29 листопада 1922 (середа)

29 листопада 1922 р.
Економічне життя, Катаклізми, трагедії, аварії

Харків. ВУЦВК прийняв постанову “Про встановлення разового загальногромадянського податку для допомоги селянському господарству і ліквідації наслідків голоду”. Податок стягався з працездатних осіб у віці від 18 до 60 років. Його ставки (у грошових знаках 1922 р.) встановлювалися для службовців, які отримували персональні ставки зверху тарифів, а також літераторів, художників і артистів у розмірі 500 крб.; для робітників і службовців, які отримували зарплатню по 17-ти розрядній тарифній сітці, не нижче 12 розряду – 150 крб.; для ремісників, кустарів та інших дрібних підприємців, які використовували найману працю – 500 крб.; для селян та інших осіб, що самостійно займалися землеробством, іншими сільськими промислами – 200 крб.; для осіб вільних професій і членів правлінь та директорів державних підприємств, техніків та інженерів – 500 руб; для власників торговельно-промислових підприємств, громадян, що займалися торгівлею, комісіонерством, посередництвом, підрядами й поставками – 5 тис. крб.; для інших громадян – 200 крб. Від оподаткування звільнялися робітники і службовці, що отримували зарплатню по 17-ти розрядній сітці нижче 12 розряду; військовослужбовців, міліціонери, що несли охоронну службу; учні і студенти, які не підробляли; домашні господарки, які обслуговували родини у складі не менше 5 осіб; безробітні, зареєстровані на біржі праці; безкінні селяни; члени родин, що не працювали.
ЗУ України, 1922, № 49, С. 738.

Опубліковано у виданні: Україна: Хроніка ХХ століття. Рік 1922: Довід. вид . - К.: Ін-т історії України НАН України, 2005. - 335 с. ISBN 966-02-3607-7