This version of the page http://www.lvivpost.net/sport/n/38570 (0.0.0.0) stored by archive.org.ua. It represents a snapshot of the page as of 2017-05-16. The original page over time could change.
Полюби спорт – успіх прийде - Львівська Поштa

Полюби спорт – успіх прийде

Андрій Надопта, заслужений тренер України, особистий тренер Василини-Ірини Кириченко, про підсумки 2016 року

Андрій Левківський №149 (1908), субота, 24 грудня 2016
фото: Олег Огородник, EJU, архів Андрія Надопти
 
 Чемпіонат Європи-2015 (U-21) в австрійському Оберварті
Для вихованки Львів­ської спеціалізованої дитячо-юнацької спортивної школи олімпійського резерву №2 (директор – Олександр Латоша), студентки Львівського національного університету імені Івана Франка Василини Кириченко та її тренера Андрія Надопти, 2016 рік видався насиченим на події. Безліч змагань різного рівня і чимала кількість нагород як результат кропіткої праці. В жіночому рейтингу дзюдоїсток України Кириченко серед більш ніж 300 спортсменок усіх вікових і вагових категорій посідає почесне дев’яте місце, а на Львівщині вона безумовний фаворит. Для Василини це останній рік в юніорах і попереду її очікує значно важчий рівень. Але спортсменка, як і її тренер сповнені оптимізму. 
– Завершується 2016 рік, які для вас головні події цього року?
– Головний старт для нас із Василиною Кириченко був у вересні, в іспанській Малазі, де відбувся чемпіонат Європи з дзюдо серед юніорів (до 21 року). Ця першість була для Василини останньою в цій віковій категорії і дуже приємно, що ми вибороли бронзову нагороду. Звичайно, з огляду на те, що минулого року ми були переможцями, результат дещо гірший. Однак вважати це кроком назад не можна, оскільки кожен рік в нашій ваговій категорії (+ 78 кг – “Пошта”) з’являються нові спортсменки, на кожних стартах хтось може себе проявити, тож конкуренція тут дуже велика. 

П’єдестал пошани на чемпіонаті Європи-2016 (U-21) в іспанській Малазі
Цього року чемпіонкою Європи стала француженка Юлія Толофуа, 1997 року народження. Минулого року вона ніде фактично не світилася, а на цій першості виграла “золото”. Вона має неймовірні антропометричні дані, а з вигляду усі жартома кажуть, що це не дівчина. Щоправда, на шляху Василини до “золота”, стала не вона, а турчанка Себіл Акбулут, у півфіналі турніру. Ми з нею зустрічаємося вже не вперше, і цього разу суперниця виявилася сильнішою. Аналізуючи сутичку відзначу, що Василина допустила помилку, над якою ми неодноразово працювали, однак фактор невпевненості у власних силах дався взнаки. 

Сутичка з турчанкою Себіл Акбулут
А ось у “бронзовому” фіналі вона зібралася і здолала чемпіонку Росії Ганну Гущину. Тому вважаю, що нинішня “бронза” десь рівнозначна минулорічному “золоту”. Росіянка, на мою думку, одна з найсильніших суперниць у цій ваговій категорії. Вона на протязі сезону здобула три перемоги в Кубку Європи. Росіянці не було рівних у рідних стінах в Санкт-Петербурзі, де вона, до речі, перемогла нинішню чемпіонку Європи – Толофуа. Гущина перемогла в Каунасі. Ми в цих змагання участі не брали. А найголовніша звитяга Гущиної відбулася в найпрестижнішому Кубку Європи в австрійському Лейбніці. Там Василині не вистачило одного кроку до фіналу. У підсумку Гущина перемогла, а ми посіли п’яте місце. Тому на чемпіонаті Європи в Малазі Гущина вважалася фавориткою у сутичці за “бронзу”. Проте, незважаючи на помарку на старті поєдинку, Василина зуміла зібратися і достроково перемогти. 
  
Сутичка за “бронзу“ проти росіянки Ганни Гущіної на чемпіонаті Європи-2016 (U-21) в іспанській Малазі
– Як ви сказали, цей рік останній для Кириченко в юніорах. Наскільки важкий буде перехід для неї з юніорів у дорослу вікову категорію?
– Це буде безумовно важко. Переглядаючи різноманітні змагання у важкій категорії, можу сказати, що конкуренція тут дуже серйозна. І мова не лише про світовий рейтинг. В нас, в Україні, є чимало талановитих спортсменок. Наприклад Світлана Ярьомка (перший номер українського жіночого рейтингу дзюдоїсток), яка захищала честь України на Олімпіаді в Ріо входить в десятку найкращих дзюдоїсток світу. Є ще Ірина Кіндзерська, яка на Олімпіаді в Лондоні-2012, через прикру помилку в поєдинку за бронзову медаль поступилася британці Брайант. 
Також важко не відзначити ще одну українську спортсменку, нашу головну конкурентку у віковій категорії Єлизавету Каланіну. Вона трохи старша за Василину, і має більш потужне фінансування. Минулого року в Європі, коли ми перемогли, Єлизавета виступила не дуже вдало. Проте на чемпіонаті світу в Абу-Дабі ситуація кардинально змінилася. Василина не змогла продемонструвати найкращі якості, у той же час Каланіна зуміла вибороти “бронзу”. В особистих сутичках, на мою думку, невеличка перевага у Василини. Тому гадаю, серед дорослих ми зможемо виступати гідно.
Варто також зазначити, що в єдиноборствах, до кожної спортсменки можна підібрати ключик. Треба лише мати добрий фізичний стан і тактичну підготовку. Наприклад, олімпійська чемпіонка Ріо – француженка Еміль Андеол, на протязі усього олімпійського турніру не демонструвала атакувальних дій. Але за рахунок правильних рухів, тактичних дій і помилок суперниць зуміла вийти переможцем в усіх сутичках. Це при тому, що у рейтингу француженка перебувала далеко не на провідних ролях. Тож шанс стати найкращою є у всіх, головне правильно працювати над цим.

