Путівник ФОП за Податковим кодексом

Податковий кодекс України – великий за обсягом документ, що складається не з однієї сотні сторінок. І цілком природно, що підприємці не обтяжують себе вивченням цього документа. Але час від часу виникає потреба дізнатися, де це написано?

Які податки я повинен сплачувати; який пункт дає право не сплачувати податок або надає пільгу; у який термін мені мали відповісти, видати довідку; скільки може тривати перевірка; чому розмір штрафу саме такий?..

Звісно, можна пошукати відповіді на ці запитання в Інтернеті або нашій газеті. Однак коли доводиться відстоювати свої права, посилання на пункти Закону дуже навіть допомагають. Тому пропонуємо своєрідний путівник фізичної особи – підприємця за розділами Податкового кодексу України.

Розділ I “Загальні положення”

У цьому розділі ПКУ міститься дуже цінне для підприємців положення (пп. 4.1.4 ст. 4) про презумпцію правомірності рішень платника податків, якщо норми закону або різних нормативних документів можна трактувати на користь як податкової, так і підприємця. Цитувати дослівно цей пункт доречно в спорах із податківцями – поясненнях до актів, апеляціях, судових позовах.

Якщо виникають спори з місцевими органами влади щодо встановлених ними ставок місцевих податків (наприклад, єдиного податку або податку на нерухомість), вивчіть ст. 12 ПКУ.

У ст. 14 ПКУ наведено визначення різних термінів для цілей податкового законодавства. Причому серед них багато таких, які ви в цьому документі не стали б шукати (алкогольні напої, заробітна плата, земельна ділянка, корисні копалини, житловий будинок, члени сім’ї тощо). І лише в разі, якщо в цій статті потрібний термін не згадується, можна користуватися визначеннями з інших законів.

Права платників податків перераховані в ст. 17 ПКУ, а податківців – у ст. 20.

Інші статті першого розділу підприємці використовують рідко.

Розділ II “Адміністрування податків, зборів, платежів”

З цього розділу можна дізнатися:

• як відбувається листування податківців із платниками податків (ст. 42);
• як функціонує електронний кабінет (ст. 42¹);
• умови повернення помилково сплачених грошей до бюджету (ст. 43);
• вимоги до наявності первинних документів та дії в разі їхньої втрати (ст. 44);
• порядок подання податкової звітності (ст. 49) та виправлення помилок у ній (ст. 50);
• правила отримання індивідуальних податкових консультацій (ст. 52);
• процедуру оскарження рішень податкових органів (ст. 56);
• порядок обліку фізосіб-підприємців в органах ДФС, унесення змін до облікових даних (ст. 66) та зняття з обліку (ст. 65–67);
• усе про порядок проведення перевірок (ст. 75–86);
• розміри штрафних санкцій за різні порушення податкового законодавства (ст. 117–127);
• як рахувати пеню (ст. 129).

Розділ IV “Податок на доходи фізичних осіб”

Цей розділ регулює порядок застосування підприємцями загальної системи оподаткування. Стаття 177 ПКУ – це “настільна книга” підприємця-загальносистемника.

Але назва цього розділу говорить сама за себе. Установлені ним норми важливі не лише для ФОП-загально­сис­темників, а й для всіх звичайних громадян. У ньому наведено докладний перелік доходів, які оподатковуються податком на доходи (ст. 164), і не менш докладний перелік того, що можна отримати без сплати податку (ст. 165). Тут можна прочитати, як отримати податкову знижку (на навчання, за іпотекою тощо) (ст. 166) або податкову соціальну пільгу за зарплатою (ст. 169).

Підприємці (зокрема й платники єдиного податку) керуються цим розділом під час нарахування податку на зарплату своїм працівникам і на винагороди за цивільно-правовими договорами. Саме тут прописано, що суб’єкти господарювання в разі виплати доходів вважаються податковими агентами, а також усі їхні обов’язки у зв’язку з цим.

Якщо ви орендуєте майно у фізособи, вивчіть п. 170.1 ст. 170 ПКУ; якщо продаєте нерухомість – ст. 172, а рухоме майно – ст. 173. Отримали спадок – читайте ст. 174.

