За останнє десятиліття за інформування громадськості про події, що відбуваються було вбито понад 700 журналістів. Згідно з доповіддю Генерального директора ЮНЕСКО, було розслідувано менше 6% всіх випадків вбивств журналістів (593 випадки) за період 2006-2013 років. Що стосується інших вбивств, то по 171 епізодах (28%) справи все ще знаходяться на різних стадіях судового розслідування, щодо 384 випадків (68,8%) ніякої інформації не надійшло.
Крім того, за відомостями Міжнародної мережі сприяння вільному обміну інформацією (ІФЕКС), в дев’яти з десяти випадків винуватці цих злочинів уникають покарання. Безкарність, під якою можна розуміти невжиття заходів для покарання в судовому порядку винуватців порушень прав людини, увічнює цикл насильства щодо журналістів і вимагає вжиття належних заходів.
У 2013 році на своїй 68-й сесії Генеральна Асамблея ООН прийняла резолюцію 68/163, в якій постановила проголосити 2 листопада Міжнародним днем припинення безкарності за злочини проти журналістів. Резолюція закликає держав-членів вжити конкретних заходів в боротьбі з безкарністю. Дата була обрана в пам’ять про двох французьких журналістів, убитих в Малі 2 листопада 2013 року.
У цій знаковій резолюції засуджуються будь-які напади і акти насильства по відношенню до журналістів і співробітників засобів масової інформації. Крім того, резолюція закликає держави-члени зробити все від них залежне для запобігання насильства щодо журналістів і співробітників засобів масової інформації, забезпечити притягнення до відповідальності і віддавати до суду осіб, які вчинили злочини проти журналістів і співробітників засобів масової інформації, і забезпечити потерпілим доступ до належних засобів правового захисту. Резолюція також закликає держави сприяти створенню безпечних і сприятливих умов для того, щоб журналісти виконували свою роботу незалежно і без зайвого втручання.