This version of the page http://dif.org.ua/article/khto-komu-vorog-v-rosii (0.0.0.0) stored by archive.org.ua. It represents a snapshot of the page as of 2017-09-29. The original page over time could change.
Хто кому «ворог» в Росії? - Фонд «Демократичні ініціативи» ім. Ілька Кучеріва
Руслан Кермач
Коментарі
Перегляди: 755
12 червня 2017

Хто кому «ворог» в Росії?

Нещодавно авторитетна російська дослідницька організація «Левада-центр» опублікувала результати свого чергового моніторингового опитування, в якому, серед іншого, вивчалась громадська думка росіян щодо "друзів" і "ворогів" Росії на сьогоднішній день. Примітно, що Україна вже протягом кількох останніх років стабільно утримує другу сходинку в списку умовних "ворогів" Росії, поступаючись у рейтингу тільки США. При цьому в 2017 році вороже налаштованою щодо Росії Україну назвали 50% опитаних росіян. Наприклад, в 2014 і 2015 роках таку думку поділяли лише 30% і 37% російських громадян відповідно. Тож очевидним є стрімке зростання сприйняття України як "недружньої, вороже налаштованої до Росії" держави.

Зрозуміло, респонденти в Росії у рамках поставленого соціологами питання оцінювали скоріше політику однієї держави (України) до іншої (до Росії), ніж своє ставлення безпосередньо до українських громадян. Це важливо розуміти, щоб уникнути далекосяжних екстраполяції результатів опитування і висновків щодо цілковитої українофобії в Росії. Опитування, що їх раніше проводили  журналісти в російських містах, вочевидь вказують на багатошаровість громадської думки росіян, в тому числі щодо України. Складається враження, що росіяни не пов'язують своїх негативних оцінок щодо України безпосередньо з українцями або ж роблять це тільки лише частково.

На радше політичний характер оцінки росіянами України в рамках нещодавнього опитування Левада-Центру вказує і загальна динаміка зміни цієї оцінки за весь період моніторингу, починаючи з 2006 року. Якщо подивитися на результати всіх попередніх опитувань, то впадають в око дуже різкі зміни в російській громадській думці щодо "ворожості України" саме в 2010 році (порівняно з 2009 роком) і в 2014 році (також в порівнянні з попереднім роком), коли в Україні відбувалася зміна політичних еліт.

Так, якщо в період президентства Ющенка в 2009 Україну «недружньою щодо Росії» державою вважали 41% росіян, то вже в 2010 році – після обрання президентом України Віктора Януковича і підписання Харківських угод – таких залишилося лише 13% (падіння більш ніж в 3 рази за один рік). У 2014 році – невдовзі після революційних подій Євромайдану і втечі президента Януковича – маятник громадської думки в Росії раптово хитнувся в протилежний бік, і число росіян, які вважають Україну "ворогом" Росії, стрімко зросло практично втричі – до 30% (після 11% у 2013 році).

Україна може знову опинитися ключовою мішенню нападів або ж чергових агресивних провокацій з боку сусідньої держави.

Таким чином, є підстави вважати, що стійких "закоренілих" супротивників України в Росії не так вже й багато, як може здатися на перший погляд. Очевидно, що такі є, але вони явно не становлять більшість. Інакше ми не спостерігали  б таких стрімких "піруетів" в загальній динаміці громадської думки Росії щодо України.

При цьому сприйняття України в сусідній країні характеризується високим ступенем нестійкості і схильне до серйозних коливань, прив'язаних у  часі до змін політичного характеру в самій Україні. З огляду на високу довіру російських громадян до телебачення а, з іншого боку, контрольованість телевізійного простору з боку російської влади, логічно припустити, що стрімкі перетворення думки росіян, як і формування образу "ворогів", безпосередньо пов'язані з тим порядком денним, який директивно задає російським телеканалам Кремль, виходячи зі своїх політико-пропагандистських цілей.

Для нашої країни результати опитування, згідно з яким Україна сприймається росіянами як один із ключових "ворогів" Росії, не обіцяють нічого хорошого і можуть навіть приховувати потенційні загрози. З огляду на дедалі більше прагнення нинішнього російського керівництва зміцнювати свій політичний режим, перш за все, через пошук та протистояння «зовнішнім ворогам», Україна може знову опинитися ключовою мішенню нападів або ж чергових агресивних провокацій з боку сусідньої держави.

Оригінал: Новое время

Читайте також

2016-й: політичні підсумки - загальнонаціональне опитування

28 грудня 2016

Децентралізація: результати, виклики та перспективи

12 грудня 2016

Коллапс «евразийского вектора» в Украине и нарастание пронатовских настроений

18 березня 2017

Ставлення громадян до політичної ситуації, виборів і партій

Прес-реліз
27 липня 2017

Останні новини з категорії Коментарі

До закінчення процесу децентралізації ще далеко

Про це у коментарі газеті Сегодня.UA сказала директор Фонду «Демократичні ініціативи» ім. Ілька Кучеріва Ірина Бекешкіна
26 вересня 2017

Миротворці на Донбасі. Чи чекають на них українці?

Посилаючись на дані опитування, Марія Золкіна аналізує, наскільки українці готові до введення миротворців й чи схвалюють його.
25 вересня 2017

Новому поколению 30-летних не хватает дисциплины — Ирина Бекешкина

Роздуми соціолога про прийдешнє покоління.
19 вересня 2017

Ірина Бекешкіна: Безглузді рішення влади приводять її до цугцвангу

Про абсурдні дії влади, а саме те, навіщо вона зробила Саакашвілі героєм, соціолог розмірковує у своєму блозі на "Новому времени".
15 вересня 2017
Top