Інститут історії України Національна академія наук України

У м. Перемишлі Львівський руський народний театр розпочав постановку опери в 3 діях "Роксолана" з вступним словом Д.Січинського.
Руслан. – 1913. – Ч.7. – С.4.

В окупованому російською армією Львові помер Михайло Павлик (народився в 1854 р. в с. Москалівці Косівського повіту) – заступник голови Головної Української Ради, член управи та один із засновників Української радикальної партії, редактор партійного журналу “Народ” (1890–1895), член редакції “Громадського голосу” (1895–1914), з 1900 – дійсний член НТШ (філологічна секція).
Діло. – 1915. – 13 лютого. – Ч. 6. – С. 1.

м. Луцьк. Мешканці міста просили окружного коменданта полковника Домбровецького про створення українських народних шкіл і гімназії та прислати вчителів-українців з Галичини.
Свобода. – 1916. – № 2, 6 січня.

м. Будапешт. З нового року під редакцією д-ра Гіядора Стрипського почав виходити тижневий часопис „Ukraina” („Українські справи”), присвячений усесторонньому оглядові українсько-угорських стосунків.
Діло. – 1916. – Ч. 10. – С. 3

У селах почали з’являтися любителі азартних картярських ігор. Міністерство внутрішніх справ проінструктувало волосних старшин і сільських старост в тому, що вони мають право застосувати щодо таких любителів усю надану їм за законом каральну владу, тобто штрафувати до рубля, а то й „садити у холодну” до 2-х днів.
Кіевская Земская Газета. – 1916. – № 2, 15 січня.

Умань. З’явилося дуже багато скупників, які дешево купують різні речі й навіть нерухомість (особливо по шляху руху біженців). Нужда змушує людей продавати корову за 7-10 руб.; коня – за 10-15 руб.; майже новий кожушок ціною 20-25 руб. продають за 3-5 руб.; чоботи вартістю 10 руб. за 1-2 руб. і т.д.
Кіевская Земская Газета. – 1916. – № 4, 22 січня.

м. Миколаїв. Страйк 10807 (з 14500) робітників заводу „Наваль” товариства Миколаївських заводів і верфей із вимогою підвищення зарплати на 3 коп. за годину; дати гарантії 100 %-ного виробітку усім при відрядній роботі; чорноробочим – не менше 50 %; відрахування на потреби сімей „запасних”, призваних на війну, зробити добровільними. Страйк закінчився закриттям заводу, крім майстерні по виробництву снарядів, і звільненням близько 13 500 робітників. З них близько 6 тис. військовозобов’язаних мобілізовані в діючу армію, 38 робітників передано воєнно-морському судові. Тоді ж відбувся страйк 250 робітників заводу Російського суднобудівного товариства у знак солідарності зі страйкуючими робітниками заводу „Наваль” із вимогою зробити добровільними відрахування із зарплати на потреби сімей мобілізованих.
Хроника революционного рабочего движения на Украине (1900 – 1917). Справочник. – К., 1987. – С. 335-336.

Київ. Припинили існування театр легкої комедії “Пел-Мел” та єврейський театр.
Киевская мысль. – 1918. – 7 марта (22 февраля).

Харків. Відбувся III з’їзд єврейських артистів.
Рибаков М. Хрещатик відомий і невідомий. – Київ, 2003. – С.92.

Київ. При міністерстві внутрішніх справ було створено департамент ісповідань на чолі з колишнім єпископом Красноярським Никоном – після залишення сану Миколою Безсоновим.
Ульяновський В.І. Церква в Українській Державі 1917 – 1920 рр. (доба Української Центральної Ради). – К., 1997. – С.52.

Секретарство внутрішніх справ УНР доручило виконувати обов’язки київського міського комісара губернському комісарові О.Саліковському. Було задоволено його прохання увільнити від обов’язків голови комісії по обороні України.
Нова рада. – 1918. – 12 січня.

