Льоні потрібна сім’я

Нещодавно ми зателефонували директору одного із закладів, де була знімальна група програми «Сирітству – ні!», з проханням коротко розповісти про дітей. І про Льоню почули такі слова, які просто не можемо лишити поза увагою.

Діти старшого віку мають не такі великі шанси знайти сім’ю. Але ж вони є. І тому ми робитимемо все, що в наших силах, аби й до підлітків привернути увагу потенційних батьків.

«Я сама забирала його в наш заклад, – розповідає директор школи-інтернату. – Відразу помітила, що ця дитина дивиться якимись особливими очима, очима великими, відкритими, очима, які потребують тепла, потребують любові. Він і сам готовий любити світ, дорослих, готовий до спілкування. Я їхала й усю дорогу думала: «Як же створити йому такі умови, щоб цей хлопчик виріс, у прямому сенсі, у переносному, щоб його оточити теплом і турботою, милосердям, ласкою?»

Льоня спокійний, дуже доброзичливий, любить поділитися, зовсім не заздрісний. У нього немає претензій до оточуючих. Хлопець дружелюбний, з ним ніколи не буває ніяких розбірок. Говорить завжди дуже тихо, ввічливо, «виховано» говорить.

Любить комп’ютер, відвідує комп’ютерний клас, часто затримується там. Під керівництвом учителя інформатики пробує навіть ремонтувати техніку. Хлопець дуже допитливий. Він гарно малює, у нього добре розвинута уява, і його картини такі світлі, прекрасні, навіть не скажеш, що в Льоні не було такого дитинства, яке є в більшості.

«Про таких дітей постійно думаєш, переживаєш за них, – ділиться жінка. – Життя наше, на жаль, іноді б’є й дорослих, не кажучи вже про дітей, які не захищені. Навіть не хочеться думати, що в таких дітей, як Леонід, може не бути прекрасного світлого майбутнього. Я була б щасливою, якби ця дитина потрапила в хороші, добрі, милосердні, турботливі батьківські й материнські руки, якби йому допомогли стати твердо на ноги й досягти успіхів у житті».

Команда «Сирітству – ні!» щиро вірить у диво, що допоможе зустріти хлопцеві своїх батьків, для яких він стане люблячим сином.