Розділ V “Податок на додану вартість”

Якщо ви не є платником ПДВ, сміливо можете цей розділ пропустити, за винятком ст. 181, у якій зазначено, у яких випадках реєстрація платником ПДВ є обов’язковою.

Якщо ж ви вже платник ПДВ, вивчення цього розділу доручіть своєму бухгалтерові. Самостійно вести бізнес й одночасно адмініструвати ПДВ не вдасться.

Розділ VI “Акцизний податок”

Цей розділ треба читати тим, хто виробляє, експортує, увозить або продає в Україні підакцизні товари (алкогольні напої, тютюнові вироби, пальне, автомобілі тощо). Повний перелік підакцизних товарів наведено в ст. 215. Цей перелік треба знати платникам єдиного податку, тому що для них діяльність із підакцизними товарами заборонена (крім роздрібної торгівлі пивом, столовими винами та ПММ в ємностях до 20 л).

Розділ VIII “Екологічний податок”

Сплачувати екологічний податок зобов’язані підприємці (зокрема і єдинники), які здійснюють викиди забруднюючих речовин в атмосферу стаціонарними джерелами забруднення (наприклад, у разі використання для опалення котлів, що працюють на газі, дровах тощо), скиди забруднюючих речовин безпосередньо у водні об’єкти, розміщення відходів (облаштування звалищ), утворення радіоактивних відходів.

Розділ IX “Рентна плата”

Є кілька видів рентної плати залежно від виду діяльності:

1. за користування надрами для видобування корисних копалин (сплачують ФОП, які отримали спеціальний дозвіл на користування надрами);
2. за користування надрами в цілях, не пов’язаних з видобуванням корисних копалин (сплачують ФОП, які використовують підземні надра для витримки та зберігання винопродукції, для вирощування грибів, овочів, квітів та інших рослин, для зберігання харчових продуктів, промислових та інших товарів).
3. за користування радіочастотним ресурсом (сплачують ФОП, які отримали відповідні ліцензії або дозвіл);
4. за спеціальне використання лісових ресурсів (сплачують ФОП, які провадять діяльність на підставі лісорубного квитка чи лісового квитка або відповідно до умов договору довгострокового тимчасового користування лісами);
5. за спеціальне використання води (сплачують ФОП (зокрема і єдинники), які використовують воду в господарській діяльності, а також для потреб водного транспорту та рибництва). Це найпоширеніший вид рентної плати, з якою доводиться мати справу ФОП; її сплату регулює ст. 255 ПКУ.

Розділ XII “Податок на майно”

Податок на майно складається з податку на нерухомість (ст. 266), транспортного податку (ст. 267), плати за землю (ст. 269–289). Податки на нерухомість і транспорт ФОП сплачують як звичайні фізособи, за землю теж, якщо вона оформлена на фізособу.

У ст. 268 цього розділу розглядаються особливості сплати туристичного збору (читати всім, хто надає послуги з тимчасового проживання (ночівлі)), а ст. 268¹ регулює сплату збору за місця для паркування транспортних засобів (читати ФОП, бізнесом яких є організація парковок та автостоянок).

Розділ XIV “Спеціальні податкові режими”

Це найбільш популярний розділ у ФОП, оскільки він регулює спрощену систему оподаткування, обліку та звітності – “Біблія” платника єдиного податку.

Розділ XX “Перехідні положення”

Це розділ, до якого досить часто вносяться зміни та доповнення, що мають тимчасовий характер. На сьогодні для ФОП може становити інтерес підрозділ 10 цього розділу, яким, зокрема, регулюється сплата військового збору та особливості сплати податків переселенцями.

Розділи ІІI, XVIII, XVIII¹, XVIII² сміливо можна пропускати. До фізосіб-підприємців вони не мають відношення. Розділів VII, X, XI, XIII, XV, XVI, XVII на сьогодні в Кодексі немає.

Розділ XIX “Прикінцеві положення” майже втратив свою актуальність (за винятком норми про те, що коли місцева рада не встановила обов’язкових місцевих податків і зборів, то щодо них застосовуються мінімальні ставки, визначені ПКУ).

Податковий кодекс в актуальному стані (тобто з усіма змінами та доповненнями) розміщено на сайті Верховної Ради http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/2755-17. Сподіваємося, що з нашим путівником ви зможете не загубитися в морі інформації.

Олена Зубченко, заступник головного редактора