Учасники фінансового ринку збентежені недалекоглядністю урядових ініціатив

Аналізу негативних наслідків для вітчизняного фінансового ринку проекту Закону України «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо оподаткування доходів від капіталу», прийнятого Верховною Радою за основу була присвячена спільна прес-конференція представників Української асоціації інвестиційного бізнесу, Українського кредитно-банківського союзу та Всеукраїнської асоціації кредитних спілок, яка відбулася 19 червня 2014 року у Києві.

Як зазначив Головуючий Ради УАІБ Дмитро Леонов, останнім часом з’явилася значна кількість законодавчих ініціатив фіскального характеру, спрямованих на наповнення доходної частини Держбюджету. Вони підготовлені без належного аналізу та переслідують короткострокові цілі, в той час як учасники фінансового ринку, на яких розповсюджуються такі зміни, мають на меті розвивати ринок у довгостроковій перспективі.

Сьогодні інститути спільного інвестування, банки, кредитні спілки ідентифікуються урядом як об’єкти, в яких зосереджено великий обсяг коштів, які держава намагається вилучити у вигляді податків. У прийнятому поспіхом у першому читанні законопроекті про оподаткування доходів від капіталу та супровідних до нього документах, за словами Д.Леонова, містяться певні маніпулювання. Зокрема, спеціальний податок на прибуток банків та кредитних спілок, передбачений документом, насправді є податком за право платити відсотки за депозитами цих фінустанов. За умови введення такого податку вони будуть вимушені або підвищити процентні ставки за кредитами, або занизити депозитні відсотки.

Запропоновані урядовцями норми щодо скасування чинних механізмів оподаткування ІСІ, крім інститутів та фондів, що розміщують активи у фонди операцій з нерухомістю (ФОН) створюють умови для виникнення фінансових пірамід у галузі будівництва. В останні роки ФОН в Україні є фактично недієздатними, а обсяги коштів, з якими вони працюють зовсім незначні. У 2012 році ФОН залучили  8,5 млн. грн, в 2013 – нічого (!), в нинішньому – передбачають залучити -  53 млн. на всю Україну. До того ж, положення проекту закону щодо цих установ прописані дуже непрофесійно, підкреслив Д.Леонов.

Головуючий Ради УАІБ прогнозує, що у випадку прийняття зазначеного закону, Держбюджет не отримає прогнозованих надходжень. Натомість, зменшаться обсяги вкладів у банках та обсяги банківських операцій. Нелегко доведеться й інститутам спільного інвестування, оскільки цілий ряд уже розпочатих проектів буде заморожено й, зрештою, не виявиться об’єктів для оподаткування. Загалом, наголосив Д.Леонов,  вітчизняний фінансовий ринок може повернутися до стану початку 90-х років минулого століття, коли основним видом інвестиційної діяльності були спільні підприємства.

Експерт Інституту економіки та прогнозування НАН України Анатолій Федоренко зазначив, що у всьому світі інвестфонди є основними інвесторами, активи яких, наприклад, у розвинених країнах дорівнюють 70% ВВП. Український ринок набагато менший, однак і він досяг певних успіхів. Від нового закону, насамперед, можуть постраждати публічні фонди, які працюють з коштами фізичних осіб. Розповсюдження на ІСІ загального порядку оподаткування прибутку, який застосовується для інших суб’єктів господарювання є недоцільним. Адже, усі інші господарюючі суб’єкти працюють в інтересах своїх засновників та розподіляють прибуток у загальному порядку. В ІСІ усі прибутки (за виключенням витрат) розподіляються між їхніми учасниками. При загальній системі оподаткування інвесторам, як юридичним, так і фізичним особам, буде просто невигідно вкладати кошти в ІСІ. Податкові органи, намагаючись отримати короткострокові доходи, мають бути свідомі того, що за таких умов через рік у них не буде ні доходів, ні ринку ІСІ.

На думку Генерального директора КУА «ОТП Капітал» Григорія Овчаренка, поява необдуманих ініціатив з боку держави свідчить про необхідність підвищення фінансової грамотності не тільки населення України, але й державних службовців, зокрема щодо індустрії інвестиційного бізнесу. У розвинених країнах не існує оподаткування операцій з активами інвестфондів і це не є пільгою. Запропоновані у законопроекті зміни обов’язково треба обговорювати з учасниками ринку та фаховими експертами і усвідомити, що вони не приведуть до наповнення Держбюджету, а спричинять дуже негативні наслідки.

Як зазначила Генеральний директор Асоціації «Український Кредитно-Банківський Союз» Галина Оліфер, концепція змін оподаткування на фінансовому ринку, розроблена Мінфіном, була піддана критиці з боку його учасників. При цьому новий законопроект є неочікуваним для ринку й не погоджений з ним. Запровадження спеціального податку, передбаченого документом, спричинить відтік великих вкладників з банківської системи, які є її основою. З огляду на це, наголосила Г.Оліфер, необхідно налагоджувати  партнерські відносини між владою та бізнесом, зокрема й щодо підготовки законодавчих актів.

Таку ж позицію підтримала й президент Всеукраїнської асоціації кредитних спілок Вікторія Волковська, яка зауважила, що учасники ринку сподіваються на більш виважені рішення від урядовців та законодавців і мають надію, що їх аргументи будуть почуті.