Життя в декреті

ну я в півроку тільки видихнула, вперше намалювалась (хоча ні -- ще на хрестини макіяж робила), тільки-но почала щось варити їсти нормальне для нас із чоловіком, в хаті почала прибирати (бо то того малий або мене цмоктав по 2-3 години, або треба було його носити, або навіть як у лежачи спав -- то треба було біля нього лежати і не рухатись, навіть не читати. Або гуляли. А так то в півроку якось вихихнула і... знову завагітніла))) Тому то ще занадто мало часу -- насолоджуйтесь материнством, а ремонти, порядки і саморозвиток нікуди не втече

Тримайтесь. Відпускайте. Не ставте високих планок.
у Вас була непроста вагітність, і непростими були ці місяці. А навіть якби все і було "просто", то перші півроку першої дитинки - це, напевно, у кожної мами один з найскладніших часів. Все налагодиться.
Головне - не ускладнюйте складного. Не картайте себе.
Я вже багато кому розповідала, як ми з чоловіком планували: одружуємось літом, вагітніємо восени, народжую у травні, в вересні я йду на навчання, а за дитиною дивиться свекруха
Яка ж я рада, що з цього моменту наші плани поламались в усьому, і не збулись - включно з ідіотською їх частиною.

Підсумки ніякі ще не можна підбивати. Та й узагалі, які підсумки? Сьогодні - так, завтра - інакше.
Краще - буде.

дитина швидко виросте. буде можливість занятись і собою. і ремонтом і хоббі... як на мене треба жити зараз і сьогодні..

Це ваш найкращий час, тому що можете вповні насолоджуватися материнством, а матаеріальні речі, ремонти, це все така фігня, яка не вартує втрати душевного спокою і радості , яку дарує мацьопа !!!

Якісь очікування поки що не виправдалися, та і деякі пріоритети змінилися. І стати мамою - це, в певній мірі, освоїти нову професію. А тут я не мала очікувань, бо не знала чого очікувати. Та однозначно можу сказати, що отримую задоволення, прокидаючись вранці і дивлячись на миле і чарівне личко )))

О, я в пів року не те, щоб реалізацію планів оцінювала - я про них взагалі напевно забула на той час, тоді мені якось лише все уклалось в сприйнятті нових ролей і взагалі, як то тепер по-іншому живеться. Потім також були моменти розчарування - і, зокрема тим, що багато з колишніх планів стали нецікавими, а нового на їх місце не прийшло - почувалась розгубленою - і лише ще трошки згодом я зрозуміла, що той період був надзвичайно важливим - щоб навчитися слухати себе, відчувати, що тобі дійсно важливо і цікаво, і відкинути неактуальне - це перший крок. Насправді зараз я можу оцінити свій декретний час як золотий час в плані особистих відкриттів і внутрішнього зростання.
До речі, якщо вам цікаво, і маєте змогу відлучитися з дому, приходьте до нас сьогодні на зустріч, якраз планували на цю тему поговорити http://posydenky.lvivport.com/threads/eksperimentalna-tematichna-forumivka.143619/

@Mansikat , дякую за пропозицію. Поки ще не можу залишити малу на когось довше ніж на годину. Але якщо в перспективі такі форумівки будуть, з радістю приєднаюся.