Давній “храм-соцмережа” та легендарний замок XVII століття: що подивитися у Прикарпатті (фоторепортаж)

 Тим, хто хоче відпочити від міської метушні, насолодитися тишею та спокоєм сільської місцевості – дорога у Прикарпаття.

Там можна зануритися в історію Галицько-Волинського князівства і спробувати розшифрувати стародавні графіті на стінах храму Святого Пантелеймона, пише WestNews з посиланням на 5 канал.

Історія старовинного собору

Перша зупинка – село Шевченкове, що розташоване на пагорбі. Звідси відкриваються чудові краєвиди. Та головна особливість цього місця – старовинний храм святого Пантелеймона. Він єдиний, що зберігся у регіоні ще з княжих часів.

Собору – понад 800 років. Його поважний вік науковцям вдалося встановити за розшифровками написів на стінах. Тут міститься низка послань із минулого від людей, які приходили на богослужіння.

“Це була своєрідна соціальна мережа, де люди дякували Богові за якісь ласки, послані їм, де люди могли повідомити про ту чи іншу подію. Таким чином з’являлися написи і на польській мові, і на латинські мові”, – розповідають місцеві.

Засновником храму вважають легендарного князя Романа Мстиславича. Святиню збудували у часи, коли політичне життя, по суті, змістилося з Києва до Галича.

“Держава однозначно була потужна. Тим більше, що вона складалася не тільки з Галицької землі. Роман Мстиславич приєднав до цієї землі Волинську землю, потім Київщина була підкорена. Потім був певний час, коли ця держава розпалася, але її відновив Данило Романович, який потім став королем Русі”, – каже доктор історичних наук Олександр Головко.

Храм пережив чимало нападів та руйнувань. Особливо – внаслідок гарматного обстрілу під час Першої світової війни. Упродовж століть додавалися певні архітектурні елементи, але парадний вхід залишився повністю автентичними – таким, яким його бачили славетні князі.

“Це є бароковий, романський стиль порталу. Він підсилюється капітельками, колонками і кам’яною різьбою”, – розповідає про архітектуру споруди завідувач науково-освітнього відділу Національного заповідника “Давній Галич” Ярослав Поташник.

Галицький замок

Неподалік, у Галичі, неможливо оминути руїни Старостинського замку. Здалеку видно одну з його веж, яку відбудували декілька років тому. У княжі часи споруда була дерев’яною. Її використовували як спостережний пункт, а в наступні століття фортецю багато разів перебудовували.

“Його декілька разів штурмували. Замок взяв у 1649 році Богдан Хмельницький. Багато татарських нападів теж було на замок. Після кожного нападу були поспішні ремонти”, – каже старший науковий співробітник заповідника Надія Мельник.

Територія давнього Галича приховує ще чимало таємниць. Науковці виявили під землею фундаменти 14 храмів, зведених у княжі часи.