This version of the page http://svitlytsia.crimea.ua/?section=article&artID=7820 (0.0.0.0) stored by archive.org.ua. It represents a snapshot of the page as of 2017-05-11. The original page over time could change.
Кримська Свiтлиця :: Текст статти "ПОВАЖНИЙ ЮВ╤ЛЕЙ ПОБРАТИМА"

Пошук по сайту
Пошук:

Теми
З перших уст (2216)
З потоку життя (5349)
Душі криниця (3070)
Українці мої... (1393)
Резонанс (1357)
Урок української (978)
"Білі плями" історії (1572)
Крим - наш дім (525)
"Будьмо!" (258)
Ми єсть народ? (230)
Бути чи не бути? (69)
Писав писака (23)
На допомогу вчителеві (125)
Мовно-комп'ютерний конкурс (108)
Порадниця (108)
Смішного! (96)
Додатки
"Джерельце" (829)
"КримСПОРТ" (132)

Архiв
Архiв газети в pdf
Редакцiя
Форуми
Книга вiдгукiв

Iншi статтi цiеї теми
НЕ СТАЛО БОРИСА ОЛ╤ЙНИКА…
В╕домого поета поховали на Байковому кладовищ╕.

ПАМ’ЯТ╤ АНАТОЛ╤Я КРИЛОВЦЯ, ПЕДАГОГА, ПОЕТА, ЖИТТ╢ЛЮБА
1983 року ╕з в╕дзнакою зак╕нчив укра╖нську ф╕лолог╕ю в Р╕вненському пед╕нститут╕.

В╤РА ╤ В╤РН╤СТЬ – ОДНОКОРЕНЕВ╤ СЛОВА
А ск╕льки нерозтрачено╖ енерг╕╖ було у В╕ри Серг╕╖вни на меж╕ ╖╖ стол╕ття, котру вона вже так ╕...

У 2005 РОЦ╤ Л╤НА КОСТЕНКО В╤ДМОВИЛАСЯ В╤Д ЗВАННЯ ГЕРОЙ УКРА╥НИ
Про подробиц╕ ц╕╓╖ ╕стор╕╖ розпов╕ла у Facebook перший заступник голови Верховно╖ Ради ╤рина...

У ЛЬВОВ╤ ЗН╤МАЮТЬ ╤СТОРИЧНИЙ БОЙОВИК ПРО ДАНИЛА ГАЛИЦЬКОГО
За роботу взявся льв╕вський режисер Тарас Химич.



Розсилки
Тут Ви можете підписатися на розсилку анонсів статей нових випусків нашої газети. Для цього вкажіть свій e-mail.

E-mail адрес:
































Головна сторiнка > Текст статти
"Кримська Свiтлиця" > #39 за 25.09.2009 > Тема "Українці мої..."
Версiя для друку
Обговорити в форумi

#39 за 25.09.2009
ПОВАЖНИЙ ЮВ╤ЛЕЙ ПОБРАТИМА

ГЕРОЯМ — СЛАВА!

