Нинішня передвиборча кампанія показала: замовних матеріалів у пресі стало майже втричі менше, ніж за минулих виборів, але якість політичної аналітики погіршилася, – пишуть Олена Голуб та Оксана Романюк на сайті "Тиждень.ua".

Замовні матеріали у ЗМІ лишаються одною з ударних сил інформаційних кампаній українських кандидатів в президенти. Всі без винятку учасники перегонів наголошують на важливості чесності, відповідальності, та дотриманні закону. Однак, переважна більшість з них не знайшла в собі сили відмовитися від прихованої політичної пропаганди — так званої “джинси”. Яка є не просто обманом потенційного виборця, а і порушенням Закону України «Про рекламу».

Інститут масової інформації провів окремий моніторинг шести загальнонаціональних друкованих видань (це щоденки «Сегодня», «Комсомольская правда в Украине», «Газета по-українськи», «Факты» та тижневики «Кореспондент» і «Український тиждень») та чотирьох інтернет-ЗМІ (ЛИГА, УНІАН, Обозреватель, LB.ua) на предмет розміщення в них немаркованої політичної реклами, джинси та чорного піару. Результати моніторингу виявились дуже цікавими, і відображають певні тенденції, що домінують нині в українському суспільстві загалом.

Ситуативна революція на території прихованого піару

Дослідження показало, що кількість замовних матеріалів у ЗМІ впала практично втричі. Якщо за попередніх виборів ІМІ фіксував більше 300 політичних замовних матеріалів на місяць, зараз ця цифра складає всього 88 (дані за квітень 2014 року), і ще 16 матеріалів у тих же виданнях стосувались кандидатів на посаду мера Києва.

Хотілось би вірити, що переосмислення цінностей і сенсів відбулося після революційних подій в Україні, і у кандидатів, так само як і в ЗМІ, з'явилися певні демократичні “гальма”. Проте існують вагомі підстави припускати, що зменшення джинси є здебільшого ситуативним. Його можна пояснити кількома зовнішніми факторами.

По-перше, активна фаза передвиборчих перегонів почалася відносно пізно, ще й на фоні складної ситуації в країні. Попередня виборча кампанія набирала обертів за чотири місяці до виборів, при чому, кандидати могли спокійно їздити по країні, фотографуватись “склавши руки”, ліпити вареники чи рятувати бездомних собак. Нинішня ж кампанія почалася у квітні, фактично за півтора місяці до першого туру виборів, і її складно назвати повноцінною. Можливо, “вареники” просто не встигли запланувати.

Ще одним фактором є відсутність провладної джинси, яка би розповсюджувалась з єдиного центру. Раніше влада була рекордсменом з розміщення політичних замовних матеріалів. Зараз ці замовники відійшли, а їхню нішу, мабуть, просто не встигли окупувати нові приховані рекламодавці.

Щоб нікого не тішити ілюзіями, нагадаємо, що президентська кампанія-2014 стартувала так само, як і попередні – з використання гірших її українських традицій. Так, наприклад, на самому початку, серія ЗМІ (УНІАН, УНН, Ukranews і 112 телеканал), опублікували результати соцопитування про найбільш популярного кандидата у президенти. За даними того дослідження, Петро Порошенко має рейтинг 38,3%, Сергій Тігіпко – 17,9%, Юлія Тимошенко – 11,6%. Як зазначено на сайтах, опитування провела всеукраїнська громадська організація "Передові Правові Ініціативи". Соціолог Ірина Бекешкіна тоді звинуватила згадані сайти в поширенні неперевіреної інформації: на її думку, загальнонаціональне опитування з 4.500 респондентами не можна провести за два дні.

Хто і як джинсує в українських ЗМІ

Головними замовником політичної джинси в друкованих загальнонаціональних виданнях у квітні стали Юлія Тимошенко  (31% від загальної кількості матеріалів з ознаками замовленняї),  Сергій Тігіпко (25% ), та Петро Порошенко (16%).  Петро Симоненко «спромігся» на 11%, і 8% припало на Наталію Королевську, яка  зняла свою кандидатуру. У травні тенденція сумнівного продовжується :  в самій лише «Комсоломці» Сергій Тигіпко в період з 1 по 16 травня відзначився 9 разів (у деяких номерах навіть по два рази), Юлія Тимошенко шість разів, і навіть Олег Тягнибок згадувався тричі.