Кубок Європи (U-21) в італійському Лігнано
– Не хочеться забігати вперед, однак по завершенню Олімпіади в Ріо, розпочався новий олімпійський цикл. Чи в ваших планах є участь у наступній Олімпіаді?
– На це питання важко відповісти (сміється). Коли сім років тому Василина прийшла в зал і сказала що хоче займатися спортом, я думав що пройде кілька занять і її більше на тренуваннях не буде. В дзюдо, як і в будь-якому іншому спорті початковий процес доволі болісний. Тут треба вміти терпіти. Свого часу на білбордах з нашим зображенням після чемпіонату світу в Маямі було гасло, яке придумала мама одного з моїх вихованців Галина Стадник: “Полюби спорт – успіх прийде”. Хіба тоді, сім років тому, я міг собі уявити, що моя вихованка стане  чемпіонкою Європи, призером континентального форуму, фіналісткою Європи та бронзовою призеркою чемпіонату світу серед кадетів. Таких здобутків в особистих змаганнях за усю історію львівського дзюдо практично ні в кого не має. 
Лише в 1965 році, старший тренер СДЮШОР №2 Володимир Едуардович Куспиш, вигравав чемпіонат Європи в особистих змаганнях. Він був  першим чемпіоном континенту в СРСР. А стосовно Олімпіади, звичайно ж, хотілось би. У першу чергу все залежить від Василини, я як її тренер і менеджер докладу до цього усі зусилля. В душі я сподіваюся, що все буде добре, а як воно буде покаже час. Повторюся – для успіху треба працювати.
– 21 рік це деякою мірою переломний момент в житті кожної людини. Як Василина поєднує заняття дзюдо з особистим життям?
–  Василина – цілеспрямована, професійна людина. Своє ставлення до життя, характер вона сформувала, ще задовго до 21 року. Вона студентка четвертого курсу філософського факультету університету ім. І.Франка і це свідчить, що в неї багато зацікавлень, окрім спорту. Саме своїм професіоналізмом та самостійністю вона привчила мене до того, аби я не намагався втручатися в її особисте життя. Вона сформована особистість. Звичайно, у нас бувають моменти коли збори чи змагання можуть заважати навчальному процесу в університеті. Зі своє сторони після змагань, я намагаюся надати їй відпочинок насамперед психологічний, аби вона могла повністю переключитися на навчання, бо вчитися треба. 

– В провідних країнах, навчальні заклади борються за спортсменів, надаючи їм великі преференції в навчанні і спортивні стипендії. На вашу думку, варто таке робити в Україні?
– В Україні така система теж існує, щоправда працює вона інакше. Є чимало навчальних закладів, в яких до спортсменів ставляться з повагою. Ними пишаються, усіляко намагаються підтримати. В нашому випадку про повну підтримку говорити складно. Але її тренер в університеті Араз Туваков докладає чималих зусиль аби змінити це. Спортсменок такого рівня, в франковому виші можна перерахувати на пальцях однієї руки. Скажімо, зовсім нещодавно Василина успішно виступила на першому чемпіонаті світу з боротьби самбо серед студентів, який проходив на Кіпрі, де під керівництвом Араза Тувакова, вона стала чемпіонкою, додавши цю медаль до колекції інших нагород із самбо. Зазначу, вона свого часу була чемпіонкою світу і Європи серед кадетів та юніорів.  

Василина Кириченко та Араз Туваков з “золотом“ чемпіонату світу з боротьби самбо серед студентів-2016
– Продовжуючи тему підтримки, чи допомагає вам область і місто? Адже без підтримки дуже важко їздити на збори та змагання.
– Якраз тут хотілось би висловити подяку начальнику управління фізичної культури та спорту Юрію Майбороді та його заступнику Оксані Вацебі за підтримку. Завдяки ним Василина отримує стипендію Голови ЛОДА, були моменти коли не вистачало коштів аби поїхати на змагання, і Юрій Майборода допомагав знайти необхідне фінансування. 
Посильну допомогу надає і місто. Коли Василина їхала в Сеул на чемпіонат світу, то її поїздка була профінансована міністерством, а мені довелося самому шукати кошти. Я звернувся до Андрія Садового, і було приємно що він не відмовив, попри те, я розумію, що подібних прохань від різних людей у нього досить.
Звичайно ж, хотілось би більше уваги, але розумію, що в нинішніх складних умовах не завжди можна знайти кошти. 
– Які плани у вас на наступний рік? 
– Ми будемо готуватися до нового рівня, і я підходжу до цього з деяким оптимізмом. Враховуючи результати Василини на протязі останніх сезонів, її прогрес, гадаю, що ми можемо показати свої найкращі якості. Будемо зустрічатися з керівництвом, брати календар на 2017 рік і визначати на які змагання поїдемо. Але, аби гідно представляти країну необхідні умови і належне фінансування. На це сподіватися важко, проте надія є. 

Андрій Надопта, Василиина Кириченко та заступник начальника управління фізичної культури та спорту ЛОДА Оксана Вацеба

коментарі відсутні
Для того щоб залишити коментар необхідно увійти
0.7801 / 4.46MB / SQL:{query_count}