Відбулися вибори до Всеукраїнських Установчих зборів у 7 виборчих округах з 13. Було обрано при наявності 301 депутатського місця – 172 депутати. З поверненням Центральної Ради до Києва після придушення січневого збройного повстання у місті вона ухвалила провести вибори там, де вони не відбулися, і призначила новий термін скликання Всеукраїнських Установчих зборів на 12 травня 1918 р. Попередньо вже називалися дати і 27 грудня 1917 р., і 9 січня 1918 р., а потім 2 лютого ц.р. Але з припиненням 29 квітня 1918 р. діяльності Центральної Ради вони так і не зібралися.
Малий словник історії України. – К. – 1997. – С.417.

Засідання Малої ради почалося о 9-й год. вечора і було присвячене обговоренню звіту української мирної делегації. Представник Бунду М.Рафес заявив, що його партія і меншовики внесли запит до Генерального секретаріату про сепаратний характер переговорів, які веде українська делегація, що її діяльність носить характер таємної дипломатії. На пропозицію фракції українських есерів вирішено перенести обговорення цього питання на інше засідання, оскільки фракції мають розглянути його на фракційних нарадах. Голова делегації на мирних переговорах В.Голубович спростував заяву М.Рафеса. Генеральний секретар міжнародних справ О.Шульгин повідомив, що протоколи засідань в Брест-Литовську друкувались в українській пресі і що делегація не укладала ніякого договору і нічого не підписувала. Мала рада ухвалила ряд дрібних законопроектів.
Українська Центральна Рада. – Документи і матеріали. У двох томах. - Т.2. 10 грудня 1917 р. – 29 квітня 1918 р. – К., 1997. – С.106-108.

Генерал Д.Щербачов склав з себе обов’язки Головнокомандуючого Українським фронтом.
ЦДАВО України. – Ф.1074. – Оп.2. – Спр. 30. – Арк. 36.

Запорізький курінь, який напередодні вирушив з Києва, вступив у бій з червоногвардійцями, що прибули на ст.Гребінка трьома ешелонами. Після запеклих боїв червоногвардійці відступили.
Киевская мысль (утренний выпуск). – 1918. – 27(14) січня.

В Херсоні відбулось термінове засідання виконкому ради робітничих депутатів, виконкому української Військової ради, української Революційної ради та ради селянських депутатів, на якому обрано Революційний штаб. У зв’язку з пограбуванням декількох арсеналів зі зброєю місто і околиці були оголошені на воєнному стані. Зранку до ради робітничих і солдатських депутатів почали прибувати червоногвардійські загони, матроси з мінного загороджувача “Ксения”, солдати 44-го зап. піх.полку. Червоногвардійці і революційно налаштовані солдати взяли на себе охорону міста, їм була передана вилучена в місті зброя.
Победа Советской власти на Херсонщине (1917-1920 гг.). – Херсон, 1957. – С.103-104.

Червоногвардійські загони, що перебували на ст.Іловайська, розгромили офіцерську частину під командуванням генерала П.Краснова, яка намагалася повернути станцію собі.
Великая Октябрьская социалистическая революция. Хроника важнейших историко-партийных и революционных событий. – В двух частях. – Ч.2. Окт

Київ. Голова Директорії В.Винниченко видав наказ губернським і повітовим комісарам про боротьбу з злочинною агітацією проти УНР та її державної незалежності.
ЦДАВО України. Ф. 3866. — Оп. 1. — Спр. 53. — Арк. 58.

В Одесі французьке командування закрило російську газету “Россия”, що була вороже налаштована до військ Антанти. Водночас почав виходити український часопис “Нові шляхи” самостійницького напряму, вороже налаштований до Добровольчої армії.
Мазепа І. Україна в огні й бурі революції . — С. 71.

Житомир. Заснування Волинського Українського національного товариства з метою згуртування українського громадянства для побудови української національної держави
Україна. — 1919. — 16 вересня.