за Генпланом-2020, наразі його ніхто не скасовував. По-друге, жодне рішення суду не було винесене проти ДПТ. Навіть щодо Биковні — воно пройшло всі інстанції. Є цілком законна містобудівна документація", — додав він.
За його словами, найбільше кияни постраждали від забудов Анатолія Войцеховського, які якраз не мали жодних детальних планів територій.
Про одіозного забудовника згадав і депутат Товмасян, мовляв, за власні гроші наймав техніку для знесення будівництва ЖК "Маргарита" на своєму окрузі.
"Тепер з його сусідніх будинків люди просять допомогти ввести в експлуатацію, підключити комунікації і все інше. А нема детального плану території, треба розробляти. Місто розуміє, що таку будівлю зносити нереально і таких вже 43, тому це водночас незаконне, але і компромісне рішення", — переконує представник "Батьківщини".
У цьому питанні зі своїми опонентами сходиться і Сиротюк. Він вважає, що необхідно сформувати список недобросовісних забудовників і заборонити їм впроваджувати свої проекти.
"Наприклад, Войцеховський. Я вважаю, що при такому свинському ставленні до міста він не може отримати більше права на будь-яку забудову. Далі: "Укрбуд" Микитася, забудова Микільської Слобідки і не тільки. Це хамське ставлення до міста. Ти перейшов червону лінію і навіть якщо принесеш мільярди грошей — ми не будемо їх використовувати", — каже депутат і обіцяє звернення до НАБУ через виявлені факти порушень.
|
| Максим Микитась |
Віктор Глеба оцінює площу проблемних територій, які намагаються легалізувати через ДПТ у сотні гектарів. За його словами, численні звернення в правоохоронні органи нічого не дають – відписки про відсутність повноважень чи неможливість перевірок зводять нанівець всі "протестні рухи" активістів та громадських експертів.
У неофіційних розмовах депутати нарікають на відсутність у київського міського голови Віталія Кличка політичної волі. Мовляв, якби він сів на бульдозер та зніс, до прикладу, "будинок-монстр" на Нижньому Валу — ситуація змінилася би докорінно.