27 вересня 2009 року Голов╕ Всеукра╖нського Братства ОУН-УПА Михайлов╕ Зеленчуку виповню╓ться 85 рок╕в.
Житт╓вий шлях нашого побратима дуже складний. Доля судила йому пройти 11 рок╕в тяжко╖ збройно╖ боротьби проти двох запеклих окупант╕в — г╕тлер╕всько╖ Н╕меччини та московсько╖ червоно╖ «╕мпер╕╖ зла», камеру смертник╕в, майже 17 рок╕в Мордовських табор╕в та багатол╕тн╕й та╓мний ╕ явний нагляд КГБ. Одначе дух одв╕чно╖ стих╕╖, що визволив нас в╕д невол╕ та поставив на гран╕ двох св╕т╕в творити нове життя, ╕ донин╕ наповню╓ мужн╓ серце цього чолов╕ка, серце, що ще в юнацьк╕ роки загор╕лося смолоскипом велико╖ жертовност╕ ╕ любов╕ до р╕дного краю.
У 14 рок╕в Михайло Зеленчук став членом «Просв╕ти» на Фентералях, де в╕н народився 27 вересня 1924 року. «Просв╕та» заклала той нар╕жний кам╕нь потягу юнака до знань, р╕дного слова, книжок. Як стверджу╓ сам юв╕ляр, все, що в╕н осягнув у житт╕, — завдяки саме потягу до книжок.
Та недовго його громадське життя мало суто мирний характер. З проголошенням 30 червня 1941 року Акта в╕дновлення Незалежност╕ Укра╖ни юнак вступа╓ до орган╕зовано╖ с╕льсько╖ «С╕ч╕», а пот╕м — у п╕дп╕льну орган╕зац╕ю «Юнаки». П╕д час н╕мецько╖ окупац╕╖ Зеленчук як станичний «Юнак╕в» за наказом районного Проводу ОУН орган╕зував спостережн╕ чати (ст╕йки) в с. Зелена, де пост╕йно чергували його п╕длегл╕ юнаки ╕ в раз╕ на╖зду гестап╕вц╕в, ударом молота в зал╕зну рейку, п╕дв╕шену на лип╕, спов╕щали село про наближення лиха, ╕ люди рятувалися втечею в гори. У березн╕ 1944 року станиця разом з ополченцями села брала участь у розгром╕ н╕мецького гарн╕зону, який охороняв нафтопромисел у с. Битк╕в, що б╕ля Надв╕рно╖ — здобутою збро╓ю були вив╕нуван╕ дв╕ вишк╕льн╕ сотн╕ УПА. Навесн╕ 1944 року, коли н╕мецьк╕ та угорськ╕ солдати в безлад╕ в╕дступали, М. Зеленчук з╕ сво╓ю групою юнак╕в влаштовували зас╕дки, роззброювали ворога, а здобуту зброю передавали в частини УПА.
— Що то була за рад╕сть, — каже юв╕ляр, — перша здобута зброя, перша невеличка перемога!
У червн╕ 1944 року Михайла Зеленчука як випробуваного в боях юнака прийняли в члени ОУН ╕ направили в сотню «╤скри», де в╕н п╕д псевдон╕мом «Деркач» пройшов повний в╕йськовий вишк╕л. У липн╕ цього ж року в склад╕ т╕╓╖ ж сотн╕ брав участь в бою з н╕мцями п╕д час велико╖ н╕мецько╖ облави у Чорному Л╕с╕ — б╕й зак╕нчився повною перемогою. Наприк╕нц╕ вересня 1944 року, п╕сля бо╖в на Малиновищах, брав участь у рейдовому поход╕ сотн╕ Терноп╕льською та ╤вано-Франк╕вською областями. У грудн╕ 1944 року поранений, п╕сля л╕кування перейшов у кур╕нь Луки Грин╕шака — «Довбуша», де був ройовим, чотовим, бунчужним, а п╕сля реорган╕зац╕╖ куреня в 1949 роц╕ призначений районовим референтом ╕нформативно╖ служби Надв╕рнянщини. У 1952 роц╕, до 10-л╕ття УПА, командувач Четвертою округою «УПА -Зах╕д» полковник Гр╕м — Микола Твердохл╕б — нагородив його медаллю «За боротьбу в особливо тяжких обставинах» ╕ п╕дняв в╕йськовий ступ╕нь ╕з старшого булавного до хорунжого УПА. Одинадцять рок╕в бойового п╕дп╕льного життя в Карпатах — це ╕ рад╕сть боротьби, ╕ тверда крицева в╕ра в перемогу, це ╕ довг╕ холодн╕ та голодн╕ зими, це ╕ смерть, що заглядала у в╕ч╕, та виснажлива щоденна праця п╕дп╕льних будн╕в, плече побратима, скуп╕ чолов╕ч╕ сльози та г╕ркота втрати полеглих в╕рних товариш╕в, а ще — зрада... на провокативному зв’язку (8 травня 1955 року, в нед╕лю, п╕дступно схопили хорунжого УПА Михайла Зеленчука в р╕дному сел╕). У лютому 1956 року — вирок «тр╕йки» в╕йськового трибуналу Прикарпатського округу (суддя Карплюк) — розстр╕л. Сто дн╕в, сто ночей, щохвилинне чекання смерт╕. Кожна мить як остання, кожна година як роки, день — в╕чн╕сть. Через три м╕сяц╕ розстр╕л зам╕нили на 25 рок╕в у концентрац╕йних таборах суворого режиму. Важка виснажлива робота, голод ╕ холод, ╕ рад╕сть сп╕лкування з друзями, однодумцями, ел╕тою укра╖нсько╖ ╕нтел╕генц╕╖. Ш╕стнадцять рок╕в ╕ с╕м м╕сяц╕в пробув М. Зеленчук у Мордов╕╖ у Дубровлагу. ╤ кожну в╕льну хвилину, перебуваючи в тому пекл╕, вчився, наздоганяв те, що не встиг в юн╕ роки. Друз╕ з концтабору пам’ятають Михайла завжди з книжкою п╕д пахвою. ╤ коли в законодавств╕ найвища м╕ра ув’язнення була зам╕нена з 25 на 15 рок╕в, 1 грудня 1971 року М. Зеленчук був зв╕льнений з ув’язнення.
Поселився в м. ╤вано-Франк╕вську, одружився з каторжанкою, працював столяром побутово╖ служби, пост╕йно перебував п╕д наглядом КГБ.
Настали часи так звано╖ «перебудови» ╕ Михайло Зеленчук, не вич╕куючи, що з того буде, разом з сво╖ми однодумцями активно включився у пол╕тичне й громадське життя. Вступив одразу в Гельс╕нську Сп╕лку, котру очолював тод╕ Левко Лук’яненко, у «Мемор╕ал» та Народний Рух Укра╖ни, в якому був членом Крайового Проводу. В 1990 роц╕ Михайло Зеленчук згуртував однодумц╕в ╕ створив Братство вояк╕в УПА «Карпатського краю», яке одноголосно обрало його першим головою. Наприк╕нц╕ кв╕тня 1991 року орган╕зову╓ у Львов╕ перший Всеукра╖нський зб╕р вояк╕в ОУН-УПА. Тод╕ ╕ було створено Всеукра╖нське Братство вояк╕в УПА, що згодом д╕стало назву Всеукра╖нське Братство ОУН-УПА ╕м. генерал-хорунжого Романа Шухевича — «Тараса Чупринки», головою якого обрано Михайла Зеленчука. На ц╕й посад╕ юв╕ляр працю╓ й донин╕. ╤ знову самов╕ддана праця на нив╕ в╕дродження, самов╕ддана, щоденна, наполеглива, на рад╕сть друзям ╕ однодумцям, незважаючи на злобу ╕ наклепи ворог╕в. Добрий орган╕затор, ╕н╕ц╕ативний, повний енерг╕╖ ╕ ц╕кавих задум╕в Михайло Зеленчук п╕дняв авторитет Всеукра╖нського Братства ОУН-УПА. Про Братство заговорили не т╕льки в Укра╖н╕, але й у всьому св╕т╕, коли Зеленчук пров╕в переговори ╕з французькими ветеранами Руху Опору ╕ уклав та п╕дписав «Догов╕р Особливого Гостя», на баз╕ якого в лютому 1995 року в╕дбулася под╕я, яка мала неоц╕ненне значення — Братство прийняли до Конфедерац╕╖ ╓вропейських ветеран╕в Друго╖ св╕тово╖ в╕йни, ╕ таким чином вся ╢вропа визнала нац╕онально-визвольну боротьбу ОУН-УПА. Це також заслуга Михайла Зеленчука, його невсипущо╖ прац╕ за роки ╕снування Братства.