ІМІ також проаналізував провідні меседжі, які використовували політтехнологи кандидатів у прихованій рекламі. Так, головними темами матеріалів, що виглядають на замовні, від  Юлії Тимошенко стали боротьба з корупцією та олігархами,  а також нормалізація ситуації на Сході:

• Тимошенко идет в президенты – как на войну с олигархами (КП, від 01.04.2014)
• Юлия Тимошенко: "Я иду на персональную войну с олигархами" (Факти, від 02.04.2014)
• Тимошенко начала реализовывать план борьбы с коррупцией (КП, від 14.04.2014)
• Тимошенко передала протестувальникам протокол про взаєморозуміння (ГПУ, від 25.04.2014)
• Тимошенко пообещала освободить Восток (КП , від 11.04.2014)
• Юлия Тимошенко: "Компромисс на Востоке возможен. Диалог начат, а значит, есть шанс урегулировать конфликт мирным путем" (Факти, від 23.04.2014)

Натомість, Сергій Тігіпко робить ставку на сильну армію та економіку, переймається ностальгією за Кримом та не забуває про децентралізацію влади. З цього приводу в різних виданнях навіть вийшли практично ідентичні матеріали:

• "Украина должна строить свою безопасность на основе собственной армии, не надеясь на чью-либо помощь" (Факти, від 12.04.2014)
• Сильное государство строится на уважении к армии (КП, від 11.04.2014)
• Сергей Тигипко: "Мы должны не идеологией заниматься, а спасать экономику" (Факти, від 24.04.2014)
• Сергей Тигипко: «Децентрализация власти необходима Украине в кратчайший срок». (КП, від 30.04.2014)
• Украина должна использовать европейский опыт децентрализации (Сегодня від 30.04.2014)
• Сергей Тигипко: «Крым нужно привязывать к Украине экономически" (Факти, від 26.04.2014)

У штабі Порошенка (спільно з політологами, які підтримують його кандидатуру, – Олександром Палієм та Валерієм Чалим) вже знають, хто переможе:

• Президента могут избрать уже в первом туре (Сегодня, від 25.04.2014)
• Порошенко втричі випереджає Тимошенко (ГПУ, від 04.04.2014)
• Наздогнати Порошенка допоможе хіба що диво (ГПУ, 18.04.2014)
• «Порошенко впевнений у перемозі». (ГПУ, 25.04.2014)
• Рейтинги Порошенка й Тимошенко зросли. Розрив між ними збільшився, фаворит залишився незмінним (ГПУ, від 25.04.2014)
• Замовні матеріали для інтернет-аудиторії

Кардинально інша ситуація на інтернет-ресурсах, які підлягали моніторингу. Головними замовниками джинси в інтернеті у квітні стали Михайло Добкін (22% матеріалів з ознаками прихваної реклами) та Петро Симоненко (17%), який  заявив, що хоче припинити змагання за посаду президента – втім ЦВК не зняла його з реєстрації.

Добкін робив ставку на просування російської мови, збільшення повноважень регіонів, і в той же час, відхрещувався від сепаратизму.

• Добкин считает, что русский язык у населения ассоциируется с личной свободой (Обозреватель, УНІАН — ідентичні матеріали)
• Добкин выступает за увеличение самостоятельности регионов (УНІАН)
• Добкин заявил, что не одобряет идею создания «Харьковской республики» (УНІАН)
• Добкин: Харьковская область – неотъемлемая часть Украины (ЛБ.юа)

Натомість, іміджеві матеріали про Петра Симоненка, який, очевидно, розраховував на ту ж саму цільову аудиторію, що і Добкін, переповнені звинуваченнями нової влади у “національній зраді” та згадках про переслідування КПУ і особисто Симоненка. До речі, кампанію Симоненка можна цілком назвати “найчорнішою” порівняно з усіма іншими кандидатами.  Допомагає йому в цьому політтехнолог КПУ Золотарьов, іменований незалежним політологом.

• Симоненко: лицо сегодняшней власти – борьба с инакомыслием (Обозреватель)
• Золотарев: поджог центрального офиса КПУ организовало молодежное крыло «Свободы» (Обозреватель)
• «Новая-старая власть» занимается политикой национальной измены и социального геноцида – Симоненко (Обозреватель)
• Праворадикалы планируют физическое уничтожение одного из представителей КПУ – Симоненко (Обозреватель)

Текст: Олена Голуб, Оксана Романюк, ІМІ, для "Тиждень.ua".