Михайло Зеленчук — один з ╕н╕ц╕атор╕в скликання ╕ проведення 28 березня 1992 року Першо╖ Конференц╕╖ Нац╕онал╕ст╕в Укра╖ни в Ки╓в╕, яку в╕н урочисто ╕ в╕дкрив. Автор спогад╕в про пол╕тичну ╕ бойову д╕яльн╕сть вояк╕в УПА («Майстри кривих дзеркал», «Останн╕ Сальви», «В’язень на букву «Z»).
Треба в╕днести до активу Зеленчука й таку вагому справу, як спорудження Будинку укра╖нського ╕нвал╕да у м. Моршин╕ Льв╕всько╖ област╕, що сьогодн╕ ма╓ назву «Говерла». Цей Будинок став достойним пристанищем для достойних син╕в Укра╖ни, р╕дним гн╕здом бандер╕вц╕в. Це його м╕с╕я — в похил╕ л╕т дбати про людей, забутих сво╓ю Батьк╕вщиною!
Знають Михайла Зеленчука й за межами Укра╖ни, в╕н п╕дтриму╓ широк╕ зв’язки з укра╖нською д╕аспорою в р╕зних кра╖нах св╕ту. Особливо велику вт╕ху юв╕ляру приносять виступи перед молоддю, ╕ незважаючи на величезний в╕ковий бар’╓р, молодь знаходить про що поговорити з сивовусим ветераном. Активно п╕дтриму╓ Михайло Зеленчук ╕ навчальн╕ заклади.
Не байдужа п. Михайлов╕ ╕ сьогоденна пол╕тична справа, в╕н завжди на передньому кра╖ виборчих кампан╕й по вс╕й Укра╖н╕, де т╕льки д╕ють осередки Братства ОУН-УПА. В╕н да╓ конкретн╕ ╕нструкц╕╖ для роботи (╕ його досв╕д роботи на нив╕ пропаганди Укра╖нсько╖ державност╕ тяжко переоц╕нити). Незважаючи на поважний в╕к, в╕н працю╓ усюди, де необх╕дна робота з утвердження незалежност╕ й державност╕ Укра╖ни.
За активну д╕яльн╕сть на посад╕ Голови Всеукра╖нського Братства ОУН-УПА Михайло Зеленчук неодноразово нагороджувався грамотами та медалями в╕д адм╕н╕страц╕й та м╕сцевих рад р╕зного р╕вня, нагороджений в╕н також у 1992 роц╕ Ср╕бним Хрестом Заслуги та у 1999 р. Золотим Хрестом Заслуги в╕д об’╓днання колишн╕х вояк╕в — укра╖нц╕в Великобритан╕╖. У с╕чн╕ 2008 року Президент Укра╖ни В╕ктор Ющенко нагородив Михайла Зеленчука орденом «За заслуги» III ступеня.
Шановний Пров╕днику, дорогий друже-побратиме! Бажа╓мо Тоб╕ житт╓во╖ наснаги у подальш╕й прац╕ для зм╕цнення нашо╖ Держави, для ╓дност╕ в нашому Братств╕, для об’╓днання укра╖нц╕в ц╕лого св╕ту! Здоров’я, мужност╕, витривалост╕! Щастя в╕д зд╕йснених мр╕й ╕ план╕в, усп╕х╕в у вс╕х починаннях!
З╕ свого боку ми, скр╕плен╕ присягою роботи на величну справу Укра╖нсько╖ держави, завжди будемо п╕дтримувати Тебе ╕ в╕рно йти за Тобою для утвердження то╖ Укра╖ни, про яку ми мр╕яли, яку виборювали! За Укра╖нську Укра╖ну!
Слава Укра╖н╕! Героям Слава!

В╕д ╕мен╕ друз╕в ╕ побратим╕в -
Орест Васкул,
голова Ки╖вського крайового Братства ветеран╕в УПА.

На фото: Михайло Зеленчук (праворуч) ╕ син головнокомандуючого УПА Р. Шухевича Герой Укра╖ни Юр╕й Шухевич.
* * *

«Кримська св╕тлиця» також при╓дну╓ться до цих прив╕тань ╕ бажа╓ панов╕ Михайлу багато здоров’я ╕ довгих л╕т життя, яке в╕н так геро╖чно й жертовно присвячу╓ р╕дн╕й В╕тчизн╕.

Версiя для друку
Обговорити в форумi
"Кримська Свiтлиця" > #39 за 25.09.2009 > Тема "Українці мої..."


Постiйна адреса статтi: http://svitlytsia.crimea.ua/?section=article&artID=7820

 

Редакцiя :
95006, м. Сiмферополь, вул. Гагарiна, 5, 2-й поверх, кiмн. 13-14
тел: (0652)51-13-24; E-mail: kr_svit@meta.ua
Адмiнiстратор сайту : Микола Владзiмiрський
Веб-майстер : Олексiй Рибаков